Ухвала суду № 93495566, 09.12.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33268/20

Провадження № 1-кс/761/20462/2020

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді Бугіль В.В.,

при секретарі Павлюк Т.О.,

розглянувши клопотання директора ПП «Еверест» ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, в межах кримінального провадження № 12014050510003653 від 10.10.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Заявник обґрунтовує клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2017 (справа № 757/34089/17-к) накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 12014050510003653 від 10.10.2014, що належить ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» (код ЄДРПОУ 34940079) та перебуває у заставі ПАТ «Державний ощадний банк України», у тому числі на окремі автоцистерни, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 (справа № 757/40450/17-к) у цьому ж кримінальному провадженні майно, на яке накладено арешт, передано на відповідальне зберігання ТОВ «СФС Трейд» (код ЄДРПОУ 395458253).

Далі, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2017 (справа № 757/62279/17-к) у кримінальному провадженні № 12014050510003653 від 10.10.2014 повторно накладено арешт на окремі автоцистерни, визнані речовими доказами, а саме: Цистерна 50420561, інвентарний № 501906 ; Цистерна 50420579, інвентарний № 501908 ; Цистерна 57230948, інвентарний № 501664 ; Цистерна 57232217, інвентарний № 501356 .

Заявник вважає, що на теперішній час підстави для накладення арешту на майно, зокрема окремі цистерни, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12014050510003653 від 10.10.2014, відпали та, як наслідок, такий арешт підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Крім того, приватне підприємство «ЕВЕРЕСТ», як власник цистерн згідно Договору купівлі-продажу № 15/08/1 від 15.08.2018, позбавлене можливості користуватись та розпоряджатись вказаним майном. Більш того, з плином часу та відсутністю належного зберігання та сервісу технічний стан цистерн погіршився, що призводить до їх псування, а отже до поступового погіршення функціональних можливостей.

Враховуючи викладене заявник просить слідчого суддю скасувати арешт на належне ПП «Еверест» майно, який був накладений в межах кримінального провадження № 12014050510003653 від 10.10.2014 року.

Заявник та прокурор, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Отже, клопотання подано до належного суду.

З ухвал слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2017 р., по справі № 757/62279/17-к та від 15.06.2017 р., по справі № 757/34089/17-к, вбачається, що арешт на майно було накладено з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Доводи заявника, викладені в клопотанні, стосовно того, що арешт на майно накладено необгрунтовано, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, який розслідується в межах даного кримінального провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави для накладення зазначеного арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим.

Також слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на майно вказане в клопотанні, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного виду заходу забезпечення кримінального провадження або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 376, 532 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання директора ПП «Еверест» ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, в межах кримінального провадження № 12014050510003653 від 10.10.2014 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бугіль В.В.