Вирок № 93511974, 11.12.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/6166/20

провадження № 1-кп/415/1332/20

ВИРОК

Іменем України

"11" грудня 2020 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання Демченко Е.Є.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2020 року за № 12020130240001214 у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, з повною вищою освітою, не є особою з інвалідністю, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Сичова В.М.

захисника Оверченко О.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

На початку серпня 2020 року, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1 , маючи умисел на організацію та утримання місць для незаконного вживання наркотичних засобів, а також надання приміщень з цією метою, облаштував квартиру АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві спільної сумісної власності, самостійно виготовленим ним з двох пластикових пляшок та фрагменту фольги пристроєм для вживання наркотичного засобу - канабісу, після чого утримував це місце, мешкаючи в ньому та допускаючи у вказане приміщення осіб з числа своїх знайомих, які вживають наркотичні засоби.

Крім того, в період з початку серпня 2020 року до середини серпня 2020 року, ОСОБА_1 , реалізуючи єдиний злочинний умисел на надання приміщення з метою вживання наркотичних засобів, за власною ініціативою безоплатно надав приміщення вказаної квартири своїм знайомим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для незаконного вживання наркотичного засобу - канабісу (шляхом куріння через зазначений пристрій), а ОСОБА_4 , крім того, для незаконного вживання наркотичного засобу - метадону (фенадону), шляхом введення внутрішньовенно ін`єкцій.

04 вересня 2020 року у період часу з 08 години 35 хвилин до 10 годин 30 хвилин в ході обшуку, проведеного за місцем мешкання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, працівниками поліції було виявлено та вилучено пристрій для вживання наркотичного засобу - канабісу, виготовлений з двох пластикових пляшок та фрагменту фольги на внутрішніх поверхнях яких виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, маса якого склала 0,1 грама, який утворився в результаті незаконного вживання наркотичних речовин ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 317 КК України, як організація та утримання місць для незаконного вживання наркотичних засобів, а також надання приміщення з цією метою.

30 вересня 2020 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2020 року за № 12020130240001214 між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М., якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Оверченко О.А., на підставі ст. ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким йому повідомлено про підозру та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні.

Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строк, який визначить суд.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно, на початку серпня 2020 року він облаштував квартиру АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві спільної сумісної власності, самостійно виготовленим ним з двох пластикових пляшок та фрагменту фольги пристроєм для вживання наркотичного засобу - канабісу, після чого утримував це місце, мешкаючи в ньому та допускаючи осіб з числа своїх знайомих, які вживають наркотичні засоби.

Також, приблизно з початку серпня 2020 року до середини серпня 2020 року, він безоплатно надав приміщення квартири своїм знайомим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для незаконного вживання наркотичного засобу - канабісу (шляхом куріння через зазначений пристрій), а ОСОБА_4 , крім того, для вживання наркотичного засобу - метадону (фенадону), шляхом введення внутрішньовенно ін`єкцій.

04 вересня 2020 року за місцем його мешкання працівниками поліції був проведений обшук, в ході якого було виявлено та вилучено пристрій для вживання наркотичного засобу - канабісу та фрагмент фольги. У скоєному - щиро розкаявся та зобов`язався такого більше не вчиняти. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені уст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Сичов В.М. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Оверченко О.А. також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 317 КК України як організація та утримання місць для незаконного вживання наркотичних засобів, а також надання приміщення з цією метою.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 317 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 30 вересня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 317 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який неодружений, не працює, незадовільно характеризується за місцем проживання, не є особою з інвалідністю, раніше не судимий, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря - психіатра м. Лисичанська не одержує, перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з приводу захворювання F11.2, з врахуванням обставин:

- які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого - щирого каяття, що виразилось у належній критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася з його вини,

- та відсутності обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, його обтяжують.

Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства. При цьому, суд враховує, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні «Бемер проти Німеччини» (заява 37568/97 п. 61 від 03.10.2002 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз…суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Відповідно до ст. 122, ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів:

- № 19/113/8/2-1103е від 25.09.2020, що згідно довідки № 19/113/8/2-1107д складає 1961,40 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна гривня 40 копійок);

- № 19/113/8/2-1106е від 25.09.2020, що згідно довідки № 19/113/8/2-1106д складає 1634,50 (тисячу шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок);

- № 19/113/8/2-1107е від 29.09.2020, що згідно довідки № 19/113/8/2-1114д складає 1634,50 (тисячу шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок);

- № 19/113/8/2-1101е від 24.09.2020, що згідно довідки № 19/113/8/2-1100д складає 1634,50 (тисячу шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок);

- № 19/113/8/2-1105е від 24.09.2020, що згідно довідки № 19/113/8/2-1095д складає 980,70 (дев`ятсот вісімдесят гривень 70 копійок);

- № 19/113/8/2-1102е від 23.09.2020, що згідно довідки № 19/113/8/2-1090д складає 1634,50 (тисячу шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок);

- № 19/113/8/2-1104е від 22.09.2020, що згідно довідки № 19/113/8/2-1081д складає 653,80 (шістсот п`ятдесят три гривні 80 копійок);

що в загальній сумі складає: 10133,90 (десять тисяч сто тридцять три гривні) 90 копійок - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- 29 цілих та 11 частково пігулок, які поміщені до спецпакету експертної служби № 4001986 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню;

- дифенгідрамін (димедрол), масою 0,0003 грама та первинна упаковка, які упаковані у спеціальному пакеті Еспертної служби за № 5290567;

- насіння рослин маку та первинна упаковка, які упаковані у спеціальному пакеті Еспертної служби за № 4001959;

- дифенгідрамін (димедрол) у 13 ампулах, масою 0,0018 грама та первинна упаковка, які упаковані у спеціальному пакеті Еспертної служби за № 4001978;

- метадон (фенадон), масою 0,0012 грама та дифенгідрамін (димедрол) у речовині, масою 0,0036 грама та первинна упаковка, які упаковані у спеціальному пакеті Еспертної служби за № 4001980;

- речовина на внутрішніх поверхнях пластикових пляшок, на поверхні фрагмента фольги - екстракт канабісу, масою 0,1 грам та первинна упаковка, які упаковані у спеціальному пакеті Еспертної служби за № 5496117;

- рідина у флаконі закупорена пластиковим ковпачком зеленого кольору, яка є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - ангідрид оцтової кислоти, масою 16,20 грама,

що згідно постанов слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області і квитанції, знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню;

Керуючись п. 1 ч. 3 ст.314, ч. 2 ст.373, ст. ст.374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 вересня 2020 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Оверченко О.А. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2020 року за № 12020130240001214 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів:

- № 19/113/8/2-1103е від 25.09.2020, в розмірі 1961,40 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна гривня 40 копійок);

- № 19/113/8/2-1106е від 25.09.2020, в розмірі 1634,50 (тисячу шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок);

- № 19/113/8/2-1107е від 29.09.2020, в розмірі 1634,50 (тисячу шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок);

- № 19/113/8/2-1101е від 24.09.2020, в розмірі 1634,50 (тисячу шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок);

- № 19/113/8/2-1105е від 24.09.2020, в розмірі 980,70 (дев`ятсот вісімдесят гривень 70 копійок);

- № 19/113/8/2-1102е від 23.09.2020, в розмірі 1634,50 (тисячу шістсот тридцять чотири гривні 50 копійок);

- № 19/113/8/2-1104е від 22.09.2020, в розмірі 653,80 (шістсот п`ятдесят три гривні 80 копійок); що в загальній сумі складає 10133,90 (десять тисяч сто тридцять три гривні 90 копійок) (одержувач УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речові докази:

- 29 цілих та 11 частково пігулок, які поміщені до спец пакету експертної служби № 4001986 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити;

- дифенгідрамін (димедрол), масою 0,0003 грама та первинну упаковку, які упаковані у спеціальному пакеті Еспертної служби за № 5290567;

- насіння рослин маку та первинну упаковку, які упаковані у спеціальному пакеті Еспертної служби за № 4001959;

- дифенгідрамін (димедрол) у 13 ампулах, масою 0,0018 грама та первинну упаковку, які упаковані у спеціальному пакеті Еспертної служби за № 4001978;

- метадон (фенадон), масою 0,0012 грама та дифенгідрамін (димедрол) у речовині, масою 0,0036 грама та первинну упаковку, які упаковані у спеціальному пакеті Еспертної служби за № 4001980;

- речовину на внутрішніх поверхнях пластикових пляшок, на поверхні фрагмента фольги - екстракт канабісу, масою 0,1 грам та первинну упаковку, які упаковані у спеціальному пакеті Еспертної служби за № 5496117;

- рідину у флаконі закупорену пластиковим ковпачком зеленого кольору, яка є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - ангідрид оцтової кислоти, масою 16,20 грама,

що згідно постанов слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області і квитанції, знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити;

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя М.М. Старікова