Рішення № 93488937, 10.12.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/11923/20

Провадження №2-а/463/248/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді - Жовніра Г.Б.

за участю секретаря судового засідання - Романської І.В.,

представника позивача Антоніва В.В.

перекладача Кулеша В.,

відповідача ОСОБА_1

( ОСОБА_2 ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), про затримання іноземця з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародного договору України про реадмісію, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, просить суд ухвалити рішення про затримання громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародного договору України про реадмісію, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання, а саме з 11 год. 30 хв. 09 грудня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Республіку Польща, поза пунктами пропуску, на напрямку 411 прикордонного знаку, територія Терлівського Старостинського округу №7, Старосамбірського району, Львівської області, внаслідок чого 09 грудня 2020 року був затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» від відділу прикордонної служби «Смільниця». 10 грудня 2020 року Старосамбірським районним судом Львівської області відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення. Оскільки, відповідач не має наміру добровільно виконувати рішення про примусове видворення, існує ризик перешкоджання проведенню процедури його реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, керуючись положеннями ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з наведених вище мотивів.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти позову. Додатково пояснив, що дійсно нелегально потрапив на територію України, а також вчинив спробу незаконного перетину кордону між Україною та Республікою Польща. Документів для самостійного повернення на батьківщину у нього немає та бажає як найшвидше поврнутися на територію Республіки Туреччина.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 09 грудня 2020 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно із ч.1 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.

Законом України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб» від 24.07.2006 року було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб, підписану 07 червня 2005 року, м. Анкара.

Рішенням про примусове повернення іноземця або особи без громадянства за межі України від 10 грудня 2020 року вирішено примусово повернути за межі України громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), та зобов`язати його покинути територію України у термін до 21 грудня 2020 року.

Згідно із п.2 ч.1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, перешкоджатиме проведенню процедури реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, органом охорони державного кордону подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач не має можливості добровільно виконувати рішення про примусове повернення з України. Крім цього, вчинив спробу незаконного перетину ним державного кордону України в напрямку до країн Європейського Союзу свідчить про порушення останнім вимоги ст. ст. 4, 9, 16 згаданого вище Закону і відповідно до вимог ч. 1 ст. 29 цього ж Закону підлягає затриманню з метою забезпечення його передачі з України відповідно до міжнародного договору про реадмісію.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 257, 241, 244, 246, 289 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про реадмісію осіб, суд, –

ухвалив:

позов - задоволити.

Затримати громадянина Республіки Туреччина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання, а саме з 11 год. 30 хв. 09 грудня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. 289, п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Львівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, місцезнаходження: м. Львів, вул. Личаківська, 74, ЄДРПОУ 14321653.

Відповідач: Республіки Туреччина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.Б. Жовнір