Вирок № 93495778, 27.11.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________

Справа № 490/512/17

Провадження № 1-кп/490/209/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2020 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.

при секретарі Дудник Г.С.

за участі прокурора Заворотньої М.С.

обвинуваченої ОСОБА_1

її захисника Басараба В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є українкою, громадянином України, здобула середню спеціальну освіту, не є заміжнею, має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наразі відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, раніше не засуджувалась, наразі є засудженою:

-21 грудня 2016 року - Ленінським районним судом міста Миколаєва - за частиною 1 статті 185 Кримінального Кодексу України - до штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф сплачений 08 лютого 2017 року;

-13 лютого 2017 року - Корабельним районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 15 - частиною 2 статті 185 - до 1 року позбавлення волі; судом ухвалювалось про її звільнення від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального Кодексу України з встановленням іспитового строку в один рік;

-25 липня 2017 року - Корабельним районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України - до 1 року позбавлення волі, а за сукупністю цього вироку та вироку від 13 лютого 2017 року - до 1 року 1 місяця позбавлення волі;

-24 листопада 2017 року - Заводським районним судом міста Миколаєва /в редакції вироку апеляційного суду Миколаївської області від 29 серпня 2018 року/ - за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України - до 4 років позбавлення волі, а за сукупністю цих злочинів та злочинів, за які вона була засуджена вироком від 25 липня 2017 року остаточно - до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

-14 травня 2019 року - Корабельним районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 15 - частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України - до 4 років позбавлення волі, а за сукупністю цих злочинів та злочинів, за які вона була засуджена вироком від 24 листопада 2017 року - остаточно до 4 років 3 місяців позбавлення волі

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1. 21 серпня 2016 року біля 19:45 годин ОСОБА_1 , перебуваючи разом із ОСОБА_4 (який є засудженим за вчинення цього злочину вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 червня 2017 року) у приміщенні магазину "МЕТРО", розташованому у будинку 9-Д по проспекту Героїв України у місті Миколаєві, домовилась із ним про спільне таємне заволодіння чужим майном.

На виконання умов досягнутої домовленості ОСОБА_1 пішла до торгівельного залу магазину, де, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно вилучила з полиць магазину належні ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна":

-18 блоків цигарок ""Вінстон ікстайл блу" за ціною по 202 грн. 02 коп. за блок, загальною вартістю 3.636 грн. 36 коп.;

-6 блоків цигарок ""Вінстон слім блу" за ціною по 217 грн. 18 коп. за блок, загальною вартістю 1.303 грн. 08 коп.;

-2 блоки цигарок ""Парламент аква блу" за ціною по 291 грн. 06 коп. за блок, загальною вартістю 582 грн. 12 коп.;

та склала їх до пакету.

ОСОБА_4 же тим часом залишався біля кас магазину та чекав на ОСОБА_1 .

Потім ОСОБА_1 біля стойки адміністратора передала пакет з вилученими цигарками ОСОБА_4 , який виніс його за межі території магазину.

Далі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, заподіявши ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" матеріальну шкоду у загальному розмірі 5.521 грн. 56 коп.

Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винними у вчиненні якого визнається обвинувачений.

2. Дії обвинуваченої слід кваліфікувати за частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

3. Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачена факт викрадення нею за попередньою змовою з ОСОБА_4 цигарок з магазину "Метро" підтвердила.

Вона зазначала, що вперше спробувала наркотики, коли її мати була ув`язненою та вона опинилась в інтернаті. Після цього вживання наркотичних засобів вона припинила.

У 2011 році вона народила сина, але виховувала його без батька. У якийсь період вона не змогла поратись з труднощами та знов почала вживати наркотичні засоби та стала залежною від них.

Й на ґрунті вжиття наркотичних засобів й вчинила як злочин, який наразі розглядається, так й інші злочини, за вчинення яких наразі є засудженою іншими вироками.

Стосовно власне обставин вчинення злочину пояснила, що дійсно 21 серпня 2016 року разом з ОСОБА_4 приїхала до магазину "Метро", розташованого на проспекті Героїв України у місті Миколаєві. Там вони мали зустрітись з чоловіком, який мав дати їй / ОСОБА_1 / гроші. Проте, той чоловік на зустріч не прийшов та грошей їй не дав. Та, оскільки вони потребували вживання наркотичних засобів та через те, що запланована зустріч не відбулась, не мали на таке грошей, вони й вирішили викрасти цигарки, їх продати та на отримані таким чином гроші придбати наркотики.

При цьому вилучала цигарки вона, ОСОБА_4 чекав її біля кас.

Вона дійсно вилучила цигарки, передала їх ОСОБА_4 ,, після чого магазин вони покинули, цигарки - продали, а на вилучені гроші купили наркотичні засоби.

Обвинувачена також зазначала, що як у момент вчинення злочину. так й тривалий час після його вчинення вона вважала свою поведінку вірною та у вчиненому не каялась. Наразі ж вона усвідомлює, що вела "неадекватний" спосіб життя, про вчинене щиро шкодує, переглянула своє життя та в подальшому нових злочинів вчиняти не буде.

Враховуючи, що покази обвинуваченої повністю узгоджуються з пред`явленим обвинуваченням, суд, з урахуванням думки учасників судового провадження про можливість такого та керуючись частиною 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оскільки ці обставини ніким не оспорюються.

Отже, вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину суд вважає доведеною.

Обставини, які пом`якшують покарання

4. Як обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд враховує визнання нею своєї винуватості, сприяння нею у досудовому розслідуванні вчиненого злочинів та судовому розгляді кримінального провадження, а також - її щире каяття у вчиненому на момент розгляду справи в суді.

Обставин, які обтяжують її покарання, під час досудового розслідування та судового розгляду цього кримінального провадження встановлено не було.

Мотиви призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно ОСОБА_1 , суд, керуючись статтею 65 Кримінального Кодексу України, виходе з санкції частини 2 статті 185 Кримінального Кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують її покарання.

В зв`язку із цим суд відзначає наступне.

5. Оцінюючи характер та ступінь тяжкості злочину, вчиненого обвинуваченою, суд відзначає, що він наразі є нетяжким.

6. Вивченням відомостей про особу ОСОБА_1 встановлено, що вона має постійне місце проживання, мати та неповнолітнього сина..

З повідомлення Миколаївського обласного наркологічного диспансерна вбачається, що вона перебуває на диспансерному обліку з 11 червня 2014 року з діагнозом "Синдром залежності від опіоїдів", на момент вчинення злочинів не працювала, не мала постійних джерел доходу.

Разом із цим судом встановлено, що вже на момент затримання вона працювала, негативної характеристики за місцем проживання не мала.

Суд також враховує, що вона, хоча й не перебуває на обліку в Миколаївській обласній психіатричній лікарні, проте в 2002 році була консультована амбулаторно та їй був встановлений діагноз: "Розлад психологічного розвитку"

Суд враховує також, що це кримінальне порушення /яке було першим з низки однорідних/ вона вчинила у віці 25 років; ніколи раніше реального покарання не відбувала, випробування проходила вдало. В той же час, перебуваючи під вартою та зазнаючи певних обмежень в зв`язку з вчиненням злочинів, вона усвідомила неправильність своїх дій.

Таке доводить, що обвинувачена, зокрема - внаслідок особливостей свого розвитку - не здатна самостійно робити для себе висновки щодо належної та допустимої поведінки, хоча внаслідок притягнення до кримінальної відповідальності стає на шлях виправлення.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд вважає, що злочини, за які ОСОБА_1 засуджується цим вироком, є природним проявом доступного їй способу адаптації до суспільства.

Призначення покарання

7. В зв`язку з наведеним суд вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання у межах санкції частини 2 статті 185 Кримінального Кодексу України, а саме - у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

8. Після вчинення злочинів, за які обвинувачена засуджується цим вироком, вона була засудженою вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 14 травня 2019 року.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кримінального Кодексу України за такого їй слід призначити остаточне покарання із застосуванням принципів поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного або часткового складання призначених покарань.

При вирішенні питання про те, який з цих принципів необхідно застосувати при призначення покарання ОСОБА_1 , суд відповідно до приписів пункту 21 Постанови № 7 Пленуму від 24 жовтня 2003 року Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує данні про її особу, обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

В зв`язку із цим суд враховує, що усі вчинені ОСОБА_1 злочини є проявом одного й того ж явища - доступного їй способу адоптації до суспільства - та виявляються діяннями, що є тотожними як за способом їх вчинення, так й за об`єктом злочинного посягання. При цьому суд вважає, що за кожний з вчинених ОСОБА_1 злочинів їй призначене покарання, яке з огляду на відомості про її особу та її вік й умови її життя є достатнім для усвідомлення нею неприпустимості подібної поведінки, отже - для її виправлення.

За такого суд вважає, що при призначенні ОСОБА_1 покарання відповідно до приписів частини 4 статті 70 Кримінального Кодексу України необхідно застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим

Таким чином, обвинуваченій слід призначити покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Порядок обчислення строку відбуття покарання

9. Строк відбуття покарання обвинуваченій слід обраховувати з моменту набрання чинності цим вироком.

10. При цьому на підставі частини 4 статті 70 Кримінального Кодексу України у строк відбуття покарання обвинуваченій слід зарахувати покарання, відбуте нею частково за попередніми вироками, а саме - періоди:

-з 25 по 30 липня 2017 року;

-з 31 липня 2017 року по 27 серпня 2018 року;

-з 11 по 18 листопада 2019 року;

-з 19 листопада 2019 року по теперішній час.

Вирішуючи питання про порядок зарахування цих періодів, суд виходе з такого.

10.1. Протягом періоду з 25 по 30 липня 2017 року ОСОБА_1 перебувала у місцях позбавлення волі на підставі вироку Корабельного районного суду міста Миколаєва від 25 липня 2017 року, в зв`язку з обранням відносно неї запобіжного заходу на період до набрання вироком чинності.

Питання про порядок зарахування цього періоду у строк відбуття покарання раніше судами не вирішувалось.

Вирішуючи це питання, суд враховує, що згаданим вироком ОСОБА_1 була засудженою за вчинення злочину 12 березня 2017 року.

Відповідно до висновку щодо застосування норм права, що викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, за такого під час зарахування цього періоду у строк покарання застосуванню підлягає частина 5 статті 72 Кримінального Кодексу України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі /пункти 103, 105/, тобто - цей період слід зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Таким чином, в зв`язку з перебуванням під вартою у цей період (протягом 6 днів) у строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід зарахувати 12 днів позбавлення волі.

10.2. Питання про зарахування ОСОБА_1 у строк відбуття покарання періоду з 31 липня 2017 року по 27 серпня 2018 року є визначеним вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 14 травня 2019 року; цим вироком ухвалено, що цей період слід зарахувати у строк покарання з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Таким чином, в зв`язку з перебуванням під вартою у цей період (протягом 1 року 00 місяців 28 днів) у строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід зарахувати 02 роки 01 місяць 26 днів позбавлення волі.

10.3. Протягом періоду з 11 по 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 перебувала у місцях позбавлення волі на виконання вироку Корабельного районного суду міста Миколаєва від 14 травня 2019 року.

Отже, в зв`язку з перебуванням під вартою у цей період (протягом 8 днів) у строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід зарахувати 8 днів позбавлення волі.

10.4. Протягом періоду з 19 листопада 2019 року до моменту ухвалення цього вироку (до 27 листопада 2020 року) ОСОБА_1 на період розгляду цього кримінального провадження була тимчасово залишена в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" на підставі ухали Центрального районного суду міста Миколаєва від 19 листопада 2019 року.

Питання про порядок зарахування цього періоду у строк відбуття покарання раніше судами не вирішувалось.

Вирішуючи це питання, суд враховує, що наразі ОСОБА_1 засуджується за вчинення злочину 21 серпня 2016 року.

Відповідно до висновку щодо застосування норм права, що викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, за такого під час зарахування цього періоду у строк покарання застосуванню підлягає частина 5 статті 72 Кримінального Кодексу України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі /пункти 103, 105/, тобто - цей період слід зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Таким чином, в зв`язку з перебуванням під вартою у цей період (протягом 1 року 00 міс. 09 днів) у строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід зарахувати 02 роки 00 місяців 18 днів позбавлення волі.

Отже, загалом у строк покарання обвинуваченій ОСОБА_1 слід зарахувати період тривалістю в (12 днів + 02 роки 01 місяць 26 днів+8 днів + 02 роки 00 місяців 18 днів - 4 роки 03 місяці 04 дні.

Оскільки ж наразі цей строк перевищує строк призначеного їй покарання, її слід вважати такою, що повністю відбула призначене судом покарання.

Вирішення цивільного позову.

11. В межах цього кримінального провадження потерпілим - ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" - заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченої та ОСОБА_4 в солідарному порядку 5.521 грн. 12 коп. вартості викраденого ними майна.

Вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 05 травня 2017 року ця сума стягнута з ОСОБА_4 , в цій частині вирок суду не змінювався та не скасовувався.

Під час судового розгляду кримінального провадження цей позов обвинувачена визнала.

Та таке визнання позову в цьому випадку не суперечить закону та фактичним обставинам кримінального провадження.

Зокрема, факт заподіяння потерпілому шкоди внаслідок спільних дій обвинуваченої, а також - розмір такої шкоди, як зазначалось вище, є доведеними.

Відшкодування такої шкоди відповідає вимогам статей 1177, 1190 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного Процесуального Кодексу України за таких обставин суд ухвалює рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Отже, заявлений цивільний позов підлягає задоволенню.

Питання про речові докази у цьому кримінальному провадженні є вирішеним вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 05 травня 2017 року.

Судові витрати в межах цього кримінального провадження відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі частини 4 статті 70 Кримінального Кодексу України за сукупністю цих злочинів та злочинів, за які ОСОБА_1 є засудженою вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 14 травня 2019 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки 3 /три/ місяці.

На підставі частини 4 статті 70, частини 5 статті 72 Кримінального Кодексу України зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання періоди:

-з 25 по 30 липня 2017 року - з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі;

-з 31 липня 2017 року по 27 серпня 2018 року - з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі;

-з 11 листопада 2019 року по 18 листопада 2019 року - з розрахунку 1 день відбутого покарання за 1 день позбавлення волі;

-з 19 листопада 2019 року до моменту ухвалення цього вироку - з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі,

в зв`язку з чим вважати ОСОБА_1 такою, що повністю відбула призначене судом покарання.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти з зали суду.

Цивільний позов ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" до ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" 5.521 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять одну) грн. 12 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскарженим до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженою - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=

27.11.2020