Ухвала суду № 93508436, 12.12.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/13871/20

Провадження № 1-кс/932/6710/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2020 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Кубрак К.В., прокурора Бойка І.І., слідчої Половцевої О.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Горб Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого слідчого відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Половцевої О.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, непрацюючого, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040030002140 від 10.12.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

в с т а н о в и в :

12.12.2020 року до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернулась слідча слідчого відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Половцева О.Ю. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 187 КК України.

Вказане клопотання погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Будак О.С.

В обгрунтування заявленого клопотання слідча Половцева О.Ю. зазначає, що Дніпровським відділом поліції ГУНП у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020040030002140 від 10.12.2020 року.

Вказує, що наданий час досудовим розслідуванням встановлено, що 09.12.2020 року, близько 18 години 40 хвилин, ОСОБА_1 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розбій, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, підготували маски з метою бути не впізнаними під час скоєння злочину та газовий балончик, а також предмет схожий на пістолет, прибули до будинку № 27Д по пр. О. Поля в м. Дніпро, де в під`їзді будинку зустріли ОСОБА_2 , який вийшов від свого знайомого ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 та направлявся на вулицю, нападники застосовуючи до останнього фізичне насилля та погрожуючи фізичною розправою, розпитуючи хто знаходиться в квартирі ОСОБА_3 , змусили ОСОБА_2 повідомити інформацію про, те що в квартирі знаходиться ОСОБА_3 та його дівчина ОСОБА_4 , після чого, продовжуючи вчиняти фізичне насилля над ОСОБА_2 , нападники змусили останнього повернутися до кв. АДРЕСА_2 , та постукати в двері до потерпілого ОСОБА_3 , після того як останній відчинив, нападники безперешкодно проникли до вказаної квартири.

У подальшому, ОСОБА_1 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, з метою придушення волі до спротиву злочинним посяганням, скориставшись безпорадним станом, здійснили напад на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на той час перебували у квартирі. А саме один із нападників (в ході досудового розслідування не встановлено хто саме з нападників) наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_3 , від чого останній впав на підлогу, та одразу потерпілому в обличчя розпили сльозогіний газ від чого потерпілий втратив зір на деякий час.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_1 , з метою залякування потерпілих та придушення їх волі, демонструючи та погрожуючи предметом схожим на пістолет почав запитувати у потерпілого ОСОБА_3 де грошові кошти. Далі, потерпілому ОСОБА_3 закріпили руки між собою пластиковим джгутом, та відвели в ванну кімнату разом з одним із нападників який продовжував вимагати грошові кошти. В результаті злочинних дій та фізичного насилля, а також погрози застосування предметом схожим на пістолет, ОСОБА_3 повідомив місце знаходження грошових коштів. Після чого до ванної кімнати завели потерпілу ОСОБА_4 , якій також закріпили руки між собою пластиковим джгутом.

ОСОБА_1 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , керуючись єдиним злочинним умислом під час вчинення розбійного нападу заволоділи майном потерпілих, а саме мобільними телефонами, ноутбуками, годинниками, грошовими коштами в розмірі 1500 доларів США та 40 000,00 грн., золотими виробами та ін.

Досягнувши злочинної мети, ОСОБА_1 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, заволодівши майном потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинили напад поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, з метою заволодіння чужим майном в результаті чого заподіяли потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 82 000 гривень.

11.12.2020 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Вказує, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України є обґрунтованою та підтверджується доданими до матеріалів клопотання доказами.

У клопотанні слідча зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, раніше судимий, на даний час перебуває на іспитовому строці, а тому достовірно розуміючи той факт, що вчинив злочин, за яким законом передбачено значене покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинення ним суспільно небезпечних винних діянь, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки знайомий з ними, знищити речові докази та інші речі, що мають значення для провадження, може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, вчинив новий особливо тяжкий злочин.

Вважає, що запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, зважаючи на вищевикладені обставини, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, просить таке задовольнити. Оскільки злочин є особливо тяжким, пов`язаним із застосуванням насильства, альтернативну заставу просить не визначати.

Слідча підтримала доводи клопотання та пояснення прокурора.

Підозрюваний від надання показів відмовився, покликаючись на ст. 63 КУ України, водночас просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки має сім`ю та захворювання, яке потребує постійного лікування.

Захисник щодо доводів клопотання заперечила, просить застосувати запобіжний захід, що не пов`язаний із позбавленням волі або ж визначити підозрюваному заставу у мінімальному розмірі.

Заслухавши доводи прокурора слідчої на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Дніпровським ВП ГУНП у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020040030002140 від 10.12.2020 року, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В межах вказаного провадження, 11.12.2020 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України.

11.12.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 187 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні розбою, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням у житло, за обставин, що викладені вище.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованих йому діянь свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні, зокрема, протоколи допитів свідка ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_3 , які вказали, що серед нападників на них, вони впізнали за голосом, ходою, статурою, манерою жестикулювання знайому їм особу – ОСОБА_1 , протколом обшуку від 11.12.2020 року в ході якого у автомобілі ОСОБА_1 виявлено та вилучено частину викрадених речей, які потерпілі опізнали як речі, що були викрадені у них під час нападу, інформування оперативного підзроділу, яким встановлено, що на камерах відео фіксації програми «Безпечене місто», поряд із місцем нападу зафіксовано автомобіль, яким користується ОСОБА_1 , а якому в подальшому і було виявлено частину викрадених речей.

Як вже було зазначено, в судовому засіданні ОСОБА_1 відмовився від надання будь-яких показів, що стосуються повідомленої йому підозри.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,слідчий суддя виходить із наступного.

За положеннями ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані сторонами, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, є достатньо обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.

Згідно ч. 1, 2 ст. 178 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є єдиним виправданням у триманні підозрюваного під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 оскільки такий обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, перебування ОСОБА_1 на даний час під дією ст. 75 КК України, оскільки раніше він був засуджений за ч. 1 ст. 186 КК України, а тому, з високим ступенем ймовірності, підозрюваний може вживати заходів до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, враховуючи, що заявлені слідчим та прокурором ризики знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що інші, більш м`які запобіжні заходи не будуть доречними в даному випадку, та не будуть здатними запобігти наявним ризикам.

При цьому, факт того, що ОСОБА_1 одружений та має на утриманні неповнолітню дитину, з врахуванням вищевикладених обставин та даних щодо його особи, істотно не знижує ступінь наявних ризиків його позапроцесуальної поведінки.

Відтак, заявлене клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

Зважаючи, що правопорушення пов`язане із нападом, в ході якого застосовано насильство, вчергове зважаючи на особу підозрюваного та високий ступінь ймовірності його позапроцесуальної поведінки, в порядку ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення альтернативної застави.

Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194-197, 208 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого слідчого відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Половцевої О.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без альтернативного визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 години 00 хвилин 11 грудня 2020 року.

Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю 60 днів, тобто до 08 лютого 2021 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський