Ухвала суду № 93500443, 14.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 грудня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4602/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також – позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Хомич Іван Олександрович (далі також – представник позивача) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також – відповідач, ГУПФУ в м. Києві), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 в 2018 році лише 50 %, у 2019 році лише 75 % суми підвищення пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити 100 % суми підвищення Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.11.2020 20 пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 70% грошового забезпечення на підставі довідки Служби безпеки України від 06.08.2020 №21/3/2-9/878-550, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад – 8893,72 грн; оклад за військовим званням – 1410,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) – 5151,86 грн; надбавка за особливості проходження служби (25 %) – 3863,90 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) – 1334,06 грн; доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно – розшуковій діяльності на конфіденційній основі (5%) – 444,69 грн, преміювання (10 %) – 889,37 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 70% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Служби безпеки України від 06.08.2020 №21/3/2-9/878-550, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад – 8893,72 грн; оклад за військовим званням – 1410,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) – 5151,86 грн; надбавка за особливості проходження служби (25 %) – 3863,90 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) – 1334,06 грн; доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно – розшуковій діяльності на конфіденційній основі (5%) – 444,69 грн, преміювання (10 %) – 889,37 грн, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 7-ми (семи) днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. або клопотання про звільнення від сплати судового збору із доказами та зазначенням підстав для такого звільнення.

07.12.2020 на виконання ухвали від 30.11.2020 представник позивача надіслав копію посвідчення учасника бойових бій, відповідно до якого на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє позивача від сплати судового збору.

Розглянувши надані представником позивача матеріали в сукупності з позовною заявою, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Враховуючи кількість заявлених немайнових вимог, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Представником позивача до позовної заяви додана копія посвідчення учасника бойових бій.

Тобто представник позивача вважає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, оскільки є учасником бойових дій.

Щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» .

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і пункту 2 статті 9 Закону України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд сплати середньомісячне грошове забезпечення за час затримки розрахунку.

Даний спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову у розмірі 1 відсотку ціни позову.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18.12.2019 у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1 відсотку ціни позову за наступними реквізитами для сплати судового збору: за наступними реквізитами для сплати судового збору: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» державного бюджету: Отримувач: УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101; Рахунок отримувача: UA218999980313141206084012080; Код ЕДРПОУ: 37944909; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Відомча ознака: "84" Окружні адміністративні суди.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Згідно частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що позивачем частково усунуті недоліки позовної заяви відповідно до ухвали суду від 30.11.2020, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на три дні з дня отримання ухвали про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 (три) дні з дати отримання даної ухвали.

Запропонувати ОСОБА_1 протягом 3-х (трьох) днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду належним чином завіреної копії договору № 2005/2013 на перевезення пасажирів на приміському та міжміському автобусному маршруті загального користування, та її копію для вручення відповідачу.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.В. Борзаниця