Рішення № 93498826, 14.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 грудня 2020 р. Справа № 120/5226/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), у якому просило стягнути з відповідача борг в сумі 6970,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 являється платником податків і зборів.

Згідно з картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується заборгованість у сумі 6970,20 грн.

Оскільки відповідач добровільно не погашає борг, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Судом направлено ухвалу від 05.10.2020 року за адресою: вул. Вокзальна, буд. 73, с. Флорине, Бершадський район Вінницька область, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак вона повернулася поштовим відділенням з відміткою «адресата не знайдено».

Згідно положень ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

20.10.2020 року позивачем надано суду докази направлення податкової вимоги і її вручення відповідачу.

Відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду № 151в-к від 01.12.2020 року суддя Шаповалова Т.М. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці з 07.12.2020 року по 11.12.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 05.03.2018 року відповідачем обрана ставка єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.

Податковий борг з єдиного податку виник 20.07.2018 року.

Загальна сума з єдиного податку, яка підлягає стягненню становить 6970,20 грн. по термінах сплати:

- за липень 2018 року - 744,6 грн., по терміну сплати 20.07.2018 року, яка була зменшена, у зв`язку з частковою переплатою на 1,20 грн., тому становить 743,40 грн.;

- за серпень 2018 року - 744,6 грн., по терміну сплати 20.08.2018 року;

- за вересень 2018 року - 744,6 грн., по терміну сплати 20.09.2018 року;

- за жовтень 2018 року - 744,6 грн., по терміну сплати 20.10.2018 року;

- за листопад 2018 року - 744,6 грн., по терміну сплати 20.11.2018 року;

- за грудень 2018 року - 744,6 грн., по терміну сплати 20.12.2018 року;

- за січень 2019 року - 834,60 грн., по терміну сплати 20.01.2019 року;

- за лютий 2019 року - 834,60 грн., по терміну сплати 20.02.2019 року;

- за березень 2019 року - 834,60 грн., по терміну сплати 20.03.2019 року.

Податковий борг також підтверджується обліковими картками, заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 05.03.2018 року.

Оскільки відповідач добровільно не погашає борг, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 295.1. платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Судом встановлено, що згідно вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 07.04.2020 № 30137-52. При цьому, доказів оскарження податкової вимоги матеріали справи не містять.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом положень п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, та враховуючи, що дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, а також приймаючи до уваги факт не надання відповідачем до суду доказів погашення заборгованості, чи будь-яких доказів, які б спростовували наведені доводи позивача щодо скасування зазначеної суми боргу, а також те, що наявність боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 6970,20 грн. (шість тисяч дев`ятсот сімдесят гривень 20 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 14.12.2020 року.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

Відповідач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна