Рішення № 93498545, 14.12.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2020 року Справа № 923/1023/20 (923/974/20)

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія БІО РЕСУРСИ» (м. Дніпро),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новокаховський завод плавлених сирів» (м. Таврійськ Херсонської області),

про стягнення 192 838 грн. 92 коп.

учасники справи не викликались (не повідомлялись).

Позивач 12.10.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар за договором № 160615/01 від 16.06.2015 року у сумі 192 838 грн. 92 коп., з яких основний борг - 183 880 грн. 00 коп., три проценти річних - 1738 грн. 22 коп., пеня - 7220 грн. 70 коп.

Також позивач просить розглянути справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 року справу розподілено судді Закуріну М.К..

У зв`язку з виявленням помилки в налаштуваннях автоматизованої системи документообігу суду, а саме - неврахування при проведенні автоматизованого розподілу факту відкриття провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський завод плавлених сирів" та призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 923/1023/20 між суддями, яким 12.10.2020 року розподілено судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою від 13.10.20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до приписів частин 3, 5 ст. 252 ГПК України (зі змінами та доповненнями), без проведення судового засідання. Крім того, учасникам справи, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, встановлено строк для надання суду заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань.

Повне рішення у справі ухвалено 14.12.20.

Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:

заборгованість Відповідача перед Позивачем за укладеним сторонами Договором № 160615/01 від 16 червня 2020 року становить 192838,92 грн. (183880грн.00коп. основного боргу, 1738грн.22коп. з урахуванням 3% річних, 7220грн.70коп. пені).

Відповідач, повідомлений про строк подання відзиву належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвали суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку (направлена судом на адресу відповідача ухвала-повідомлення повернута підприємством поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою), а також шляхом додаткового повідомлення арбітражного керуючого, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин не подав.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): 12.10.20 - позов.

Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.

З`ясувавши обставини на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Новокаховський завод плавлених сирів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія БІО РЕСУРСИ» (надалі за текстом рішення - Позивач, Постачальник) був укладений Договір поставки № 160615/01 (надалі за текстом рішення - Договір).

17 квітня 2019 року загальними зборами акціонерів ПАТ «Новокаховський завод плавлених сирів» було прийнято рішення про припинення товариства шляхом реорганізації (перетворення) Публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод плавлених сирів» у Товариство з обмеженою відповідальністю «Новокаховський завод плавлених сирів» (надалі за текстом рішення - Відповідач, Покупець), а 26.09.2019р. «Новокаховський завод плавлених сирів» було припинено.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю «Новокаховський завод плавлених сирів» є правонаступником майна, а також всіх прав та обов`язків ПАТ «Новокаховський завод плавлених сирів» з моменту його створення (що підтверджується листом ТОВ «Новокаховський завод плавлених сирів» від 15.10.2019р. Вих. № 4978, а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця належне йому на праві власності майно (Товар), в кількості відповідно до заявок Покупця, а Покупець зобов`язується на умовах даного Договору прийняти та оплатити товар за цінами, зазначеними у відповідних видаткових накладних (п. 1.1. Договору).

Найменування (асортимент), ціна і кількість товару зазначаються у видатковій (-вих) накладній (-них), яка (-і) є невід`ємною (-ими) частиною (-ами) Договору (п. 1.2. Договору).

На виконання взятих на себе зобов`язань Постачальник здійснив наступні поставки товару на загальну суму 186 855,00 (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень: видаткова накладна №УТ-611 від 24.04.2020р. на загальну суму 32 400,00 гривень; видаткова накладна №УТ-682 від 12.05.2020р. на загальну суму 80 480,00 гривень; видаткова накладна №УТ-711 від 18.05.2020р. на загальну суму 30 375,00 гривень; видаткова накладна №УТ-755 від 25.05.2020р. на загальну суму 43 600,00 гривень.

Відповідно до умов Договору Покупець зобов`язаний сплатити вартість поставленого товару на рахунок Постачальника, зазначений в реквізитах цього договору, протягом 14 календарних днів від дати поставки партії Товару (п. 5.1. Договору).

В попередніх періодах Відповідачем було здійснено перевищення поточних оплат за Договором, у зв`язку із чим надлишок оплати у розмірі 2 975,00 гривень зараховано в рахунок часткової оплати Товару, який поставлено за видатковою накладною №УТ-611 від 24.04.2020р. на загальну суму 32 400,00 грн. Таким чином, заборгованість по даній накладній, а також штрафні санкції, нараховані Позивачем на суму 29 425,00 грн.

Основний борг Відповідача перед Позивачем за Договором № 160615/01 від 16 червня 2020 року становить 183 880,00 грн.

Відповідно до умов п. 8.2. Договору за прострочення оплати згідно п. 5.1. Договору, Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

На вказану суму основного боргу Позивачем нараховано 1738грн.22коп. з урахуванням 3% річних, 7220грн.70коп. пені.

У зв`язку з наявністю простроченої заборгованості Позивачем на адресу Відповідача було направлено Лист-претензію про оплату заборгованості № 02072020/1 від 02 липня 2020 року, яку відповідно до Повідомлення про вручення поштового відправлення отримано Відповідачем 09.07.2020 року. Проте на момент подання позовної заяви відповідь від Відповідача не отримана.

Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання".

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України: "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ч. 6 ст.. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін».

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону: «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши подані докази, оцінивши аргументи Позивача, суд дійшов висновку, що права Позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені Відповідачем, тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку судові витрати, понесені Позивачем у вигляді 2892грн.58коп. витрат по сплаті судового збору, покладаються на Відповідача у повному обсязі.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 247 - 252, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новокаховський завод плавлених сирів» (адреса місцезнаходження: 74989, Херсонська область, м. Таврійськ, м. Нова Каховка, вул. Промислова, 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 00447623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія БІО РЕСУРСИ» (адреса місцезнаходження: 49098, м. Дніпро, вул. Бердянська, буд. 3-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 39638430) 183880грн.00коп. основного боргу, 1738грн.22коп. з урахуванням 3% річних, 7220грн.70коп. пені, 2892грн.58коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Дата складання повного рішення 14.12.20.

Суддя Ю.В. Гридасов