Постанова № 93508349, 14.12.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7361/20

(3/199/3976/20)

ПОСТАНОВА

іменем України

14.12.2020 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого керівником ТДВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська надійшов протокол №ДН55819/1972/АВ/П/ПТ з додатками про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.41 КУпАП, який було складено на ОСОБА_1 .

Згідно місця, часу вчиненні і суті адміністративного правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що він вчинив адміністративне правопорушення, а саме: «17.09.2020-30.09.2020 за юридичною адресою здійснення господарської діяльності: 49000, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 87 код ЄДР1ІОУ 23935584, в частині не виконання вимог ч.1 ст.21, ч,1,3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі-КЗпІІ України), відповідальність за що передбачена ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення»

ОСОБА_1 до суду не з”явився.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 враховую те, що останній був належним чином повідомлений шляхом направлення поштового та смс-повідомлення, а також шляхом електронної пошти, у судові засідання на 12.11.2020 року, 18.11.2020 року, 07.12.2020 року та 14.12.2020 року, на які ОСОБА_1 у зазначений час та місце до суду не з`явився.

Вважаю, що ОСОБА_2 був судом належним чином повідомлений на 12.11.2020 року, 18.11.2020 року, 07.12.2020 року та 14.12.2020 року, оскільки письмові виклики без виконання на адресу суду за будь-яких підстав повернуті не були.

Крім цього, ОСОБА_1 11.11.2020 року та 17.11.2020 року надав заяви про відкладення судових засідань, призначених відповідно на 12.11.2020 року та 18.11.2020 року, які були задоволені. Однак у наступні судові засідання ОСОБА_1 не заявився та про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких інших клопотань або заяв про відкладення судового розгляду не надавав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконував процесуальні обов`язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.

ОСОБА_1 згідно своїх письмових пояснень, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, свою провину не визнав та зазначив, що з протокол не згоден, обставини в протоколі не відповідають дійсності.

У якості доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суду надані: протокол про адміністративне правопорушення №ДН55819/1972/АВ/П/ПТ, де викладені обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП; акт інспекційного відвідування №ДН55819/1972/АВ від 30.09.2020 року, відповідно до якого встановлено порушення ОСОБА_1 вимог законодавства України про працю.

З огляду на надані суду докази, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є такий склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.

Враховуючи обставини справи, особу правопорушника ОСОБА_1 , який згідно своїх письмових пояснень, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, свою провину не визнав але не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій, відсутність відомостей про вчинення ОСОБА_1 у минулому адміністративних правопорушень, тому вважаю можливим призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст.283,284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі п`ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 гривень 40 копійок судового збору.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: В.Л.Воробйов