Ухвала суду № 93498679, 14.12.2020, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

14 грудня 2020 року м. Чернігів справа № 927/1092/20

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви № 300 від 16.11.2020

Позивач: Чернігівська міська рада,

код ЄДРПОУ 34339125, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Оіл Трейд",

код ЄДРПОУ 43489613, вул. М. Стельмаха, 10-А, оф. 506, м. Київ, 03040

Предмет спору: про визнання укладеною додаткову угоду,

ВСТАНОВИВ:

Чернігівська міська рада звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Оіл Трйд", у якому позивач просить суд визнати додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 09.06.2017 № 4366 укладеною з 18.03.2020 у запропонованій Чернігівською міською радою редакції, викладеній у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зважаючи на внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:03760223) позивачем було направлено на адресу відповідача примірник проекту Додаткової угоди до договору оренди № 4366 (далі - Додаткова угода), проте останнім підписаний проект Додаткової угоди або протокол розбіжностей (заперечення) позивачу направлено не було.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 23.11.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити:

- правові підстави позову (норм права), зазначення обставин та доказів на обгрунтування внесення змін до пунктів 8, 9, 10 Договору оренди земельної ділянки від 09.06.2017 № 4366;

- правові підстави позову (норм права) щодо моменту набрання чинності спірної Додаткової угоди, у тому числі з огляду на відмінність таких моментів у п. 2 прохальної частини позовної заяви та п. 2 проекту такої угоди.

До заяви мають бути додано докази прийняття рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2019 № 43/VII-7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 30.01.2015 «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) щодо зміни ставок орендної плати.

Згідно з поштовим повідомленням про вручення ухвала суду від 23.11.2020 вручена позивачу 25.11.2020, а отже останнім днем строку для усунення позивачем недоліків шляхом подання відповідних документів є 07.12.2020 (з урахуванням вихідних днів).

На виконання вимог ухвали суду від 23.11.2020 від позивача 07.12.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та уточнення позовних вимог з доданими до неї документами, а саме: роздруківка трекінгу відстеження поштового відправлення №1400049926580 із сайту «Укрпошта»; копія рішення Чернігівської міської ради від 25.06.2019 № 43/VII-7 «Про внесення змін до рішення міської ради від 30.01.2015 «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями (49 сесія, 53 сесія 6 скликання, № 3/VII-11, № 13/VII-20, № 14/VII-20, № 16/VII-2, № 19/VII-16, № 25/VII-26, № 26/VII-14, № 28/VII-21, № 29/VII-19, № 35/VII-22, № 36/VII-30, № 38/VII-5, № 40/VII-7, № 41/VII-9) з копією роздруківки його оприлюднення на офіційному сайті Чернігівської міської ради та копією протоколу поіменного голосування; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по Чернігівській міській раді та докази направлення відповідачу заяви з додатками.

Тобто позивачем подано заяву про усунення недоліків з відповідними доказами у встановлений строк.

Крім того, позивачем у поданій заяві уточнено позовні вимоги, викладені у п. 2 прохальної частини позовної заяви, та зазначено про технічну помилку, допущену у п. 2 прохальної частини позовної заяви та п. 2 проекту додаткової угоди. Так, у п. 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 09.06.2017 № 4366 укладеною з дня набрання законної сили даним рішенням у запропонованій Чернігівською міською радою редакції, викладеній у позовній заяві.

Оскільки заяву про уточнення позовних вимог подано до відкриття судом провадження у справі, суд вважає за необхідне відкрити провадження у справі відповідно до нової редакції позовної заяви.

Разом з тим, суд не надає оцінку наданим доказам на стадії відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для повернення позовної заяви відсутні.

Як вбачається з позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ТОВ "Вест Оіл Трейд" є м. Київ, вул. М. Стельмаха, 10-А, оф. 506, проте цей позов подано до Господарського суду Чернігівської області за місцем місцезнаходженням спірної земельної ділянки (м. Чернігів, вул. І. Мазепи, 54-А).

Так, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч. 3 ст. 30 ГПК України).

Отже, справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження за правилами виключної підсудності в Господарському суді Чернігівської області.

Разом з тим, під час розгляду матеріалів позовної заяви встановлено, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30.09.2020 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 911/2390/18 з підстави, передбаченої частиною 3 статті 302 ГПК України.

Зазначену ухвалу мотивовано тим, що згідно з положеннями частин 1, 2 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Предметом спору у справі №911/2390/18 є вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів за оренду нерухомого майна, яке знаходиться у місті Києві, тоді як юридичною адресою відповідача є Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Капітанівка, вул. Соборна, 21.

В описовій частині рішення суду першої інстанції у справі №911/2390/18 зазначено, що суд у судовому засіданні 14.01.2019 розглянув заяву відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю та відмовив в її задоволенні з підстав необґрунтованості. Суд апеляційної інстанції зазначені твердження відповідача не спростував, хоча вони були одним із доводів апеляційної скарги.

Разом з тим, колегія суддів в ухвалі про передачу справи №911/2390/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначила, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

Проте, у постанові Верховного Суду від 16.05.218 у справі № 640/16548/16-ц наведено висновок про те, що до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на положення частини 2 статті 302 ГПК України та з урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила про необхідність відступити від висновку Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.05.218 у справі № 640/16548/16-ц.

Ухвалою Великої Палати Верховного суду від 08 жовтня 2020 року справу №911/2390/18 прийнято до розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи №927/1092/20, предметом спору у даній справі є визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 09.06.2017 № 4366, якою вносяться зміни до договору щодо розміру орендної плати, тобто зазначені зміни по суті стосуються лише безпосередньо грошових розрахунків за оренду землі і жодним чином не впливають на виникнення, зміну або припинення майнових прав сторін щодо спірного об`єкту нерухомості.

Отже, предмет позову у даній справі за своєю природою є близьким за змістом з предметом позову у справі №911/2390/18.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, оскільки провадження у цій справі серед іншого стосується застосування положень частини 3 статті 30 ГПК України до спорів, пов`язаних з розрахунками за оренду землі, що є предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №911/2390/18, а отже правовідносини у цих справах щодо застосування правил виключної підсудності є подібними, з метою дотримання принципу правової визначеності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №927/1092/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №911/2390/18.

Керуючись ст. 30, 165, 176, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позов з доданими до нього документами. Докази направлення позивачу відзиву надати суду у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк.

4. Провадження у справі №927/1092/20 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №911/2390/18.

5. Зобов`язати позивача повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №911/2390/18 та надати копію відповідного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею. Ухвалу в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Шморгун