Ухвала суду № 93500655, 11.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.004240

У Х В А Л А

11 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – заявник, ОСОБА_1 ) 02.12.2020 (вх.№64441) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з заявою про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо свідомого невиконання рішення суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240 та такою, що порушує права ОСОБА_1 , визначені нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240 у 20-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 17.10.2020 звернувся із відповідною заявою до відповідача з проханням у визначенні Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» терміни у добровільному порядку прийняти рішення щодо призначення пенсії по інвалідності, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці ГУ ДСНС України у Львівській області, яка зберігається в матеріалах пенсійної справи. Проте ГУ ПФУ у Львівській області у добровільному порядку не перерахувало пенсію ОСОБА_1 з 01.11.2020. У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернувся до Державної виконавчої служби з заявою від 13.11.2020 про примусове виконання судового рішення. На підставі зазначеної заяви головним державним виконавцем винесено постанову від 18.11.2020 ВП №63627593 про відкриття виконавчого провадження, яким ГУ ПФУ у Львівській області було зобов`язано у десятиденний термія виконати судове рішення. 21.11.2020 на адресу ОСОБА_1 надійшов лист ГУ ПФУ у Львівській області від 17.11.2020 №7997-7912/11-53/8-1300/20, в якому зазначалося, що для розгляду заяви позивача від 17.10.2020 необхідно додатковий час, але не вказано відповідних обґрунтувань для цього. Згодом ОСОБА_1 01.12.2020 на особистому прийомі в ГУ ПФУ у Львівській області отримано роздруківку його пенсійного забезпечення станом на 01.12.2020 без відповідних змін, визначених вимогами рішення від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240, яке набрало законної сили 13.10.2020. Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо невиконання рішення суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240, ОСОБА_1 звернувся до суду заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Позивачем 07.12.2020 (вх.№65494) подано додаткові пояснення до заяви.

Відповідачем 10.12.2020 (вх.№11278ел, вх.№66723) подано заперечення на заяву позивача, де вказано про наявність у ОСОБА_1 права звернення до державного виконавця для отримання інформації щодо вчинених ним дій, спрямованих на виконання рішення. Зазначає, що до заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, не додано інформацію про хід виконавчого провадження, а також доказів того, що вчинені державним виконавцем дії не дали очікуваного результату. Щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 1.380.2019.004240 відповідач зазначив таке. Згідно із поданою заявою від 17.07.2019 ОСОБА_1 переведено на пенсію по інвалідності, розпорядження про яке оформлено у вигляді перерахунку пенсії. Окрім того, зазначає, що вид пенсії ОСОБА_1 , а саме «за вислугою років» чи «по інвалідності», не впливає на розмір пенсійної виплати, оскільки пенсія по інвалідності обчислена в розмірі пенсії за віком, з розрахунку 97 % сум грошового забезпечення. Просить відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Згідно з частиною п`ятою статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Суд зазначає, що подана заява відповідає вимогам статті 383 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 383 КАС України суд вирішив розглянути заяву в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Львівській області щодо невиконання рішення суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240 в письмовому провадженні.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240 частково задоволено позов ОСОБА_1 , а саме:

- визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 17.07.2019;

- зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 17.07.2019, за результатами якої прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, виходячи із розміру грошового забезпечення за нормами, чинними на дату звернення та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні та здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності із врахуванням раніше проведених виплат;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 1.380.2019.004240 повернуто скаржнику.

Рішення від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240 набрало законної сили 13.10.2020.

ОСОБА_1 17.10.2020 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області з заявою про виконання рішення суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240.

ГУ ПФУ у Львівській області листом від 17.11.2020 №7997-7912/11-53/8-1300/20 повідомило ОСОБА_1 про те, що з метою належного розгляду його заяви, підготовки повної та обґрунтованої відповіді, та керуючись частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян», продовжено розгляд заяви до сорока п`яти днів.

За заявою ОСОБА_1 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 18.11.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63627593 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Львівським окружним адміністративним судом 04.11.2020 №1.380.2019.004240

Постановою головного державного виконавця від 18.11.2020 ВП №63627593 зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області протягом 10 робочих днів виконати рішення суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240.

ОСОБА_1 01.12.2020 на особистому прийомі в ГУ ПФУ у Львівській області отримано розрахунок пенсії від 01.12.2020, в якому відсутні відповідні зміни, визначені рішенням суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240.

Вважаючи поведінку відповідача такою, що порушує його право на перерахунок пенсії, заявник звернувся до суду з відповідною заявою.

При вирішенні заяви суд керувався таким.

Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій вказаної статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Як встановив суд, ОСОБА_1 на особистому прийомі в ГУ ПФУ у Львівській області отримано розрахунок пенсії, датований 01.12.2020, з якого вбачається, що рішення суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240 не виконано.

Суд вважає, що ОСОБА_1 вчиняв дії, спрямовані на встановлення об`єктивних причин невиконання рішення суду, а тому датою, коли позивач дізнався про порушення свого права необхідно вважати саме 01.12.2020.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку, визначеного частиною п`ятою статті 383 КАС України.

Надаючи оцінку доводам заявника щодо невиконання відповідачем рішення суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240, суд зазначає таке.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240 зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності від 17.07.2019, за результатами якої прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, виходячи із розміру грошового забезпечення за нормами, чинними на дату звернення та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні та здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності із врахуванням раніше проведених виплат.

Таке рішення зобов`язує відповідача прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, розмір якої залежить від норм грошового забезпечення, чинних на дату звернення 17.07.2019, та не обмежений максимальним розміром, як це встановлено постановою ВААС від в 25.06.2019 у справі №1.380.2019.000173.

Розрахунок пенсії за вислугу років по пенсійній справі 1304005474 від 01.12.2020, копія якого долучена ОСОБА_1 до заяви, свідчить що такий стосується пенсії «за вислугу років», обмежений максимальним розміром і не є результатом розгляду заяви позивача від 17.07.2019.

Вказане зумовлює висновок суду про бездіяльність відповідача при виконанні рішення суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240, яка порушує право ОСОБА_1 на отримання пенсії у визначеному чинним законодавством розмірі.

Відповідно до статті 370 КАС Україні судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 зазначив про те, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційним Судом України було взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», яке набуло статусу остаточного 15.01.2010, констатовано систематичне невиконання в Україні рішень національних судів. З огляду на суть порушення суд зобов`язав державу, зокрема, невідкладно запровадити ефективний засіб юридичного захисту (або комплекс таких засобів), який би забезпечив адекватний та достатній захист від невиконання або затримки у виконанні рішення національного суду, за виконання якого вона несе відповідальність відповідно до принципів, встановлених практикою Європейського суду з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 вказаного Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Встановлені судом при розгляді заяви ОСОБА_1 обставини свідчать про порушення відповідачем вимог статті 370 КАС України щодо обов`язковості судового рішення.

Доводи відповідача про переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності на підставі заяви від 17.07.2019, що оформлено розпорядженням у вигляді перерахунку пенсії, не підтверджено жодними доказами. Ба більше, такі доводи спростовано Розрахунком пенсії за вислугу років від 01.12.2020 по пенсійній справі ОСОБА_1 .

Судом також не беруться до уваги доводи відповідача, щодо проведення ГУ ПФУ у Львівській області на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020 у справі № 1.380.2019.002042, перерахунку пенсії з 01.04.2019, оскільки такі правовідносини виникли вже після звернення позивача до суду з позовом у справі №1.380.2019.004240.

Враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Львівській області щодо виконання рішення суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240 є обґрунтованою, тому таку слід задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 248, 249, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) щодо виконання рішення суду від 22.07.2020 у справі №1.380.2019.004240 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.П. Хома