Рішення № 93465902, 26.11.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року Справа № 915/739/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з`явився;

представника відповідача: Гіндрюка Т.С. - дов.№113/18 від 03.04.2018,

представника III особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діонісій VN"

(57251, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Костянтинівка, вул.Миру, буд.13, код ЄДРПОУ 33231825; адреса зазначена позивачем: 57210, Миколаївська обл., Вітовський р-н, смт.Воскресенське, вул.Соборна, буд.58),

до відповідача: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

(01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд.9, код ЄДРПОУ 14305909),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, буд.11, кім.106),

про: визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діонісій VN" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н, б/д (вх.№6498/20) до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис - реєстровий №2492, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 04.11.2019 на Договорі застави транспортних засобів, укладеному 22.08.2019 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Діонісій VN", що посвідчений приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області Красновою С.М. та зареєстрований в реєстрі за №631.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне. Між ТОВ "Діонісій VN" та АТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/42-0-1/11-025 від 15.03.2011, з відповідними за час, що сплинув, змінами і додатковими кредитними угодами та договорами поруки. У якості забезпечення, 22.08.2019 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (заставодержатель) та ТОВ "Діонісій VN" (заставодавець) укладено Договір застави транспортних засобів, що посвідчений приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області Красновою С.М. та зареєстрований в реєстрі за №631. Відповідно до п.1.1. Договору застави заставодавець передав заставодержателю в заставу належне йому на праві власності наступне рухоме майно: транспортний засіб: комбайн зернозбиральний CLAAS LEXІОN 750, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , інвентарний номер НОМЕР_2 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить на праві власності ТОВ "Діонісій VN". 04.11.2019 Михайленком С.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис за №2492 щодо звернення стягнення на вищезазначене майно в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Вищезазначений виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з наступним. Позивач зазначає, що учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Позивач вказує, що при вчиненні оскаржуваних написів, приватним нотаріусом не додержано порядок вчинення напису, а також не дотримано вимоги щодо безспірності, зокрема, нотаріус учинив виконавчий напис №2492 через 5 днів після того, як банк направив боржнику письмову вимогу щодо усунення порушень за кредитною угодою, не дотримавшись при цьому 30-денного строку, установленого в п.п.2.3 п.2 гл.16 розд.II Порядку вчинення нотаріальних дій, та не врахував, що недотриманням приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., вказаних вимог порядку є порушенням права позивачів на спростування розміру заборгованості. Розмір заборгованості, який відповідачем запропоновано позивачу погасити в письмовій вимозі від 28.10.2019 відрізняється від розміру заборгованості, яку дійсно заборгували банку, а також того, на який вчинено сам виконавчий напис. Так банком не надано доказів, щодо повного отримання кредиту в зв`язку з чим в вимозі банку не вірно сформована сума заборгованості, і не вона підлягає стягненню в безспірному порядку. Про наявність вказаного виконавчого напису позивач дізнався після отримання постанови про призначення оцінювача, винесеної приватним виконавцем виконавчою округу Миколаївської області Куліченком Д.О. по відкритому виконавчому провадженню з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Діонісій VN" було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Д.О. виконавчому провадженню №60782124 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Михайленко С.А. №2492 від 04.11.2019 до розгляду справи по суті та набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою суду від 01.06.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діонісій VN" б/н б/д (вх.№6499/20 від 29.05.2020) про забезпечення позову у справі №915/739/20 було задоволено.

Ухвалою суду від 03.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 02.07.2020.

30.06.2020 від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшов відзив б/н від 25.06.2020 (вх.№7824/20), в якому він заперечує проти позову у повному обсязі та просить у його задоволенні відмовити. Відповідач вважає, що доводи позивача є досить формальними, надуманими, неспроможними, без підтвердження належними доказами, а отже, такими, що підлягають відхиленню, з огляду на наступне. Посилаючись на п.п.2.3 п.2 гл.16 розд.ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, відповідач зазначає, що з огляду на той факт, що оскаржувальні виконавчі написи вчинені не на іпотечних договорах, а на договорах застави рухомого майна, доводи позивачів щодо порушення п.п.2.3 п.2 гл.16 розд.II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України є неспроможними та підлягають відхиленню. Відповідач зазначає, що за змістом п.п.9.2 п.9.2.2. Договору застави заставодержатель на власний вибір може застосувати позасудові способи звернення стягнення на предмет застави, в тому числі реалізація предмета застави у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. При цьому, сторони дійшли згоди, що підтвердженням безспірності заборгованості позичальника перед заставодержателем та документом, що підтверджує прострочення виконання зобов`язань за Генеральним договором є розрахунок заборгованості, складений i засвідчений заставодержателем. Щодо розміру заборгованості, то відповідач підкреслює, що позивач в цій частині доводів не надав жодних доказів, а тому доводи в цій частині вимог є взагалі формальними, безпідставними, а отже такими, що підлягають відхиленню. При цьому, з огляду на обов`язок саме позивача довести обґрунтованості своїх доводів та вимог, позивач заявляючи про відмінність розміру заборгованості, заявленого банком, від дійсного розміру заборгованості, не надає жодного доказу на підтвердження своїх вимог, що свідчить про надуманість та штучність таких доводів. Зазначене свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, а саме подання завідомо безпідставного позову.

01.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Діонісій VN" до суду надійшла заява №33 від 01.07.2020 (вх.№7960/20), в якій просить суд провести підготовче засідання без його участі та призначити справу до розгляду по суті. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.07.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 29.07.2020.

29.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Діонісій VN" до суду надійшла заява №47 від 29.07.2020 (вх.№9266/20) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.07.2020 підготовче засідання було відкладено на 04.09.2020.

25.08.2020 від 3-ї особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. до суду надійшли пояснення б/н від 14.08.2020 (вх.№10320/20), в яких останній заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає про наступне. Виконавчий напис вчинений на Договорі застави рухомого майна, а не на Договорі іпотеки та вимоги передбачені п.п.2.3 п.2 гл.16 розд. II Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 ставляться під час вчинення виконавчих написів на договорах іпотеки. Водночас, зазначеним Порядком вчинення нотаріальних дій не передбачено вимог щодо спливу тридцяти днів з дня направлення вимог боржнику для вчинення виконавчих написів на договорах застави рухомого майна. Враховуючи те, що оспорюваний виконавчий напис вчинений на Договорі застави рухомого майна, а не на іпотечному договорі, доводи позивача щодо порушення п.п.2.3 п.2 гл.16 розд.II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України є необґрунтованими. Щодо poзміру заборгованості, з яким не погоджується позивач, то на підтвердження обставин в цій частині позивачем не наведено жодного конкретного доводу щодо незгоди з наявною заборгованістю. 3-я особа зазначає, що предметом стягнення за виконавчим написом є тіло кредиту, без нарахованих процентів та штрафних санкцій. На підтвердження наявної заборгованості за кредитом AT "Райффайзен Банк Аваль" надано відповідні меморіальні ордери, платіжні доручення, виписку по рахунку та розрахунок заборгованості, в яких сума заборгованості по кредиту відповідає сумі залишку боргу за банківськими платіжними документами, а тому доводи в цій частині позову є безпідставними.

Також від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. до суду надійшло клопотання №77/01-16 від 12.08.2020 (вх.№10321/20 від 25.08.2020) про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 04.11.2019, реєстровий №2492 на Договорі застави від 22.08.2019, посвідченого Красновою С.М., приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області, реєстровий №631.

Ухвалою суду від 04.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2020.

14.09.2020 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. до суду надійшли пояснення б/н від 31.08.2020 (вх.№11394/20), в яких він виклав свої заперечення на позов та просить суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

09.10.2020 від позивача на адресу суду надійшли пояснення б/н б/д (вх.№12754/20), в яких викладено заперечення на доводи, викладенні відповідачем у відзиві та в поясненнях приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. та зазначає про наступне. Посилаючись на умови Договору застави транспортних засобів, ст.88 Закону України "Про нотаріат", Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 позивач зазначає, що з наданих з запереченнями документів можна дійти висновку про відсутність документів, що підтверджують безспірність заборгованості, оскільки меморіальні ордери та банківська виписка вказують лише на те, що ПП "Онікс-ОПТ" перерахувало ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" грошові кошти, а надана виписка лише констатує чисельність проведених операцій з цього приводу. Отже в матеріалах справи, як судової так i нотаріальної відсутні відомості про безспірність вимог банку. Заважаючи на лист ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до приватного нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису встановлено, що остаточним днем погашення кредиту є 09.05.2022, в зв`язку з чим є незрозумілим той факт, що стягнення провадиться за період несплати платежів з 30 вересня по 04 листопада 2019 року. В справі відсутні жодні відомості про встановлення остаточного строку погашення саме 04.11.2019. Позивач також відзначає, що на адресу його товариства надійшла вимога банку про погашення заборгованості у сумі 174234722,69 грн, а виконавчий напис вчинено на суму 4,152340 млн.грн. Посилаючись на ст.ст.24, 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивач вказує, що законодавець чітко встановив надання 30-денного строку на виконання порушеного зобов`язання боржником, та лише у випадку його невиконання можливе вчинення виконавчого напису.

12.10.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 29.10.2020 призначено розгляд справи на 12.11.2020.

10.11.2020 від відповідача на адресу суду надійшли пояснення б/н від 06.11.2020 (вх.№14210/20), в яких він заперечує на пояснення позивача та зазначає, що заявляючи про нові обставини як підставу для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач фактично змінює підстави позову, що є недопустимим на стадії розгляду справи по суті. Відповідач вважає, що доводи позивача щодо ухилення AT "Райффайзен Банк Аваль" від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та відсутності реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не можуть бути взяті до уваги судом як підстава для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки такі підстави не заявлені у позові та не мали місце під час підготовчого засідання у встановленому процесуальним законом порядку (подання відповідної заяви про зміну підстав позову). Доводи представника ТОВ "Діонісій VN" не обґрунтовані жодним доказом. ТОВ "Діонісій VN" не надано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо відсутності реєстрації звернення стягнення у Реєстрі. Як i не надано жодного доказу, того, що AT "Райффайзен Банк Аваль" не направлялось боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. При цьому, позивачем ігнорується той факт, що копія відповідного повідомлення із доказами направлення долучена до матеріалів нотаріальної справи. AT "Райффайзен Банк Аваль" направлено на адресу позичальників та заставодавців відповідне повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, копія якого міститься у матеріалах нотаріальної справи та додається до даних пояснень. Також, AT "Райффайзен Банк Аваль" забезпечено реєстрацію в Peєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, копія витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна додається. Зазначене спростовує повністю доводи ТОВ "Діонісій VN". В жодному нормативному акті чи позиції Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права не йдеться про те, що наявність хоча б одного порушення, зазначеного представником позивача у поясненнях, є достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Так, якщо наявні всі три порушення у їx сукупності і лише за аналогічних обставин справи та без врахування індивідуальних умов договорів застави мова може йти про недотримання кредитором порядку звернення стягнення на предмет застави. Водночас, в даному випадку порушення стягувачем всіх трьох умов не доведено позивачем та суперечить обставинам справи. Відповідач зазначає, що саме лише недотримання 30-ти денного строку, який прямо не встановлений у Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчих написів на договорі застави, та який прямо не обмежує вчинення виконавчого напису відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", не свідчить про наявність підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

12.11.2020 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 26.11.2020.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача та 3-ї особи.

У судовому засіданні 26.11.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

15.03.2011 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор, відповідач у справі) та ТОВ "Діонісій VN" (позичальник, позивач у справі) був укладений Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/42-0-1/11-025 (надалі - Генеральний договір), відповідно до умов, якого кредитор зобов`язується здійснювати на користь позичальника Кредитні операції у межах сум Загального ліміту та Сублімітів, передбачених пунктами 1.2., 1.3. Генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 цього Генерального договору, а позичальник зобов`язався виконати усі обов`язки, що витікають зі змісту Кредитної операції, цього Генерального договору, Умов та Договорів, і повністю погасити заборгованість у межах строку Кредитної операції відповідного виду (п.1.1.).

Загальний ліміт за цим Генеральним договором становить 3600000,0 грн.

22.08.2019 між АТ "Райффайзен Банк Аваль", як заставодержателем, та ТОВ "Діонісій VN", як заставодавцем, в забезпечення виконання грошових зобов`язань позичальника з вищенаведеного Генерального договору був укладений Договір застави, відповідно до п.1.1., якого заставодавець передає заставодержателю в заставу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме: Комбайн зернозбиральний CLAAS LEXІОN 750, ідентифікаційний (заводський/серійний) номер/номер кузова/VIN код - С4800575, інвентарний номер - 1010500095, державний реєстраційний номер - НОМЕР_3 , 2012 року випуску, який належить заставодавцю на підставі Договору купівлі-продажу №61 від 04.04.2019 укладений між заставодавцем та ПП "Техніка" Свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 , видане 20.08.2019 ГУ Держпродспоживслужба в Миколаївській обл., узгоджена договірна вартість з ПДВ - 4036800,0 грн.

У відповідності до п.1.3. Договору застави сторони домовились, що договірна вартість предмета застави на момент укладення Договору застави становить 4036800,0 грн та відповідає ринковій на дату підписання Договору застави.

Розділом 9 Договору застави передбачено право заставодержателя та випадки за якими останній може звернути стягнення на предмет застави, зокрема у вигляді реалізації предмета застави у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Сторони дійшли згоди, що підтвердженням безспірності заборгованості позичальника перед заставодержателем та документом, що підтверджує прострочення виконання зобов`язань за Генеральним договором є розрахунок заборгованості, складений і засвідчений заставодержателем (п.п.9.2.2. Договору застави).

У відповідності до п.9.4. Договору застави, якщо заставодержатель має намір звернути стягнення на предмет застави впозасудовому порядку відповідно до умов пункту 9.2.2. Договору застави, заставодержатель надсилає заставодавцю (та позичальнику, якщо він є відмінним від заставодавця), а також іншим обтяжувачам, на користь яких зареєстроване обтяження предмету застави, письмове повідомлення про порушення забезпеченого заставою зобов`язання в порядку, передбаченому ст.27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (із зазначенням обраного позасудового способу звернення стягнення).

Як вбачається з матеріалів справи, що 28.10.2019 АТ "Райффайзен Банк Аваль" оформив вимогу №140/8/876 про дострокове виконання зобов`язань за кредитними договорами, укладеними в рамках Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/42-0-1/11-025 від 15.03.2011 в якій, зазначив, що за змістом пунктів 9.1.-9.4. Генерального договору у разі порушення позичальниками строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за Генеральним договором та/або за окремими Договорами, а також у разі прийняття рішення про припинення позичальника/поручителя тощо кредитор має безумовне право вимагати негайно дострокового повного/часткового погашення заборгованості. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 18.10.2019 у стані припинення знаходяться позичальники ТОВ "Діонісій VN", ПП "ОНІКС-ОПТ" та поручитель ТОВ "Глобал Транс Термінал". Враховуючи викладене, з моменту направлення даної вимоги - 28.10.2019 строк виконання зобов`язань за кредитними договорами, укладеними в рамках Генерального договору, є таким що настав.

В свою чергу у відповіді на вищенаведену вимогу ліквідатор ТОВ "Діонісій VN" зазначив, що вимога про дострокове виконання зобов`язань за кредитними договорами, укладеними в рамках генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/42-0-1/11-025 від 15.03.2011 не може бути задоволена у даному вигляді, а отже, визнати загальну суму боргу у сумі 174234722,69 грн не можливо. В зв`язку з чим, просить надати більш детальний та розгорнутий розрахунок з урахуванням всіх критеріїв необхідних для здійснення обчислень (т.1 а.с.38).

04.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем вчинено виконавчий напис на підставі ст.87 Закону України "Про нотаріат", глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172 про звернення стягнення на наступне рухоме майно: - Комбайн зернозбиральний, марка CLAAS LEXІОN 750, Заводський С4800575, 2012 року випуску, інвентарний номер 1010500095, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить на праві власності ТОВ "Діонісій VN", місцезнаходження: 57251, Миколаївська обл., Вітовський район, село Костянтинівка, вул.Миру, буд.13, ідентифікаційний код юридичної особи 33231825, п/р НОМЕР_5 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є немайнова вимога позивача про визнання вищенаведеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст.574 ЦК України).

У відповідності до ст.3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 19 Закону України "Про заставу" визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

У відповідності до ст.20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України "Про нотаріат" №3425-XII від 02.09.1993, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України "Про нотаріат").

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19) ч.1 ст.34 Закону України "Про нотаріат"). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначає Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 №1172 передбачено, що для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У пункті 2 вказаного акту визначено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Норми статті 88 Закону України "Про нотаріат" містять певні умови вчинення виконавчих написів. Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених ст.88 Закону України "Про нотаріат", та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 та у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №910/289/18.

Позовна заява обґрунтована не дотриманням при вчиненні виконавчих написів п.п.2.3 п.2 гл.16 розд.II Порядку вчинення нотаріальних дій, а саме без дотримання 30-ти денного строку з дня направлення вимоги за договором іпотеки, а також незгодою позивачів із розміром заборгованості, заявленої до стягнення.

Водночас, предметом оскарження у даній справі виступає виконавчий напис - реєстровий №2492, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 04.11.2019 на Договорі застави транспортних засобів, укладеному 22.08.2019 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Діонісій VN", що посвідчений приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу Миколаївської області Красновою С.М. та зареєстрований в реєстрі за №631.

Таким чином, виконавчий напис вчинений на Договорі застави, а не на Договорі іпотеки.

При цьому, п.п.2.3 п.2 гл.16 розд.II Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, зазначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Отже, зазначені вимоги ставляться під час вчинення виконавчих написів на договорах іпотеки.

Разом із тим, зазначеним Порядком вчинення нотаріальних дій не передбачено вимог щодо спливу тридцяти днів з дня направлення вимог боржнику для вчинення виконавчих написів на договорах застави рухомого майна.

Оскільки оспорюваний виконавчий напис був вчинений на Договорі застави, а не на іпотечному договорі, доводи позивача щодо порушення п.п.2.3 п.2 гл.16 розд.ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України є необґрунтованими.

Щодо розміру заборгованості, з якими не погоджується позивач, то на підтвердження обставин в цій частині позивачем не наведено жодного конкретного доводу щодо незгоди з наявною заборгованістю.

Слід також зазначити, що предметом стягнення за виконавчим написом є тіло кредиту, без нарахованих процентів та штрафних санкцій.

За даними третьої особи, які не спростовані позивачем, на підтвердження наявної заборгованості за кредитом AT "Райффайзен Банк Аваль" надано відповідні меморіальні ордери, платіжні доручення, виписку по рахунку та розрахунок заборгованості, в яких сума заборгованості по кредиту відповідає сумі залишку боргу за банківськими платіжними документами, а тому доводи в цій частині позову є безпідставними.

Крім того, як було зазначено вище, за змістом п.п.9.2, 9.2.2 Договору застави заставодержатель на власний вибір може застосовувати позасудові способи звернення стягнення на предмет застави, в тому числі і реалізація предмета застави у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. При цьому сторони дійшли згоди, що підтвердженням безспірності заборгованості позичальника перед заставодержателем та документом, що підтверджує прострочення виконання зобов`язань за Генеральним договором є розрахунок заборгованості, складений і засвідчений заставодержателем.

Згідно ст.ст.73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки позивачем не доведено підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.

До того ж, ухвалою суду від 01.06.2020 у даній справі вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Д.О. виконавчому провадженню №60782124 (об`єднане у зведене виконавче провадження ЗВП №60552944) з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Михайленко С.А. №2492 від 04.11.2019 щодо звернення стягнення на транспортний засіб: комбайн зернозбиральний CLAAS LEXION 750, 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , інвентарний номер 1010500095 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить на праві власності ТОВ "Діонісій VN", в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до ч.9 ст.145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2020 у справі №915/739/20.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, ч.9 ст.145, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 01.06.2020.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 07 грудня 2020 року.

Суддя М.В.Мавродієва