
Дата документу 08.12.2020
Справа № 937/9126/20
Провадження 1-кс/937/4097/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2020 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
слідчого судді – Бахаєва І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,
прокурора – Безкровного А.С.,
слідчого – Калініченка Д.Ю.,
підозрюваного – ОСОБА_1 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Захарченка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, Калініченка Д.Ю., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури Безкровним А.С., у межах кримінального провадження № 42020230000000087 від 12 жовтня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївка Новотроїцького району Херсонської області, громадянина України, обіймаючого посаду заступника начальника управління – начальника відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового адміністрування Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, Калініченка Д.Ю., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури Безкровним А.С., у межах кримінального провадження № 42020230000000087 від 12 жовтня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12 жовтня 2020 року за №42020230000000087, за підозрою ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи відповідно до наказу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 03.09.2020 № 126-о посаду заступника начальника управління – начальника відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового адміністрування Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, будучи працівником правоохоронного органу відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», а також службовою особою, яка займає відповідальне становище відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України, якій відповідно до ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» заборонено використовувати своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, відповідно до розділу 3 Посадової інструкції, затвердженої в.о. начальником ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 15.09.2020, будучи уповноваженим здійснювати керівництво та організацію роботи відділу контролю за відшкодуванням ПДВ (далі – відділ), згідно з Положенням про відділ, до компетенції якого належить, зокрема: організація та контроль за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ (п.1.115), організація проведення камеральних перевірок юридичних осіб (п.1.120), здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення (п.1.128), будучи заступником начальника управління податкового адміністрування Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі – управління), згідно з Положенням про управління, до основних завдань якого належить, зокрема: організація та контроль за здійсненням аналізу податкових ризиків (п.2.1.17), діючи з метою одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, 07.12.2020 приблизно о 13 годині 30 хвилин, перебуваючи в кабінеті № 424, розташованого на 4 поверсі адміністративної будівлі Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за адресою: м. Херсон вул. Ушакова, 75, одержав готівкові грошові кошти у сумі 3 000 доларів США (84 870 гривень – відповідно до офіційного курсу гривні щодо долара США станом на 07.12.2020) від директора ТОВ «Варан ЛТД» ОСОБА_2 у якості неправомірної вигоди за вирішення питання щодо виключення платника податку (ТОВ «Варан ЛТД») з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165), не ускладнення ведення господарської діяльності ТОВ «Варан ЛТД» шляхом зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив дії, які кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
07.12.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, уродженцю села Софіївка Новотроїцького району Херсонської області, заступника начальника управління – начальника відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового адміністрування Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами:
- протоколами допиту свідка ОСОБА_2
- протоколом огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштів;
- протоколом обшуку службового кабінету №424 ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 75;
- протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України;
- протокол освідування ОСОБА_1 ;
- матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій;
- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Аналізуючи поведінку підозрюваного та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:
ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років реального позбавлення волі, у тому числи вимог статті 75 КК України, згідно якої звільнення від відбування покарання не можливе при засудженні особи за корупційний злочин, а також з урахування того, що ОСОБА_1 може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, використовуючи своє становище, може знищити або вжити заходів (шляхом впливу на свідків та своїх колег) до знищення або переховування, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини. На цей час, органом досудового розслідування не проведено всіх запланованих обшуків в рамках даного кримінального провадження, а також не витребувано всіх документів, які доказують протиправну діяльність ОСОБА_1 . Крім того, на даний час встановлюються інші факти вчинення ОСОБА_1 аналогічних злочинів, у зв`язку з чим існує реальна загроза знищення документів, а також інших речей предметів та цінностей, які можуть бути використанні як докази у вказаному кримінальному провадженні.
Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.п.2 ч.1 ст.177 КПК України, – знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
ОСОБА_1 перебуваючи на волі може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані, у тому числі колег-працівників Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та інших службових осіб ДПС України. Крім того, в ході проведення досудового розслідування планується призначення ряду експертиз, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 як працівник правоохоронного органу може впливати на експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
З урахуванням вищевикладеного стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 зможе незаконними засобами впливати на свідків, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.
Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.
Більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_1 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства підозрюваного забезпечить запобігання спробам ОСОБА_1 перешкоджати досудовому розслідуванню, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Разом з цим, частиною 3 зазначеної статті визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених, цим Кодексом, перелік обов`язків, визначених ст.194 КПК України та наслідки їх невиконання.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.
Таким чином, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин, вчиненого ОСОБА_1 злочину та майнового стану останнього, слідчий вважає за можливе та доцільне визначити розмір застави, який буде дорівнювати 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 162 160 грн.
У даному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків та запобігати ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
У зв`язку з наведеним, з метою забезпечення об`єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін слідчий вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання особи під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання з підстав, викладених в клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Захарченко В.В. в судовому засіданні заперечували проти клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12 жовтня 2020 року за №42020230000000087, за підозрою ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
07.12.2020 о 13 год. 49 хв. ОСОБА_1 , був затриманий у порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
07.12.2020 ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно наданих до клопотання документів, вина підозрюваного ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколами допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом огляду, ідентифікації, помітки та вручення грошових коштів; протоколом обшуку службового кабінету №424 ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 75; протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України; протокол освідування ОСОБА_1 ; матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами провадження у їх сукупності.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Слідчий суддя вважає, що слідчий довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені статті 177 КПК України: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; 3) вчинити інше кримінальне право рушення.
Слідчий суддя вважає, що враховуючи обставини кримінального провадження і наявність доведеного ризику, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім.
Санкція частини 3 статті 386 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, та відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправно діяльності.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 КПК України ризики та ст. 178 КПК України, зокрема такі як:
- п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України – вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами доданими до клопотання;
- п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України – тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років;
- п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
З урахування вищевикладеного відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою дій в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, з утриманням в умовах Державної СІЗО № 10 м. Запоріжжя – арештному домі, строком на 60 днів.
Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 162 160 (сто шістдесят дві тисячі сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною, або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700 (у призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 193,194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя –
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, Калініченка Д.Ю., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури Безкровним А.С., у межах кримінального провадження № 42020230000000087 від 12 жовтня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у СІЗО 10 м. Запоріжжя – арештному домі строком на шістдесят днів, тобто з 07 грудня 2020 року до 04 лютого 2021 року, включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту обмеження в своїх діях працівниками поліції, тобто з 13 год. 49 хв. 07 грудня 2020 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 162 160 (сто шістдесят дві тисячі сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною, або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700 (у призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження до відома та СІЗО -10 м. Запоріжжя – арештному дому - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ
Судове рішення № 93487913, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 08.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 937/9126/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: