Ухвала суду № 93498911, 14.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2020 р. Справа № 120/7631/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до "Могилів-Подільської районної державної адміністрації в особі керівника підприємства" (код ЄДРПОУ 04051135, місцезнаходження: площа Шевченка, 1, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2020 поштовими засобами зв`язку до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до "Могилів-Подільської районної державної адміністрації в особі керівника підприємства" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно зі штампом на поштовому конверті позовна заява здана на пошту 04.12.2020.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач заявляє такі позовні вимоги:

1) визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень в особах уповноважених посадових осіб Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області на оформлення та видачу позивачу дублікату його трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 02.04.2019, з врахуванням внесеного запису про звільнення за п/н 17-18, у зв`язку з порушенням норм, визначених статтею 47 Кодексу законів про працю України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 131 від 02 березня 1994 року, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, щодо оформлення дублікату трудової книжки позивача та затримки у видачі дублікату трудової книжки позивача з вини відповідача;

2) зобов`язати уповноважених посадових осіб Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області протягом трьох робочих днів після набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчинити дії з оформлення належним чином та видачі позивачу дублікату його трудової книжки з дотриманням норм, визначених статтею 47 Кодексу законів про працю України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 131 від 02 березня 1994 року, пунтками 2.3, 2.4, 2.10, 2.26 та 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року.

Ознайомившись з вказаною позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

1. Щодо строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно зі змісту позовної заяви та заявлених позовних вимог, позивач фактично оскаржує дії посадових осіб Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області при оформленні та видачі йому дубліката трудової книжки серії НОМЕР_2 , а також при внесенні до трудової книжки записів за №№ 17-18. Відповідні дії позивач вважає протиправними і такими, що були вчинені з порушенням вимог чинного законодавства.

Дублікат трудової книжки позивача оформлений (заповнений) 02.04.2019, що підтверджується відомостями на стор. 1 трудової книжки.

Крім того, записи до трудової книжки під №№ 17 та 18, з правильністю яких не погоджується позивач, датовані: № 17 – 26.03.2018, а № 18 – 04.11.2020.

Отже, встановлені судом обставини в сукупності з матеріалами позовної заяви свідчать про те, що позивач оскаржує в тому числі дії суб`єкта владних повноважень, вчинені ще 02.04.2019 (дії щодо оформлення дубліката трудової книжки та внесення до нього запису за № 17).

Втім, щодо оскарження зазначених дій позивач звернувся до суду лише 04.12.2020, тобто з істотним перевищенням встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас вказаних вимог позивач не виконав та разом з позовною заявою не подав клопотання (заяву) про поновлення строку звернення до суду та докази поважності його пропуску.

Згідно з пп. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

На думку суду, вищезазначені недоліки позовної заяви перешкоджають можливості відкриття провадження у справі та дають підстави для залишення позовної заяви без руху.

2. Щодо сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Так, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2102,00 грн.

Позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме про визнання дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною позовною вимогою становить 840,80 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Разом з тим, докази на підтвердження сплати судового збору у вказаному розмірі до позовної заяви не додані.

У позовній заяві позивач просить зільнити його від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, посилаючись на те, що він є учасником бойових дій і позов пов`язаний із захистом його прав як особи з таким статусом. При цьому позивач додатково просить врахувати нечіткість праової норми, якою встановлено пільги зі сплати судового збору для учасників бойових дій.

Однак, на переконання суду, вказане клопотання не може бути задоволене з таких мотивів.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі – Закон № 3551-XII).

Статтею 22 Закону № 3551-XII визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту (в тому числі учасники бойових дій), отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону № 3551-XII. Серед наданих законом пільг відсутнє право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами до органів державної влади у правовідносинах, пов`язаних з проходженням публічної (не військової) служби.

Водночас конструкція норми, що міститься у пункті 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, в якій йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 9901/83/20, від 29.04.2020 у справі № 420/6866/19 та в постанові від 05.11.2020 у справі № 855/83/20.

Таку ж оцінку процесуальному питанню, пов`язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій, надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19.

Крім того, відповідна правова позиція підтримується Сьомим апеляційним адміністративним судом, що підтверджується постановою від 22.11.2020 у справі № 120/6574/20-а.

Отже, наявний у справі предмет спору не стосується захисту від порушення прав та пільг учасника бойових дій, а інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не наведено.

Тому, з метою виконання вимог Закону № 3674-VI та приведення позовної заяви у відповідність з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн, а докази сплати надати суду.

Суд зауважує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини ("Пелевін проти України", № 24402/02, від 20 травня 2010 року, пункт 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, пункт 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з іншою позицією ЄСПЛ, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland", № 28249/95, пункт 55).

Водночас встановлена законом вимога щодо судового збору сама собою не розглядається ЄСПЛ як порушення права на доступ до суду ("Urbanek v. Austria", № 35123/05).

Крім того, суд зазначає, що навіть якщо окремі положення чинного національного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не можуть вважатися однозначними, то згідно з висновками ЄСПЛ, наданими у справі "Сєрков проти України" (№ 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року, пункт 35), сам факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що вона не відповідає вимозі "передбачуваності" у контексті Конвенції. Завдання здійснення правосуддя, що є повноваженням судів, полягає саме у розсіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які залишаються враховуючи зміни у повсякденній практиці (див. рішення у справі "Горжелік та інші проти Польщі" (Gorzelik and Others v. Poland) [ВП], заява № 44158/98, пункт 65, від 17 лютого 2004 року).

З огляду на викладене та враховуючи судову практику з питань застосування положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, яку можна вважати усталеною, суд доходить висновку, що позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за наступними реквізитами:

одержувач: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101,

код ЄДРПОУ 38054707,

банк: Казначейство України (ЕАП),

рахунок: UA028999980313181206084002856,

призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

3. Щодо інших недоліків позовної заяви.

3.1. Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Всупереч вказаним вимогам позивач не надав копій доданих до позовної заяви документів для відповідача.

Водночас дотримання правил, передбачених ч. 1 ст. 161 КАС України, є важливим, адже обов`язку позивача надати копію позовної заяви із додатками для направлення відповідачу кореспондує передбачений ч. 2 ст. 174 КАС України обов`язок суду надіслати їх відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі.

При цьому жодних винятків з цього правила для позивачів-фізичних осіб закон не встановлює.

3.2. Крім того, у позовній заяві як відповідача зазначено "Могилів-Подільської районної державної адміністрації в особі керівника підприємства".

З наведеного формулювання неможливо зробити правильний виновок про те, до кого саме позивач заявив позов: до Могилівської районної державної адміністрації Вінницької області чи до її керівника. Якщо ж позов заявлено до голови відповідної районної державної адміністрації, то обов`язковим є зазначення його прізвища, імені та по батькові.

Також суд зауважує, що в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України (ч. 1 ст. 2, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 19, ч. 3 ст. 46) відповідачем в адміністративній справі за позовом фізичної або юридичної особи може бути як орган державної влади, так і його посадові чи службові особи.

Відтак позивачу необхідно уточнити відомості про відповідача, або ж склад відповідачів (якщо їх кілька), врахувавши при цьому, що якщо позов заявляється до кількох відповідачів, то позовна заява повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них (див. п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).

Висновки суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.

Керуючись ст.ст. 5, 160, 161, 169, 171, 245, 256, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до "Могилів-Подільської районної державної адміністрації в особі керівника підприємства" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.

3. Копію ухвали надіслати позивачу – для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович