Ухвала суду № 93509263, 14.12.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9107/20

2-а/212/109/20

У Х В А Л А

14 грудня 2020 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкін І.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНСПЕКТОРА РОТИ №1 БАТАЛЬОНУ №1 ПОЛКУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В МІСТІ КРИВИЙ РІГ УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ лейтенанта Деркач Ганни Іванівни про скасування постанови серії ЕАН № 3511360 від 03 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Жовтневого районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області Чайкіна І.Б. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов вищевказаний адміністративний позов.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог закону.

За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення даної норми позовна заява не містить зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів),які містять дані про обставини,що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або вналежним чином засвідченій копії,якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа,подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях(електронних копіях),повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Під час перевірки копій документів, що були додані до матеріалів позовної заяви, на предмет їх відповідності ст. 94 КАС України слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до п. 8 розд. 10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Таким чином, додані до матеріалів справи копії документів не посвідчені жодним чином.

За приписами ч. 3 с. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18) зазначено про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

З системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові, прийшла до висновку, що за подання до адміністративного суду позовної заяви про оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності справляється судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено: при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначена норма Кодексу узгоджується з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Позивачем ОСОБА_1 в порушення ч. 3 ст. 161 КАС України, не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 420 грн. 40 коп., за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів УК у Покровс.р. м. Кр.Р/Покр.р/22030101; ЄДРПОУ 38031627; IBAN UA578999980313191206000004022; призначення платежу - cудовий збір (Державна судова адміністрація України,050) та надати оригінал квитанції до канцелярії Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3) або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, Згідно з положень ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Так, чинним законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів Департаменту патрульної поліції Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 126 КУпАП, інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме - від імені органів Національної поліції і її територіальних органів.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом Кодексу.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових (службових) відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення по справі за згодою позивача може замінити належним відповідачем первісного відповідача.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, відповідачем у справі виступає посадова особа суб`єкта владних повноважень, а саме поліцейський роти №1 батальйону №1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Деркач Ганна Іванівна.

Суд зазначає, що в спірних правовідносинах ані Департамент патрульної поліції України, ані структурний підрозділ Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області до участі у справі в якості відповідача позивачем залучені не були.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 9, 43, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНСПЕКТОРА РОТИ №1 БАТАЛЬОНУ №1 ПОЛКУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В МІСТІ КРИВИЙ РІГ УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ лейтенанта Деркач Ганни Іванівни про скасування постанови серії ЕАН № 3511360 від 03 грудня 2020 року про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана 14 грудня 2020 року.

Суддя І. Б. Чайкін