Ухвала суду № 93497813, 14.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.12.2020Справа № 910/19424/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Лесі Українки, 5» про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Лесі Українки, 5», в якому просить:

- визнати недійсним рішення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Лесі Українки, 5», оформлене протоколом № 1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 07.06.2020;

- скасувати державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Лесі Українки, 5» (ЄДРПОУ 43876842), проведену 20 жовтня 2020 року відділом з питань реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, на яких було прийнято спірне рішення, відбулося з порушенням вимог статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а саме: були порушені вимоги закону щодо письмового опитування співвласників будинку, інформація, зазначена у листках письмового опитування щодо кількості опитуваних співвласників та їх голосів, є недостовірною. Відтак, зважаючи на те, що за рішення про створення ОСББ проголосувало менш ніж половину загальної кількості співвласників, викладені у протоколі № 1 установчих зборів рішення вважаються неприйнятними, оскільки не набрали достатньої кількості голосів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Аналогічні вимоги закріплено і в ч. 1 ст. 172 ГПК України, згідно якої позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

За змістом статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

У відповідності до пункту 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (пункт 59 Правил).

Згідно з пунктом 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

В контексті викладеного, надані позивачем документи в підтвердження факту надіслання копії позовної заяви відповідачеві не можуть бути прийняті судом, оскільки касовий чек не є достатнім документом для підтвердження відправки позовної заяви іншим учасниками справи без надання опису вкладення у конверт.

Наведені обставини свідчать про невиконання позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України, що має наслідком залишення позовної заяви без руху з наданням часу позивачеві для направлення позовної заяви з доданими матеріалами іншим учасникам справи.

Крім цього, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Всупереч наведеним положенням, заявником не вказано ідентифікаційного коду третьої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та відомої офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача.

Крім цього, пунктом 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Всупереч наведеному, позовна заява не містить зазначеного розрахунку.

Виявлені недоліки можуть бути усунуті шляхом подання письмової заяви із зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, відомої офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача, ідентифікаційного коду третьої особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, за змістом частин 1, 3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, позивач із заявою про залучення до участі у справі третьої особи, до суду не звертався, а рівно позивач не зазначив, на які права чи обов`язки визначеної ним у позові третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У зв`язку з цим, позивачеві слід надати обґрунтування щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Відділу з питань реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, на чиєму боці (позивача чи відповідача) його слід залучити та подати відповідну заяву.

Виходячи з вищевикладеного, зазначені обставини тягнуть за собою залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Лесі Українки, 5» про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації - залишити без руху.

Встановити заявникові строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.С. Комарова