
10.12.2020 Справа № 756/12586/18
№ 1-кп/756/372/20
№ 756/12586/18
В И Р О К
іменем України
10 грудня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Дев`ятка В.В.,
за участю: секретарів - Черковської Т.О., Мельника А.О. та Когутка В.В.,
прокурорів - Килівника Я.О., Гаврищука Я.І,. Білоцерківця В.О., Коломієць Р.Р., Марушія О.А. та Дядюка Ю.О.,
захисника обвинуваченого - Чепура Д.Д.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, військовослужбовця Національної гвардії України, який має військове звання старший солдат, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем правоохоронного органу та маючи військове звання - старший солдат, умисно за невстановлених обставин з метою подальшого збуту придбав у невстановленої особи психотропну речовину - «амфетамін», яку зберігав у невстановленому місці з метою подальшого збуту.
20 липня 2018 року, приблизно о 20-ій годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у салоні автомобіля марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, проспект Мінський, 12, з корисливих мотивів, незаконно збув ОСОБА_2 за 3 000 грн. порошкоподібну речовину білого кольору масою 12,160г, яка містила у своєму складі психотропну речовину «амфетамін» - (метилфенетиламін), масою - 5,1093г, що є великим розміром.
Крім того, 08 серпня 2018 року, приблизно о 12-ій годині, ОСОБА_1 , діючи повторно, знаходячись у салоні автомобіля марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 14-Б, з корисливих мотивів, незаконно збув ОСОБА_2 за 10 000 грн. порошкоподібну речовину білого кольору масою 26,989г, яка містила у своєму складі психотропну речовину «амфетамін» - (метилфенетиламін), масою - 11,988г, що є великим розміром.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав та показав, що під час строкової служби він познайомився з ОСОБА_3 з яким товаришував, однак після завершення служби відносини вони не підтримували. Одного разу він повертався додому й випадково зустрів ОСОБА_4 . Обмінявшись номерами мобільних телефонів, вони іноді зустрічалися та спілкувалися. Одного разу ОСОБА_5 познайомив його із ОСОБА_2 , сказавши, що той працює «таксистом». Через деякий час, коли він знаходився на охороні Міністерства фінансів України, попередньо зателефонувавши, під`їхав ОСОБА_2 і вони поспілкувалися. Потім, під час однієї з зустрічей, ОСОБА_5 запитав з приводу придбання психотропних речовин, а отримавши відмову, поїхав у невідомому напрямку. Через декілька днів йому зателефонував ОСОБА_2 і вони зустрілися на житловому масиві «Оболонь». Під час розмови ОСОБА_2 також запитав з приводу придбання психотропних речовин, однак він відповів, що йому нічого не відомо. У подальшому ОСОБА_2 , під час телефонних розмов, постійно наполягав на тому, щоб він знайшов для нього де можна купувати психотропні речовини. У зв`язку з постійними наполяганнями ОСОБА_2 , у липня 2018 року він вирішив продати останньому під виглядом психотропної речовини звичайний порошок від харчових добавок (пігулок), що і зробив, отримавши за це 3 000 грн. Потім, ОСОБА_2 знову телефонував та просив повторно продати психотропну речовину. 08 серпня 2018 року він мав їхати до міста Харкова. Дізнавшись про це ОСОБА_2 знову почав наполягати на продажі йому психотропної речовини. Він погодився, й вирішив учинити як і минулого разу, а саме: продати під виглядом психотропної речовини звичайний порошок від харчових добавок (пігулок). Зустрівшись на житловому масиві «Оболонь», він передав ОСОБА_2 нібито психотропну речовину. Останній поклав її собі до кишені та чомусь пішов відчиняти багажне відділення автомобіля. У цей час до автомобіля підійшли працівники служби безпеки та затримали ОСОБА_1 . При цьому, жодних психотропних речовин він ОСОБА_2 не продавав і вважає, що всі ці події були спровоковані правоохоронними органами. Однак, яким чином у переданому ним ОСОБА_6 порошку від харчових добавок (пігулок) було виявлено амфетамін, пояснити не зміг. Також, ОСОБА_1 не зміг пояснити зміст своїх розмов із ОСОБА_2 , зокрема з приводу його слів про «замовлення», яке необхідно чекати декілька днів, та те, що він ( ОСОБА_1 ) робить все «технологічно чисто» й бажання його співрозмовників придбати у нього «сніг» у серпні, про якість «товару», який збуває, тощо.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що приблизно у 2018 році він познайомився з ОСОБА_1 й останній запропонував купувати у нього психотропну речовину. У зв`язку з такою протизаконною пропозицією обвинуваченого, він звернувся до Служби безпеки України із відповідною заявою. Першого разу, на початку липня 2018 року, він придбав у ОСОБА_1 за 3000 грн. десь близько 10-15г психотропної речовини. Пам`ятає, що спочатку за домовленістю передавав ОСОБА_1 ці кошти поблизу Міністерства фінансів України, оскільки останній знаходився там на добовому чергуванні, як військовослужбовець. Через тиждень ОСОБА_1 на проспекту Мінському м. Києва в автомобілі марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , передав йому психотропну речовину за попереднього сплачені кошти. Цю психотропну речовину він видав працівникам правоохоронного органу. Також, під час зустрічі ОСОБА_1 пропонував придбати у нього ще психотропну речовину, у тому числі й у більшому розмірі. Потім, він періодично спілкувався з ОСОБА_1 по телефону за допомогою месенджера, з приводу придбання психотропної речовини у більшому розмірі. За домовленістю вони зустрілися на проспекті Оболонському у м. Києві. ОСОБА_1 сів до автомобіля, на якому приїхав свідок. В автомобілі марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , він передав ОСОБА_1 кошти у сумі 10 000 грн, а той йому віддав два згортки офольгованого паперу з психотропною речовиною. Після цього він вийшов з автомобіля щоб покласти психотропну речовину до багажного відділення, а ОСОБА_1 почав перераховувати кошти. У цей час ОСОБА_1 був затриманий працівниками правоохоронного органу. Крім того свідок зазначив, що співробітники служби безпеки надавали йому технічні засоби для фіксації розмов, що відбувалася між ним та ОСОБА_1 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що є співробітником Служби безпеки України. В один із днів липня 2018 року до Служби безпеки України звернувся ОСОБА_2 та повідомив, що ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, запропонував купити у нього психотропну речовину. Заява ОСОБА_2 була офіційно зареєстрована й останнього було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Матеріали кримінального провадження були передані до військової прокуратури.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що 08 серпня 2018 року він був запрошений співробітником правоохоронного органу у статусі понятого. У його присутності співробітники оглядали автомобіль у багажному відділенні якого було вилучено пакунки з невідомою сумішшю. Підписи на протоколі огляду належать йому й жодних зауважень до огляду у нього не було.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що 08 серпня 2018 року він разом з ОСОБА_8 був запрошений співробітником правоохоронного органу бути понятими при вилученні психотропної речовини. Він підписував протокол огляду місця події та протокол огляду особи й видачі коштів для проведення оперативної закупки, був присутній під час проведення вказаних слідчих дій.
Як убачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 02 липня 2018 року за № 42018110350000102 було внесено відповідні відомості на підставі заяви ОСОБА_2 про збут військовослужбовцем військової частини № 3030 Національної гвардії України ОСОБА_1 психотропної речовини «амфетаміну» (а.с. 4-5 т. 2).
Згідно з протоколом використання заздалегідь ідентифікованих засобів з додатком, 12 липня 2018 року ОСОБА_2 , на підставі постанови прокурора про контролю за вчиненням злочину, було надано кошти у сумі 3 000 грн., серійні номери купюр яких занесено до протоколу та зроблено їх копії (а.с. 22-25 т. 2).
Як убачається з протоколу від 27 липня 2018 року, за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу, 12 липня 2018 року ОСОБА_2 , зустрівшись з ОСОБА_1 , передав останньому кошти у сумі 3 000 грн. з метою подальшого придбання психотропної речовини «амфетаміну». При цьому ОСОБА_1 описав ОСОБА_2 «як працює система роздрібної торгівлі», що спочатку йому необхідно передати кошти і лише потім він отримує «замовлення». Також, ОСОБА_1 під час розмови вихвалявся якістю «товару», що він збуває, та тим, що його вже неодноразово затримували за збут психотропної речовини, але він продовжує цим займатися незважаючи на прохання матері (а.с. 27-30 т. 2).
У судовому засіданні було досліджено диск на якому зафіксовано записи розмов та встановлено достовірність відображених у протоколі обставин.
Відповідно до протоколу від 20 липня 2018 року, за результатами контролю за вчиненням злочину, 20 липня 2018 року, приблизно о 21-ій годині, ОСОБА_2 за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_1 на проспекті Мінському, 12 м. Києва. При цьому, ОСОБА_1 сів до автомобіля марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , на якому приїхав ОСОБА_2 . Після короткої розмови, ОСОБА_1 , передавши ОСОБА_2 психотропну речовину, вийшов з автомобіля та пішов у будинок АДРЕСА_2 . У свою чергу ОСОБА_2 , доїхавши до станції метро «Нивки», був доставлений до приміщення ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, де в присутності понятих видав отриману від ОСОБА_1 психотропну речовину (а.с. 21 т. 2).
З протоколу від 27 липня 2018 року, за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу вбачається, що 20 липня 2018 року ОСОБА_1 , зустрівшись з ОСОБА_2 , передав останньому за попередньо сплачені кошти у сумі 3 000 грн. прозорий поліетиленовий пакет з психотропною речовиною. Крім того, ОСОБА_1 обговорює із ОСОБА_2 деталі наступного продажу психотропної речовини (а.с. 31-34 т. 2).
У судовому засіданні було досліджено диск на якому зафіксовано записи розмов та встановлено достовірність відображених у протоколі обставин.
Згідно з протоколом добровільної видачі, 20 липня 2018 року ОСОБА_2 добровільно видав придбану цього дня у ОСОБА_1 на проспекті Мінському, 12 м. Києва, як психотропну речовину - «амфетамін» (а.с. 26 т. 2).
Згідно з висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № 55/8 від 06 серпня 2018 року, видана ОСОБА_2 речовина білого кольору масою 12,1650г містить у своєму складі амфетамін (метилфенетиламін). Амфетамін (метилфенетиламін) є психотропною речовиною, маса амфетаміну (метилфенетиламіну) - 5,1093г (а.с. 42-45 т. 2).
Психотропну речовину амфетамін (метилфенетиламін) масою 5,1093г постановою слідчого від 09 серпня 2018 року визнано речовим доказом (а.с. 46 т. 2).
Відповідно до протоколу огляду особи та видачі коштів для проведення оперативної закупівлі від 08 серпня 2018 року, ОСОБА_2 було видано кошти у сумі 10 000 грн., серійні номери купюр яких занесено до протоколу та зроблено їх копії (а.с. 35-37 т. 2).
Як убачається з протоколу від 09 серпня 2018 року, за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу, 08 серпня 2018 року ОСОБА_2 , зустрівшись з ОСОБА_1 , передав останньому за домовленістю кошти у сумі 10 000 грн., а ОСОБА_1 , у свою чергу, віддав ОСОБА_2 психотропну речовину. У той час, коли ОСОБА_2 вийшов з автомобіля, щоб покласти до багажного відділення психотропну речовину, ОСОБА_1 було затримано (а.с. 38-40 т. 2).
У судовому засіданні було досліджено диск на якому зафіксовано записи розмов та з`ясовано достовірність відображених у протоколі обставин.
Згідно з протоколом огляду автомобіля «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 від 08 серпня 2018 року, володільцем якого є ОСОБА_2 , у багажному відділені автомобіля виявлено два офольговані згортки паперу з прозорими поліетиленовими пакетами, у середині яких знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору. Також, за допомогою експрес-тесту спеціаліст ОСОБА_10 виявила у зазначеній речовині амфетамін. Окрім того, на підлозі автомобіля під заднім правим сидінням виявлено кошти у сумі 10 000 грн. Як пояснив ОСОБА_2 , в автомобілі, яким він користується, працівниками правоохоронного органу виявлено психотропну речовину - амфетамін, яку він придбав у ОСОБА_1 за кошти у сумі 10 000 грн. (а.с. 47-59 т. 2).
У судовому засіданні було досліджено диск із відеозаписом цієї слідчої дії та встановлено достовірність обставин відображених у протоколі.
Згідно з висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № 153/5 від 18 вересня 2018 року, вилучена з автомобіля «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , порошкоподібна речовина білого кольору масою 25,081г (об. № 1) та порошкоподібна речовина білого кольору масою 1,908г (об. № 2) містить у своєму складі амфетамін (метилфенетиламін). Амфетамін (метилфенетиламін) є психотропною речовиною, загальна маса амфетаміну (метилфенетиламіну) складає 11,988г (а.с. 69-73 т. 2).
Відповідно до Таблиці 2 (Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу), затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, великі розміри психотропної речовини - амфетамін становлять від 1,5г до 15,0г.
Відповідно до протоколу огляду, 10 вересня 2018 року було оглянуто вилучені з автомобіля «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , кошти у сумі 10 000 грн. та встановлено, що серійні номери купюр є ідентичними з серійними номерами купюр, що вручалися ОСОБА_2 для проведення оперативної закупки психотропної речовини (а.с. 64-65 т. 2).
Кошти у сумі 10 000 грн. та психотропна речовиною загальною масою амфетаміну (метилфенетиламіну) 11,988г постановами слідчого від 10 вересня 2018 року й 21 вересня 2018 року визнано речовим доказом (а.с. 66, 74-75 т. 2).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, показання обвинуваченого ОСОБА_1 , що він жодних психотропних речовин ОСОБА_2 не збував, а продав останньому під виглядом психотропної речовини звичайний порошок харчових добавок, а також, що всі обставини злочину були спровоковані правоохоронними органами, суд вважає такими, що суперечать дослідженим доказам по справі.
Зокрема, у своїй заяві про вчинене кримінальне правопорушення від 02 липня 2018 року, ОСОБА_2 указав про збут військовослужбовцем військової частини № 3030 Національної гвардії України ОСОБА_1 психотропної речовини «амфетаміну».
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 також указав, що саме ОСОБА_1 був ініціатором пропозиції щодо придбання у нього психотропної речовини. При цьому, він двічі купував у ОСОБА_1 амфетамін.
Під час прослуховування та перегляду у судовому засіданні дисків із записом аудіо-, відеоконтролю особи, судом було встановлено, що 12 липня 2018 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 кошти у сумі 3 000 грн. з метою подальшого придбання психотропної речовини «амфетаміну». При цьому ОСОБА_1 описав ОСОБА_2 «як працює система роздрібної торгівлі», що спочатку йому необхідно передати кошти і лише потім він отримує «замовлення». ОСОБА_1 під час розмови вихвалявся якістю «товару», що виробляється у лабораторії та тим, що його вже неодноразово затримували за збут психотропної речовини, але він продовжує цим займатися, незважаючи на прохання матері. У подальшому, 20 липня 2018 року ОСОБА_1 збув ОСОБА_2 за попередньою передані кошти наркотичний засіб. При цьому, ОСОБА_1 переконує свого співрозмовника у тому, що він може зробити «запас», але йому потрібно для цього певний проміжок часу. 08 серпня 2018 року ОСОБА_1 знову збув ОСОБА_2 за кошти у сумі 10 000 грн. наркотичний засіб.
Одразу ж після цього працівниками правоохоронного органу було проведено огляд автомобіля, де виявлено два офольговані згортки паперу з прозорими поліетиленовими пакетами, у середині яких знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, та 10 000 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що ця слідча дія проводилася за участю спеціаліста ОСОБА_10., яка на місці, із використанням експрес-тесту, виявила, що речовина, яку ОСОБА_1 збув ОСОБА_2 містить амфетамін.
Висновками судових експертиз матеріалів, речовин і виробів також підтверджено, що порошкоподібна речовина білого кольору, яку ОСОБА_1 збував за кошти ОСОБА_2 у своєму складі містить амфетамін (метилфенетиламін).
Також, протоколами, складеними за результатами проведення як негласних слідчих (розшукових) дій так і слідчих (розшукових) дій, підтверджено зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх спілкування.
Співставлення змісту зазначених розмов ОСОБА_1 , зокрема постійне запевнення останнім ОСОБА_2 у якості «товару», можливості збуту психотропної речовини у більших розмірах, дотримання обвинуваченим конспіративних заходів, переконує суд у тому, що всі ці дії ОСОБА_1 були обумовлені саме корисливим умислом, направленим на збут психотропних речовин.
Окрім того, судом перевірялася версія сторони захисту щодо можливих незаконних дій правоохоронних органів, зокрема провокації злочину.
Як зазначив ЄСПЛ у справі «Мілінііне проти Литви» (Milinienл v. Lithuania) (скарга № 74355/01) рішення від 24 червня 2008 р., розглянувши випадки повідомлення приватними особами про злочин, який готується, Суд підтвердив свої висновки й також установив відсутність провокації вчинення злочину з метою його викриття. Так, «…Визначальним фактором було поводження ОСОБА_15 і заявника. У цьому випадку з врахуванням вищесказаного ЄСПЛ приймає, що поліції може бути віддане розпорядження про «приєднання» до злочинної діяльності, а не про ініціацію такої. Таким чином, дії поліції залишилися в межах агентурної роботи, а не агентів-провокаторів при можливому порушенні п. 1 ст. 6 Конвенції…».
Аналіз досліджених у судовому засіданні доказів беззаперечно вказує на те, що ініціатива щодо збуту психотропної речовини надійшла саме від ОСОБА_1 , що у свою чергу, змусило ОСОБА_12 звернутися із заявою до правоохоронних органів. При цьому, зміст наведених судом розмов, що відбувалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свідчать про те, що правоохоронні органи «приєдналися» до злочинної діяльності ОСОБА_1 , а не ініціювали її.
Твердження сторони захисту про те, що 27 червня 2018 року ОСОБА_1 не перебував у добовому наряді по КПП на військовому містечку №2 за адресою: м. Київ, вул. Притисько-Микільська, 4, а відтак не міг саме того дня познайомитися із ОСОБА_2 , на думку суду, жодним чином не спростовує обставини збуту ОСОБА_1 ОСОБА_2 психотропної речовини.
Також, суд не знаходить підстав для визнання протоколу огляду місця події від 08 серпня 2018 року недопустимим доказом.
При цьому, суд зважає на те, що у відповідності до ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Частина 2 цієї статті передбачає, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердив, що надав добровільну згоду на огляд автомобіля марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , яким він керував, зазначивши, що цей автомобіль перебував саме у його володінні, оскільки за нього було сплачено кошти, тобто фактично придбано.
Таким чином, оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, про достатність доказів для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Разом з тим, орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_1 у тому, що останній умисно за невстановлених обставин з метою подальшого збуту придбав у невстановленої особи психотропну речовину - «амфетамін», яку перевіз на невстановленому транспорті до місця свого проживання у кв. АДРЕСА_3 , де зберігав її з метою збуту.
Однак, прокурором у судовому засіданні не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 , придбавши у невстановленої особи психотропну речовину - «амфетамін», перевіз її на невстановленому транспорті та, у подальшому, зберігав за місцем свого проживання у кв. АДРЕСА_3 .
У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_1 вказівку на те, що останній перевіз психотропну речовину - «амфетамін» на невстановленому транспорті до місця свого проживання та зберігав її в кв. АДРЕСА_3 .
Оскільки у судовому засіданні прокурором не доведено, що ОСОБА_1 перевозив психотропну речовину, у його діях відсутня і така ознака, що кваліфікує його дії, як перевезення психотропних речовин з метою збуту.
Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинене повторно, у великих розмірах.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_13 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.
Відповідно до ч. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину має суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості, та індивідуалізації покарання.
Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_13 , згідно зі статтями 66, 67 КК України, судом не встановлено.
Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_13 міри покарання, судом ураховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, проходить військову службу у Національній гвардії України, має військове звання старший солдат, раніше не судимий.
При цьому, з урахуванням даних про особу ОСОБА_1 , який будучи військовослужбовцем Національної гвардії України, тобто виконуючи завдання із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, вчинив тяжкий злочин, пов`язаний з незаконним обігом психотропних речовин, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_13 можливі лише в умовах ізоляції від суспільства, однак, можуть бути досягнуті при призначенні покарання в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України. Також, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_13 додаткове покарання у виді конфіскації майна, окрім житла, оскільки його дії по збуту наркотичних засобів мали корисливий умисел.
Крім того, оскільки ОСОБА_13 вчинив тяжкий злочин, має військове звання старший солдат, суд приходить до висновку про необхідність, на підставі ст. 54 КК України, позбавити обвинуваченого цього військового звання - старший солдат.
Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, оскільки вважає, що обсяг та характер вчинених ОСОБА_13 дій свідчить про неможливість його виправлення у разі звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Разом з цим, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження, який було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_13 .
Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2018 по справі № 761/36754/18 (№ 1-кс/761/24949/18) ОСОБА_13 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який застосовано до ОСОБА_13 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.08.2018, та визначено заставу в розмірі 70 480 грн., яка 04.10.2018 внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, у зв`язку з чим ОСОБА_13 05.10.2018 звільнено із Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
На підстав викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_13 судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави останнім не був порушений, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню з встановленими обов`язками до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю - ОСОБА_14 , після набрання вироком законної сили.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, окрім житла, та з позбавленням, на підставі ст. 54 КК України, військового звання - старший солдат.
Зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання, попереднє ув`язнення з 08 серпня 2018 року по 05 жовтня 2018 року, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді застави з покладеними обов`язками до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками - скасувати.
Заставу визначену ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2018 року у розмірі 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) грн., внесену 04.10.2018 за обвинуваченого ОСОБА_1 - заставодавцем ОСОБА_14 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, - повернути заставодавцю ОСОБА_14 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 5 148 гривень на користь держави (УК в Оболонському районі м Києва 24060300, код ЄДРПОУ 38002491, МФО 899998, рахунок UA 708999980000031412544026006).
Речові докази по справі, а саме:
-психотропну речовину - амфетамін, масою - 5,1093г та 11,988г, - знищити;
-грошові кошти на загальну суму 10 000 гривень, 20 купюр номіналом по 500 гривень, які мають наступні серійні номери: ФД9475545, ЗИ0094023, ЗГ9860441, БР5349697, БН5656838, ЛБ9378345, ЗГ7171150, ФГ1881386, СД3473308, ВГ5211253, МА4480927, ФБ3078979, СБ5935144, ЗЗ6880144, ФЗ6699274, ВВ7758110, ФЗ4966499, МГ8485427, ВИ8023681, УЖ6306572, - повернути до Служби безпеки України;
-перепустку госпіталь з поліклінікою ГУ МВС України в м. Києві № 54508 на ім`я ОСОБА_1 , картку-замісник № 31 видана ОСОБА_1 , довідку старшого машини МВС України № 419, видану ОСОБА_1 , жетон ЗС України Г-050782, службове посвідчення Національної гвардії України, серія НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 , банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , банківську картку «monobank» № НОМЕР_6 , картку «HIGH-BETS GOLD CARD» № НОМЕР_7 , аркуш паперу з друкованим текстом статті законодавчих актів, картку обліку доз. опромінення ОСОБА_1 , дев`яносто п`ять предметів, зовні схожих на металеві кульки з пакетиком з пазовим замком, пам`ятку з оповіщення та екіпіровки особового складу військової частини 3030 НГУ, сім-карту оператора мобільного зв`язку ТОВ «лайфселл» НОМЕР_8 , - повернути ОСОБА_1 ;
-предмет, зовні схожий на пістолет з написом «made in Taiwan» з маркуванням НОМЕР_9 (гарантійний талон «ІБІС» №715, виріб SAS Makarov, серійний номер НОМЕР_9 )та мобільний телефон марки «IPHONE» ІМЕІ НОМЕР_10 , - звернути на користь держави в частині призначеного покарання у виді конфіскації майна.
Скасувати арешти, накладені ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року на майно, а саме:
- вилучені грошові кошти на загальну суму 10 000 гривень;
- мобільний телефон «Apple Iphone» ІМЕІ: НОМЕР_10 , в якому встановлено СІМ-картку мобільного оператора ТОВ «лайфселл» з номером НОМЕР_8 ; банківську картку «Monobank» № НОМЕР_11 , яка належить «Перший в Україні мобільний банк без відділень»; банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , яка належить АТ КБ «ПриватБанк»; предмет, зовні схожий на пістолет з написом «Made in Taiwan» з маркуванням НОМЕР_9 ; 95 предметів, зовні схожих на металеві кульки з пакетиком з пазовим замком, а також згортком фольгованого паперу; гарантійний талон № 715; металевий предмет, зовні схожий на ніж з відкидним лезом, з написом «Ganzo».
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченими у той же строк з моменту отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: В.В. Дев`ятко
Судове рішення № 93483563, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 10.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 756/12586/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: