Рішення № 93468134, 11.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10397/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (вул. Суворова, 2-А, смт Овідіополь, Одеська область, 67801) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації №№ UA500490/2020/500003/2 від 21.08.2020 року та рішення про коригування митної вартості № UA500030/2020/000028/2 від 23.07.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000028/2 від 21.08.2020 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/500003/2 від 21.08.2020 року.

Виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що з метою митного оформлення товару 20.08.2020 року позивач подав до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA500490/2020/501011. У поданій митній декларації митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту) який імпортується та обрано основний метод визначення митної вартості товару. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Одеською митницею Держмитслужби не визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000028/2 від 21.08.2020 року, яким застосував другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості Товару. У зв`язку з коригуванням митної вартості Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/500003/2 від 21.08.2020 року, якою відмовив Позивачу в прийнятті Митної декларації.

Таким чином, Позивач вважає протиправними дії Одеської митниці Держмитслужби щодо відмови у застосуванні митної вартості заявленої ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» згідно митної декларації за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Отже, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500490/2020/500003/2 від 21.08.2020 року, а також рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000028/2 від 21.08.2020 року, є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд зауважує, що Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заяви чи клопотання від сторін.

11.11.2020 року від представника Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с. 86).

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

12.11.2020 року сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи.

Судом встановлено, що 06.07.2020 року між компанією «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» Китай), як продавцем, та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (надалі за текстом також - Позивач), як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №0607/1, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «YIWU TLVYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» поставило Позивачу партію товару Іграшки колісні з пластмаси та металу: велосипед дитячий триколісний арт. YLT-5890 - 1 шт., арт. YLT-5890 — 1 шт., арт. YLT-5890 — 1 шт., арт. YLT-6588 — 230 шт., арт. YLT-6588 — 230 шт., арт. YLT-6588 — ПО шт., арт. YLT-6588 — 200 шт., арт. YLT-6588 - 100 шт., арт. YLT-6588 — 210 шт., арт. YLT-6588 — 200 шт., арт. YLT-6588 — 372 шт., арт. YLT-6588 — 100 шт., арт. YLT-6588 - 112 шт. Торгівельна :арка «BF.STTRІКЕ». Виробник — «YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD» на виробничих потужностях «JIA YU TOY TRADE CO., LTD», країна виробництва - Китай.

20.08.2020 року декларантом Позивача було подана митна декларація № UA 500490/2020/501011, ціну задекларованого товару в якій було визначено за першим методом (ціна договору). До митної декларації було також надано нижченаведений перелік документів:

- пакувальний лист (Packing list) № J25420-305/J25420-306-PL від 17.06.2020 року; рахунок-фактура (іїівойс) (Commercial invoice) № J25420-305 / J25420-306 від 17.06.2020 року;

- коносамент (Bill of lading) № 2456191-1 від 15.07.2020 року;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 038983 від 19.08.2020 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) АЗ 038984 від 19.08.2020 року; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) ССРІТ620 № 2005367104 від 17.06.2020 року

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J25420-305 / J25420-306-PR від 17.06.2020 року;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 06.07.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 10.08.2020 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № 0607/1 від 06.07.2020 року;

- некласифікований внутрішній договір (контракт) б/н від 05.03.2018 року; договір про надання послуг митного брокера №310719/1 від 31.07.2019 року; акт зважування №114652 від 19.08.2020 року; акт зважування №114668 від 19.08.2020 року;

- копія митної декларації' країни відправлення № 021720200000180934 від 19.06.2020 року.

20.08.2020 року митним органом було ініційовано процедуру консультацій із Декларантом. На думку митного органу пакет документів, який було подано Декларантом, не давав митному органу можливості здійснити оцінювання задекларованого товару за методом, який було обрано Позивачем (ціна договору).

Позивачем були надані додаткові документи та пояснення, у відповідності до вимог митного органу, викладених у електронних повідомленнях, про що свідчить Лист № 1 Декларанта, копія якого додається до позовної заяви.

Листом № 2 від 21.08.2020 року Декларант повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів, і про те, що усі можливі документи було подано разом із МД № UA 500490/2020/501011.

Відповідач у свою чергу склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/00011 від 21.08.2020 року та рішення про коригування митної вартості № UA500490/2020/500003/2 від 21.08.2020 року.

Товар декларантом було вивільнено за МД № UA500490/2020/501122.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною 1 статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини 2-3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина 4 статті 57).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

За приписами ч.1, 2, 4 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Висновки суду.

Надаючи оцінку правомірності дій суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що декларант не надав усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

1) відповідно до п. п. 3.1, 4.2 зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2019 № 0607/1 «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту», «умови поставки для кожної партії товару визначаються в Специфікації» до митного оформлення Специфікації до вище зазначеного контракту не надавались;

2) у наданому до митного оформлення інвойсі від 17.06.2020 року № )25420-305 / (25420-306 та інших документах не конкретизовані умови оплати за поточну партію товару. Даний факт викликає сумніви щодо автентичності поданих документів та може свідчити про наявні ознаки підробки;

3) копію декларації країни відправлення від 19.06.2020 № 021720200000180934 надано без перекладу на державну мову;

4) згідно правил INCOTERMS умови поставки CFR передбачають страхування вантажу, проте декларантом не надано відповідного документального підтвердження, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення складових митної вартості товарів;

5) відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

6) на коносаменті від 15.07.2020 № 2456191-1 наявна відмітка «Freight collect» («Фрахт стягувати») - фрахт підлягає сплаті вантажоодержувачем в порту призначення. Така відмітка в транспортному документі (коносаменті) вказує на те, що вартість фрахту ще не сплачена и повинна стягуватися по прибуттю вантажу в порт призначення, проте до митного оформлення не надавались документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

7) прайс-лист від 17.06.2020 №J25420-305/J25420-306- PR не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії комерційної пропозиції, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки тощо.

Як встановлено судом, 20.08.2020 року митним органом було ініційовано процедуру консультацій із Декларантом. На думку митного органу пакет документів, який було подано Декларантом, не давав митному органу можливості здійснити оцінювання задекларованого товару за методом, який було обрано Позивачем (ціна договору).

Позивачем були надані додаткові документи та пояснення, у відповідності до вимог митного органу, викладених у електронних повідомленнях, про що свідчить Лист № 1 Декларанта, копія якого додається до позовної заяви.

Листом № 2 від 21.08.2020 року Декларант повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів, і про те, що усі можливі документи було подано разом із МД № UA 500490/2020/501011.

Разом з тим, Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби. Стосовно товару № 1 у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, але наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами з описом - «велосипед триколісний дитячий», виробниками: «YIWU JIA YU IMP. & EXP. CO., LTD» та «JIA YU TOY TRADE CO., LTD», країною виробництва - Китай, торгївельною маркою - «BESTTRIKE» та часом експорту максимально наближеним до часу експорту оцінюваних товарів (митні декларації' від 04.05.2020 року № UA5000070/2020/215681 та від 06.03.2020 року № UA500070/2020/208817). З дотриманням вимог та застережень щодо застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), що зазначені у статтях 60 та 61 МКУ за основу береться прийнята митним органом вартість операції' з подібними (аналогічними) товарами, митне оформлення яких вже здійснено - 5,51 дол. США за кг нетто. З дотриманням вимог та застережень щодо застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), що зазначені у статтях 60 та 61 МКУ за основу береться прийнята митним органом вартість операції' з подібними (аналогічними) товарами, митне оформлення яких вже здійснено - 5,51 дол. США за кг нетто.

Щодо п. 1 вимоги митного органу.

Відповідно до п. 1.1. Контракту № 0607/1 від 06.07.2019 року (доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 10.08.2020року), в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари, кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту...».

До митного оформлення разом із МД декларантом було надані інвойс: від 17.06.2020 року № J25420-305/J25420-306 який і є специфікацією у відповідності до п. 1.1 Контракту.

Щодо п. 2 вимоги митного органу.

Відповідно о п. 4.3 контракту (відповідно до редакції, викладеної у доповненні до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 10.08.2020 року) № 0607/1 від 06.07.2019 року оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3.1. контракту — оплата може проводитись частинами.

П. 4.3.2 контракту визначено, що передоплата товару проводиться на підставі інвойсу- проформи до прибуття вантажу. При цьому, сплачена партія товару повинна прибути на митну територію України не пізніше певної кількості днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.

Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненнях взаєморозрахунків.

Разом з тим, згідно з усталеною судовою практикою у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливим є об`єктивне підтвердження реалізації відповідних операцій.

Згідно з контрактом, підставою платежу є контракт та специфікація. Відповідно до контракту № 0607/1 від 06.07.2019 року специфікації (інвойси) є невід`ємною частиною контракту. В інвойсі є посилання на контракт, що дає можливість митному органу, встановити належність товару на який постачальником було видано інвойс, до конкретної поставки, а тому твердження Відповідача, викладене у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості про неможливість такої ідентифікації - у цілому не відповідає дійсності.

Вказані висновки узгоджуються з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.08.2019 року у справі № 810/2784/18.

Щодо п. 3 вимоги митного органу.

Судом встановлено, що переклад експортної декларації надавався митному органу, тому виникнення на момент консультацій із митним органом не може бути використано митним органом як однієї з підстав коригування митної вартості.

Щодо п. 4 вимоги митного органу.

Суд зазначає, що Декларант не здійснював будь-яких витрат на страхування ввезеного товару, тому підстави для включення таких витрат до митної вартості оцінюваних товарів відсутні.

Відповідно до Інкотермс-2010 CFR (Cost and Freight (... named port of destination)) (англ. — «назва порту призначення»). Термін «вартість і фрахт» означає, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь які додаткові витрати, які виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. За умовами CFR відсутня обов`язкова умова щодо страхування товару.

В пункті ВЗ Обов`язки Покупця розділу CFR («Cost and Freight» «Вартість і Фрахт») Правил Incoterms 2010 (назва порту відвантаження) зазначено, що укладення договору страхування не є обов`язком Покупця.

В пункті A3 Обов`язки Продавця розділу CFR («Cost and Freight» «Вартість і Фрахт») Правил INCOTERMS 2010 (назва порту відвантаження) правил Incoterms, 2010 зазначено, що укладення договору страхування не є обов`язком Продавця.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CFR, є очевидним, що в даному випадку ані Позивач, ані продавець товару не повинні були додатково страхувати товар.

Щодо п. 5 вимоги митного органу.

Судом встановлено, що Позивач на момент консультацій із митним органом зазначив, що вантаж у контейнерах відповідно до п. 5.6. Контракту № 0607/1 від 06.07.2019 поставляється у безповоротній тарі.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД «37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» - не передбачалось.

Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа №160/8775/18).

Враховуючи викладене, суд вважає посилання митного органу щодо не зазначення ціни пакування товару недоведеними.

Щодо п. 6 вимоги митного органу.

Судом встановлено, що на момент консультацій із митним органом, Декларант повідомив Відповідача, що словосполучення «Freight collect» («Фрахт стягувати») було зазначено внаслідок технічної помилки експедитора вантажу. Також Відповідачу було надано примірник коносаменту без зазначеної помилки.

Щодо п. 7 вимоги митного органу.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік додаткових документів, до якого входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Разом із тим, для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності — виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, — не передбачено.

Тому твердження митного органу про те, що наданий декларантом прайс-лист від 17.06.2020 року №J25420-305/J25420-306-PR не містить згідно загальноприйнятої світової практики відомостей - не є вірним.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листах відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, суд вважає таким, що не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність Позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.

Аналогічної думки за схожих обставин дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 13.09.2019 року по справі №820/859/17.

Таким чином, зазначеними документами в повній мірі підтверджено митну вартість товару.

Судом встановлено, що вказані документи не містять розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованого товару.

Аналізуючи зміст вищевказаних документів, суд зазначає, що вони містять всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» товару.

Що стосується визначення контролюючим органом митної вартості товарів за резервним методом, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що джерелом для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувала декларація № UA 500490/2020/501011 від 20.08.2020 року.

Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 року за результатом розгляду справи №809/1884/16, відповідно до якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000028/2 від 21.08.2020 року та картка відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/500003/2 від 21.08.2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ, як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (вул. Суворова, 2-А, смт Овідіополь, Одеська область, 67801) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000028/2 від 21.08.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/500003/2 від 21.08.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047) суму сплаченого судового збору у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.