Ухвала суду № 93482280, 08.12.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7729/20

Провадження № 1-кс/752/9507/20

У Х В А Л А

08 грудня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С., при секретарі Павлюх П.В., за участі захисника Ульянова О.В., прокурора Дишлюка Д.В., підозрюваного ОСОБА_2 , перекладача Доквадзе Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Ульянова Олега Віталійовича про зміну запобіжного заходу застосованого відносно ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 12020100010002422 від 08.04.2020 р.,

в с т а н о в и в:

адвокат Ульянов О. В. звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну запобіжного заходу застосованого відносно ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 12020100010002422 від 08.04.2020 р., а саме просить змінити ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12020100010002422 від 08.04.2020.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.07.2020р. по справі № 752/7729/20 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.08.2020р. ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.10.2020р. ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою без визначення застави.

Вважаю, що запобіжний захід, який раніше застосовано відносно ОСОБА_2 підлягає зміні.

Сторона захисту звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 одружений, має малолітню дочку, які находяться на його утриманні; раніше ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувався, що свідчить про те, що ОСОБА_2 , має міцні соціальні зв`язки і немає будь-яких підстав вважати, що він буде переховуватися від правосуддя.

Також, на даній час свідки і потерпілий допитані і попереджені органами досудового розслідування про відповідальність за дачу неправдивих свідчень, що підтверджує безпідставність ризику передбаченому п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Зазначає, що ризик того, що ОСОБА_2 , перебуваючи на свободі, може вчинити новий кримінальний злочин, більш, ніж безпідставний, тому що підозрюваний жодного разу не притягувався ні до кримінальної ні адміністративної відповідальності.

У зв`язку із зазначеним, посилаючись на вимоги ст.ст. 17, 132, 177, 183, 194, 206 КПК України, ст.ст. 8, 9, 19, 29, 58, 62 Конституції України, частиною 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950 року, зі змінами внесеними в тому числі Протоколом № 11, яку було ратифіковано Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, ст. 13 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики рішень Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року.

В судовому засіданні захисник Ульянов О.В., клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених підстав. Також надав доповнення до клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до яких зазначає, що підозра ОСОБА_2 обґрунтовується наступними доказами: протоколом прийняття заявою про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_3 ; протоколами прийняття заявою про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_4 ; протоколами оглядів місця події від 08.04.2020 р. та 30.06.2020 р.; протоколами обшуків від 30.06.2020; показами потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_7 від 06.08.2020; пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_8 від 06.08.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_4 від 06.08.2020; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої Дога від 21.07.2020; протоколами огляду речей і документів від 30.06.2020, 14.07.2020, 23.07.2020, 03.08.2020; протоколами пред`явлення речей для впізнання від 30.06.2020 та 06.08.2020; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 31.07.2020; речовими доказами та іншими матеріалами досудового розслідування в сукупності.

Вважає, що жодне з вказаних доказів участі ОСОБА_2 , в інкримінованих правопорушеннях не підтверджує.

Згідно протоколу допиту ОСОБА_4 від 30.06.2020р., протоколу допиту ОСОБА_7 від 30.06.2020 р., 09.04.2020 р., протоколу допиту ОСОБА_3 від 30.06.2020 р., протоколу допиту ОСОБА_9 від 30.06.2020 р., напад здійснювали особи кавказької національності, середньої статури. Однак, ОСОБА_2 , під ці описи підходити ніяк не може, тому що є людиною яскраво вираженого щільного міцної статури.

Протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, не відповідають вимогам ч.7 ст. 228 КПК України. В протоколах також не вказані особи, яких впізнали потерпіли.

Звертає увагу суду на те, що протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої Дога від 21.07.20р. взагалі складалися в службовому автомобілі, оперуповноваженим, повноваження якого на проведення слідчих дій не надані.

Протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 31.07.2020р. складались по відношенню ОСОБА_11 , проте ОСОБА_2 в них взагалі не фігурує.

Протокол обшуку автомобіля «Sang Yong» так само ніяким чином не підтверджує участь ОСОБА_2 в злочинах.

Протокол обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , так само не має до ОСОБА_2 ніякого відношення, тому що останній, згідно матеріалів кримінального провадження проживає зовсім за іншою адресою і до даної квартири не має ніякого відношення.

Протоколи огляду речей і документів від 30.06.2020, 14.07.2020, 23.07.2020, 03.08.2020; протоколи пред`явлення речей для впізнання від 30.06.2020 та 06.08.2020, так само ніякого відношення до ОСОБА_2 не мають, так як речі, які оглядались і пред`являлись за вказаними протоколами вилучались не за місцем проживання ОСОБА_2 , а за адресами до яких ОСОБА_2 не має ніякого відношення.

Так само, на особливу увагу заслуговує протокол додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_13 від 10.09.2020р. і протокол проведення слідчого експерименту від 12.09.2020р. Згідно з даними протоколами, особа яка співпрацює зі слідством - підозрюваний ОСОБА_13 , вказує, що з ОСОБА_2 він познайомився тільки 28.06.2020 р., тобто в попередніх інкримінованих йому епізодах, ОСОБА_2 , брати участі не міг. Отже, дані протоколи ставлять під сумнів зазначені раніше протоколи впізнання по фотознімкам.

Також, посилався на позицію ЄСПЛ, відповідно до якої обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу є те, що із плином часу, інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань (Сlооth v. Вelgiu (Клоот проти Бельгії),§ 44).

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Прокурор Дишлюк Д.В., в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначає, що запобіжний захід в повній мірі виправданий, що було враховано при застосуванні запобіжного заходу та у продовженні строку дії запобіжного заходу. Також посилався на особу підозрюваного, а саме, що останній не має джерел доходу, є громадянином Грузії.

Заслухавши пояснення захисника, підозрюваного, прокурора, приходжу до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.07.2020р. по справі № 752/7729/20 ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського райсуду м. Києва від 25.08.2020р. ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського райсуду м. Києва від 22.10.2020р. ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою без визначення застави.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з вимогами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Так суд приймає до уваги доповнення адвоката Ульянова О.В. до клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ті обставини, що згідно протоколу допиту ОСОБА_4 від 30.06.2020р., протоколу допиту ОСОБА_7 від 30.06.2020 р., 09.04.2020 р., протоколу допиту ОСОБА_3 від 30.06.2020 р., протоколу допиту ОСОБА_9 від 30.06.2020 р., напад здійснювали особи кавказької національності, середньої статури. Однак, ОСОБА_2 , під ці описи не підходить. Також, протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 31.07.2020р. складались по відношенню ОСОБА_11 , проте ОСОБА_2 в них взагалі не фігурує; протокол обшуку автомобіля «Sang Yong» так само ніяким чином не підтверджує участь ОСОБА_2 в злочинах.

Протокол обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , так само не має до ОСОБА_2 ніякого відношення, тому що останній, згідно матеріалів кримінального провадження проживає зовсім за іншою адресою і до даної квартири не має ніякого відношення.

Протоколи огляду речей і документів від 30.06.2020, 14.07.2020, 23.07.2020, 03.08.2020; протоколи пред`явлення речей для впізнання від 30.06.2020 та 06.08.2020, так само ніякого відношення до ОСОБА_2 не мають, так як речі, які оглядались і пред`являлись за вказаними протоколами вилучались не за місцем проживання ОСОБА_2 , а за адресами до яких ОСОБА_2 не має ніякого відношення. Відповідно до протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_13 від 10.09.2020р. і протоколу проведення слідчого експерименту від 12.09.2020р., особа яка співпрацює зі слідством - підозрюваний ОСОБА_13 , вказує, що з ОСОБА_2 він познайомився тільки 28.06.2020 р., тобто в попередніх інкримінованих йому епізодах, ОСОБА_2 , брати участі не міг.

Також, судом приймається до уваги те, що ОСОБА_2 одружений, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 22.11.2012 року, актовий запис № 40201230288, має малолітню дочку - ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 11.03.2014 р., які находяться на його утриманні; раніше ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувався, що свідчить про те, що ОСОБА_2 , має стійкі соціальні зв`язки.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Посилання в клопотанні щодо тяжкості інкримінованого злочину, в якому підозрюється особа, не можуть бути безумовною підставою тримання особи під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88; Котій проти України п. 42; Влох проти Польщі п. 108; Erdagoz v. Turkey п. 51; Cebotari v. Moldova п. 48).

Також, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (Буров проти України п. 51).

Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються (справа «Ткачов проти України» від 13.12.2007 p., «Єлоєв проти України» від 06.11.2008р.). Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Таким чином, враховуючи у сукупності всі обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне врахувати вимоги ст. 183 КПК України, тобто визначити розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, передбачених ст. 178 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави за вчинення особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрюваного ОСОБА_2 передбачених у ч.5 ст. 194 КПК України, обов`язків для забезпечення процесуальних вимог слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, з урахуванням строку перебування підозрюваного під вартою, що майже 6 місяців, приходжу до висновку, що клопотання адвоката Ульянова О. В. про зміну запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню, а саме слідчий суддя вважає за можливе у відповідності до ст. 183 КПК України визначити підозрюваному розмір застави.

Керуючись ст.ст. 176-178,194,201,309,376 КПК України,

П о с т а н о в и в:

клопотання адвоката Ульянова Олега Віталійовича про зміну запобіжного заходу застосованого відносно ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 12020100010002422 від 08.04.2020 р.- задовольнити частково.

Змінити запобіжній захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, застосований відносно ОСОБА_2 на запобіжній захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Визначити ОСОБА_2 заставу, що становить двісті розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 420 400, 00 гривень (чотириста двадцять тисяч чотириста гривень ) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді чи суд про зміну свого місця проживання;

-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- утриматися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні у поза процесуальний спосіб.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Строк дії ухвали визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 30.12.2020 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.С. Хоменко