Ухвала суду № 93482196, 08.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8352/18

У Х В А Л А

08 грудня 2020 р.м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В.,

секретар – Подоляк М.В.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються — приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В., заінтересовані особи: Акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, Державне підприємство “СЕТАМ”, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , на дії приватного виконавця,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з скаргою, особа, дії якої оскаржуються — приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В., заінтересовані особи: АТ “Райффайзен Банк Аваль”, ДП “СЕТАМ”, ФОП ОСОБА_2 , на дії приватного виконавця.

В скарзі представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Федоров Ю.А. зазначає, що 13.04.2020 р. на підставі виконавчого листа №127/8352/18 від 05.02.2019 р. виданого Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ “Райффайзен Банк Аваль” заборгованості в сумі 643323,93 грн., приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. відкрито виконавче провадження №61816470.

Постановою приватного виконавця про опис і арешт майна (коштів) боржника від 02.06.2020 було накладено арешт на належне ОСОБА_1 нерухоме майно: нежитлове приміщення №1, що розташоване на 1 поверсі 5-ти поверхового будинку у АДРЕСА_1 .

06.07.2020 р. під час ознайомлення з матеріалами вказаного виконавчого провадження заявнику стало відомо, що постановою приватного виконавця від 16.06.2020 р. для виконання належної оцінки зазначеного приміщення призначено суб`єкта оціночної діяльності — ФОП ОСОБА_2 . На підставі висновку про вартість майна б/н 17.06.2020 р. ринкова вартість вказаного приміщення становить 3983888,00 грн.

В скарзі зазначено, що суб`єктом оціночної діяльності не перевірено стан об`єкта оцінки всередині, що вплинуло на визначення ринкової вартості майна, а тому викликає об`єктивний сумнів у вірності даної оцінки. Окрім того, невідомо які подібні об`єкти нерухомого майна суб`єкт оціночної діяльності використав для порівняння, що викликає сумнів у дотриманні вимог порівняльного підходу як методу оцінки.

Окрім того, у скарзі зазначено, що приватний виконавець всупереч визначеному стягувачем порядку черговості звернення стягнення на майно, намагається реалізувати належне заявнику приміщення, вартість якого перевищує заборгованість в 6 разів, що призведе до суттєвого погіршення її матеріального становища, що є недопустимим.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.07.2020 р. (справа №127/15264/20) заявнику було відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з тим, що оскарження оцінки вартості майна здійснюється в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Отже, ОСОБА_1 звернулася до суду в передбачений законом 10-денний строк, однак по причині правової необізнаності невірно обрала спосіб захисту. У скарзі просить суд визнати причини пропуску строку на звернення із скаргою поважними та його поновити.

Враховуючи наведене вище, представник заявника просить суд зупинити передачу майна: нежитлового приміщення №1, що розташоване на 1 поверсі 5-ти поверхового будинку у АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.2005 р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Грабовецькою Т.А. від 02.03.2005 р. за №565, на реалізацію до вирішення даної скарги, а також визнати висновок оцінки вартості майна б/н від 17.06.2020 р. виконаного в рамках виконавчого провадження №61816470 протиправним.

З підстав, зазначених вище, представник заявника звернувся до суду з даною скаргою.

10.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено скаргу до розгляду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2020 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Федорова А.Ю. про зупинення передачі майна на реалізацію, а саме: нежитлового приміщення на 1 поверсі 5-ти поверхового будинку у АДРЕСА_1 . Аналогічна вимога містилась в прохальній частині скарги.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги скарги підтримала, просила її задовільнити та надала пояснення аналогічні викладеним у скарзі.

Особа, дії якої оскаржуються – приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, щодо задоволення скарги поклався на розсуд суду. На виконання ухвали суду від 28.09.2020 р. надав для долучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії виконавчого провадження №61816470.

Заінтересовані особи: АТ “Райффайзен Банк Аваль”, ДП “СЕТАМ”, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, надали заяви про розгляд скарги у їх відсутність.

Представник заінтересованої особи АТ «Райффайзен Банк Аваль» - Дьоміна Н.Ю. надала суду пояснення у яких наголосила, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачу майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. При цьому нормативні документи з оцінки майна не передбачають обов`язкову перевірку об`єктів оцінки всередині.

Представник заінтересованої особи ДП «СЕТАМ» - генеральний директор Мамро О.О. надав суду письмові пояснення, у яких вважає вимоги заявника незаконними та такими, що не підлягають задоволенню, так як приватний виконавець несе особисту відповідальність за достовірність інформації, що розміщена в системі, оскільки організатор (ДП "Сетам") вносить тільки ту інформацію про лот, яка зазначена в заяві виконавця. Також скаржником не наведено жодних доказів порушення приватним виконавцем Турським О.В. норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги та виконавче провадження №61816470, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.02.2019 р. Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист №127/8352/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором від 20.04.2007 року № 014/035-40/50040, яка виникла станом на 05.03.2018 року, в сумі 643 323 (шістсот сорок три тисячі триста двадцять три) грн. 93 коп. та судові витрати – судовий збір в сумі 9 649 (дев`ять тисяч шістсот сорок дев`ять) грн. 86 коп. (а.с. 100)

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 13.04.2020 р., відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа 127/8352/18. (а.с. 101)

Відповідно до постанови про арешт майна від 13.04.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (заявнику) ОСОБА_1 (а.с. 102)

Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.03.2020 р.

приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. описано та накладено арешт на майно: нежитлове приміщення №1, що розташоване на 1 поверсі 5-ти поверхового будинку у АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Грабовецькою Т.А. від 02.03.2005 р. за реєстровим №565. (а.с. 126-127)

Згідно з постановою про призначення суб`єкта оціночної дільності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16.06.2020 р., приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ОСОБА_2 для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна (акт оцінки майна з питань визначення вартості майна, а саме: нежитлового приміщення №1, розташованого у АДРЕСА_1 . (а.с. 129)

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження вбачається, що 06.07.2020 р. ОСОБА_1 ознайомилася зі матеріалами виконавчого провадження № 61816470. (а.с. 17).

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 449 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 126 ЦПК України).

Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Як вбачається із доданих до скарги доказів, ухвалою суду від 20.07.2020 заявнику ОСОБА_1 відмовлено у відкритті позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В., третя особа: Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання недійсною належної оцінки нежитлового приміщення.(а.с. 15)

Заявник в строк передбачений законом скористалася своїм процесуальним правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, проте обрала невірний спосіб захисту. Таким чином, вимоги щодо поновлення строку подачі скарги до суду підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом ч. ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

За приписами ч. 5 ст. 57 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У ході дослідження матеріалів скарги та виконавчого провадження №61816470 судом встановлено, що в рамках проведення виконавчих дій на підставі виконавчого листа № 127/8352/18 виданого 05.02.2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ФОП ОСОБА_3 , який виготовив звіт про оцінку майна, відповідно до якого ринкова вартість нежитлового приміщення, загальною площею 127 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , житлове приміщення №1, становить 3983888,00 грн. Заявник вважає даний звіт таким, що проведений з порушенням законодавства України в сфері оцінки майна і майнових прав, оскільки звіт про оцінку майна від 08.08.2019 року було складено без огляду об`єкта оцінки всередині. Окрім того, невідомо які подібні об`єкти нерухомого майна суб`єкт оціночної діяльності використав для порівняння, що викликає сумнів у дотриманні вимог порівняльного підходу як методу оцінки.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України».

Оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам ст. 12 цього Закону.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» передбачено, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Частиною 2 статті 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Відповідно до пункту 1 Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до пункту 11 Національного стандарту № 1 оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості.

Згідно з пунктами 35, 38 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: - витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); - дохідний; - порівняльний.

Як вбачається з звіту про незалежну оцінку нежитлового приміщення, загальною площею S = 127, 00 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення №1, власником якого є ОСОБА_1 , на праві приватної власності, на підставі Договору купівлі-продажу від 02.03.2005 р., зареєстрованого в реєстрі за №565 від 17.06.2020, виконаного в рамках виконавчого провадження №61816470, вбачається, що оцінка зроблена за порівняльним та дохідним підходами, відповідно до Національного стандарту №1, №2 та правил МСО, закону України "Про оцінку та оціночну діяльність" від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ, методики оцінки майна (Постанова №1891 від 10.12.03 р.) (а.с. 130-145).

Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Пункти 16, 47 Національного стандарту № 1 визначають, що визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача.

Згідно з пунктом 56 Національного стандарту №1, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Відповідно до пункту 57 Національного стандарту № 1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Відтак, у разі незгоди із результатами оцінки майна ОСОБА_1 мала право звернутися з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна, однак заявник із вимогами про рецензування звіту про оцінку майна у спосіб визначений законом не зверталася.

Аналогічного висновку щодо права особи, яка не погоджується із звітом про оцінку майна, на звернення до виконавця із клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 01.07.2020 року винесеній за результатами розгляду справи № 2-1160/11 (провадження № 61-36951св18), предметом спору у якій було визнання недійсним звіту про оцінку майна.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні спору суд також приймає до уваги правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 168/828/16-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 641/8056/17.

Наведеними постановами суду касаційної інстанції зроблено висновок, що за змістом статей 12, 33 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним.

Отже, звіт про незалежну оцінку нежитлового приміщення, складений 17.06.2020 р. ФОП ОСОБА_2 , з яким не погоджується заявник, дійсний, а приватний виконавець при визначенні вартості майна керувався саме цим звітом про визначення вартості майна, порушення закону у його діях відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши доводи заявника та докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги скарги задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 260, 261, 353, 447, 450, 451 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на дії приватного виконавця.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються — приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В., заінтересовані особи: Акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, Державне підприємство “СЕТАМ”, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , на дії приватного виконавця, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 11 грудня 2020 року.

Суддя: