Ухвала суду № 93479172, 27.11.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18659/19

Провадження № 1-кс/638/2507/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року

слідчийсуддя Дзержинськогорайонного судум.Харкова ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання начальника відділення СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019220480003550від 07.09.2019року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 358 КК України, -

встановив:

До слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся начальник відділенняСВ ШевченківськогоВП ГУНП вХарківській області ОСОБА_2 з клопотаннямпро арештмайна в рамках кримінального провадження № 12019220480003550 від 07.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 358 КК України, в якому просить накласти арешт на автомобілі Автомобіль КАМАЗ - 5320, г.н.з НОМЕР_1 ; Автомобіль ГАЗ - 2410, г.н.з. НОМЕР_2 ; Автомобіль ПЕЖО - 405, г.н.з. НОМЕР_3 ; Автомобіль ПЕЖО - 405, г.н.з. НОМЕР_4 : Автомобіль ПЕЖО - 405, г.н.з. НОМЕР_5 ; Автомобіль ПЕЖО - 405, г.н.з. НОМЕР_6 ; Автомобіль ПЕЖО - 405, г.н.з. НОМЕР_7 ; Автомобіль ПЕЖО - 405, г.н.з. НОМЕР_8 ; Автомобіль ПЕЖО - 405, г.н.з. НОМЕР_9 ; Автомобіль ПЕЖО - 405, г.н.з. НОМЕР_10 ; Автомобіль ПЕЖО - 405, г.н.з. НОМЕР_11 ; Автомобіль ПЕЖО - 405, г.н.з. НОМЕР_12 з забороною відчуження, реєстрації та переєстрації будь-яким особам та підприємствам вищевказаних автомобілів до прийняття остаточного рішення по справі..

Своє клопотання обґрунтовує тим, що в ході проведення досудового розслідування визнано та допитано в якості потерпілого ОСОБА_4 , який повідомив про те, що він був членом кооперативу Багатопрофільного кооперативного науково-виробничого об`єднання «Інтеграл» зареєстрована юридична адреса : вул. Білогірська, 92Б м. Харків з 1988 року. Вищевказаний кооператив був зареєстрований на підставі протоколу загальних зборів №1 в якому брали участь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .. ОСОБА_7 і на зборах було обрано було обрано голову кооперативу ОСОБА_8 . Потерпілий ОСОБА_4 повідомив про те, що йому стало відомо що рішенням Господарського суду Харківської області №16/480-03 від 08.12.2003 року було зобов`язано голову Багатопрофільного кооперативного науково-виробничого об`єднання «Інтеграл» ОСОБА_8 провести ліквідацію даного кооперативу, та виконати інші вимоги в рішенні суду, однак ОСОБА_8 його не виконала та не ліквідувала. 25.03.2020 року встановлено, що директор підприємства ОСОБА_8 або її представники подали документи для реєстрації БАГАТОПРОФІЛЬНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ІНТЕГРАЛ"-КООПЕРАТИВ відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-ІУ до Департаменту реєстрації Харківської міської ради і підприємство знаходиться в стані припинення. Відповідно, до рішення рішенням Господарського суду Харківської області №16/480-03 від 08.12.2003 року зобов`язано власника провести ліквідацію підприємства та утворити ліквідаційну комісію призначити її голову. Також, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що майно яке є на балансі V підприємства на підставі протоколу № 6 від 21.12.1993 року, знаходиться на балансів Багатопрофільного науково-виробничого об`єднання «Інтеграл» ЄДРПОУ: НОМЕР_13 по сьогоднішній день, і на даний час підприємство знаходиться в стані припинення, яке в подальшому повинно бути ліквідованим, і майно яке знаходиться на балансі передане членам кооперативу, і для збереження цілісності даного майна, яке зазначено в протоколі №6 від 21.12.1993 року, та права на це майно з метою запобігання його відчуження, псування, знищення, перетворення, які можуть бути у справі речовими доказами, однак недотримана процедура ліквідації без членів кооперативу, які повинні бути скликані загальними зборами може призвести без їх участі до відчуження їхніх майнових прав на майно передбаченого статутом кооперативу, в тому числі для подальшого призначення ліквідаційної комісії, виконання процедури ліквідації встановленому законом порядку, та на підставі діючого рішення Господарського суду в Харківській області ОСОБА_9 16/480-03 від 08.12.2003. для забезпечення права на майно членів кооперативу, під час ліквідації за їхньою участі, з метою запобігання відчуження майна, та яке може виступати з метою збереження речових доказів.

Слідчий зазначає, що накладення арешту важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, в тому числі для подальшого забезпечення цивільного позову в порядку ст. 128 КПК України.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте, злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до ст. 171 КПК України- клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У відповідності до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Аналіз вище зазначеної норми закону свідчать, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

При цьому ст. 171 КПК України передбачено вимоги щодо змісту клопотання про накладення арешту на майно. Серед всього іншого зазначено, що у клопотання слідчого про арешт майна повинно бути вказано підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Тобто у клопотанні про арешт майна слідчий повинен чітко вказати мету, зазначену в закону та довести необхідність арешту саме з цією метою.

Подане слідчим клопотання про арешт майна не містить фактичних відомостей, які впливають на обґрунтування мети арешту майна як способу забезпечення кримінального провадження. Зокрема, такої мети як забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні статтею 170 КПК України не передбачено.

У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, клопотання підлягає уточненню шляхом його повернення прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання начальника відділенняСВ ШевченківськогоВП ГУНП вХарківській області ОСОБА_2 ,погоджене прокуроромХарківської місцевоїпрокуратури №1 ОСОБА_3 ,про арештмайна укримінальному провадженні№ 12019220480003550від 07.09.2019року за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.382,ч.1ст.358КК України - повернути прокурору Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 для усунення зазначених недоліків, встановивши строк для їх усунення у сімдесят дві години з дня отримання даної ухвали.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1