Рішення № 93487972, 11.12.2020, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

11 грудня 2020 рокуСправа № 322/1099/20

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді – Губанова Р.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника СРПП №4 Новомиколаївського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Коробова Максима Анатолійовича, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив

короткий зміст позовних вимог, пояснення сторін, рух справи:

17.11.2020 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений адміністративний позов, в якому позивач просить:

- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАБ №414961 від 26 жовтня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладення стягнення, у вигляді штрафу в сумі 510 гривень;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі, зазначеному в описі робіт до договору про надання правничої допомоги.

В обґрунтування позову позивач зазначив таке.

За змістом оскаржуваної постанови, позивача звинувачено в тому, що 26.10.2020 о 14 год. 38 хв. на третьому кілометрі автодороги між с. Сергіївка і с. Кринівка Новомиколаївського району він керував транспортним засобом Белорус-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , буксирував культиватор ширина складу транспортних засобів складала більше 2,65 метра без відповідного узгодження з органом поліції, чим порушив п.22.5 ПДР України.

Позивач зазначає, що він не керував згаданим транспортним засобом, у вказаних у постанові час і місці, а виїхавши з поля, знаходився на узбіччі, де здійснював очищення культиватора від бур`янів і бруду. За твердженням позивача, поліцейським не здійснювалися відповідні заміри ширини складу транспортних засобів, про що не зазначено в оскаржуваній постанові. До того ж зі змісту положень п.22.5 ПДР випливає, що за спеціальними правилами здійснюється рух сільськогосподарської техніки за межами населених пунктів, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 3,75 м. Подія відбувалася поза межами населеного пункту, ширина ж культиватора не перевищувала 3,75 м. Крім цього відповідно до примітки ст.132-1 КУпАП дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.

Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити заявлені у позові вимоги.

Ухвалою судді від 23.11.2020 було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 03.12.2020 залучено до участі в справі Головне управління Національної поліції в Запорізькій області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позов у встановлений судом строк.

Натомість 10.12.2020 на адресу суду надійшов відзив третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ГУНП в Запорізькій області. Оскільки КАС України не передбачає можливість подачі відзиву третьою особою, обставини викладені у відзиві суд розцінює як пояснення щодо позову, що відповідає положенням ст.176 КАС України.

ГУНП в Запорізькій області прохає суд відмовити у задоволенні позову, однак не наводить жодних обставин, які свідчать про необґрунтованість позовної заяви, акцентуючи уваги що відповідачем у справі може бути посадова особа, яка винесла постанову.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:

згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №414961 від 26.10.2020, складеною начальником СРПП №4 Новомиколаївського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітаном поліції Коробовим Максимом Анатолійовичем, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень.

Суду надана (позивачем) лише копія вказаної постанови.

У копії постанови серії БАБ №414961 від 27.10.2020 зазначено такі фактичні обставини правопорушення: «26.10.2020 ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом транспортним засобом Белорус-82.1 борона (напис нерозбірливий, але зі змісту доводів позивача випливає, що мова йде про причеплений культиватор, що фактично є бороною) реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 3 км а-д між с. Сергіївка і с. Кринівка Новомиколаївського району, ширина складу транспортних засобів складала більше 2,65 метра без відповідного узгодження з органом поліції, чим порушив п.22.5 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП».

Вид, модель культиватора чи то борони не вказані.

Інших доказів учасники справи суду не надали.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.1 ст.78 КАС України, обставини, які визнані учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частина перша ст.132-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Позивач заперечує сам факт керування транспортним засобом. Ці доводи позивача відповідачем не спростовані.

Крім цього згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється, зокрема дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, – 3,75 м).

Єдині вимоги проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами вулицями або залізничними переїздами встановлені Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами вулицями або залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі – Правила).

Згідно з п.2 Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

З огляду на викладене, п.22.5 Правил дорожнього руху не містить вимог, за якими здійснюється проїзд великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, а лише визначає, які транспортні засоби відносяться, зокрема до великогабаритних та містить бланкетну норму до Правил.

Виходячи з наведеного, в постанові про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.132-1 КУпАП має бути зазначено, які саме пункти Правил були порушені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте у постанові серії БАБ №414961 від 26.10.2020 відповідні посилання на Правила відсутні.

Поряд з цим, у справі відсутні належні та допустимі докази щодо виду і моделі борони чи то культиватора, яку начебто буксирував позивач, керуючи трактором, відсутні відомості які-б вказували, що габарити складу транспортних засобів, якими керував позивач дійсно перевищували межі дозволених.

Дослідивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у справі належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, у зв`язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №414961 від 26 жовтня 2020 року є необґрунтованою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, що є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 16.11.2020 № 0.0.1906417947.1, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 420,40 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь позивача.

За правилами ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката; розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Позивачем надано договір про надання правової допомоги №20 від 16.11.2020, опис робіт від 30.11.2020, згідно з яким розмір витрат на правову допомогу склав 1500,00 грн., розписка про отримання адвокатом зазначеної суми від позивача за надання правової допомоги.

Отже, з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у сумі 1500,00 грн.

Інші документально підтверджені судові витрати, понесені сторонами, у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.241-246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до начальника СРПП №4 Новомиколаївського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Коробова Максима Анатолійовича – задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 414961 від 26 жовтня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.132-1 КУпАП.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, 29, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код 40108688) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.) витрат по сплаті судового збору і 1500,00 грн. (тисячу п`ятсот гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Суддя Р.О. Губанов