Ухвала суду № 93451648, 01.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8586/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого-судді Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород розглянувши скаргу ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Д.А. про накладення арешту на грошові кошти боржника, Заінтересовані особи: Позивач: акціонене товариство «Альфа-банк», Відповідач: ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 01.12.2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 04.12.2020 року.

ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Д.А. про накладення арешту на грошові кошти боржника, Заінтересовані особи: Позивач: акціонене товариство «Альфа-банк», Відповідач: ОСОБА_2 .

Скарга мотивована тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду по справі № 308/11582/14-ц вирішено: стягнути солідарно з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (адреса: м.Київ, вул.Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714, мфо 300346, п/р № НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №0601/0708/98-066 від 16.07.2008 року в розмірі 308 243,05 грн. (триста вісім тисяч двісті сорок три грн.. 05 коп.), з яких: 18 527,99 євро, що еквівалентно 297 600, 86 грн. - заборгованість за кредитом; 641,04 євро, що еквівалентно 10 296,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами; 21,52 євро, що еквівалентно 345,66 грн. - пеня, а також 3082,43 грн. (три тисячі вісімдесят дві грн.. 43 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору. Приватним виконавцем відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню даного виконавчого документу. 09 липня 2020 року на грошові кошти накладено арешт постановою про накладення арешту на банківські рахунки, винесену приватним виконавцем Ярошевським Д.А. Заявник вказує, що у боржника відкрито банківський рахунок в АТ «Приватбанк» № НОМЕР_4 для отримання заробітної плати, нарахованої Відділом ОКТМС Баранинської сільради. Боржник зверталась до приватного виконавця для зняття арешту на банківський рахунок, відкритий в АТ «Приватбанк», однак відповіді не отримано, арешт не знято. Заявник не може користуватись належними йому зарплатними коштами станом і по день подання звернення до суду.

Згідно прохальної частини скарги просить суд: зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича зняти арешт з банківського рахунку в АТ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , картка № НОМЕР_5 на імя ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ), який використовується для отримання заробітної плати.

На виконання ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про залишення скарги без руху від 31.08.2020 року, до суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . У вказаному клопотанні зокрема вказано на те, що 09.07.2020р. приватним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на кошти та майно боржника. Коли були надіслані вказані постанови приватним виконавцем банківським установам - скаржнику не відомо. Також приватним виконавцем 09.07.2020р. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Окрім того, ОСОБА_3 , вказує на те, що відповідно до довідки з банку, яка додана до скарги, кошти в рахунок виплати заробітної плати були зараховані на рахунок 07.08.2020р. - в п`ятницю. На наступний робочий день, в понеділок 10.08.2020р., Баранинська сільська рада відповідно до ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» направила приватному виконавцю звіт про перерахування коштів з доказами його перерахування. Предствкик вказує на те, що з врахуванням поштового перебігу в межах області (4 дні відповідно до п. 1 Розділу II Наказу Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013р.), приватний виконавець повинен був отримати вказаний лист 13.08.2020р. З 13.08.2020р. приватний виконавець повинен був знати, що рахунок в АТ «Приватбанк» № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 використовується для зарахування та виплати заробітної плати.

За твердженням представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , 10 робочих днів (з 13.08.2020р. по 27.08.2020р.) скаржник чекав, що приватний виконавець, знаючи, що рахунок використовується для виплати заробітної плати, направить в банк постанову про зняття арешту з вказаного рахунку, однак це зроблено не було.

У клопотанні вказано також, що станом на день подання скарги і станом на день направлення до суду клопотання права скаржника не відновлені. Враховуючи вище викладене, представник скаржника просить суд: прийняти до розгляду скаргу та її задовольнити.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 09.09.2020 року відкрито провадження по скарзі та призначено до розгляду по суті.

Скаржник та його представник в судове засідання повторно не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Дмитро Андрійович, в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомляв, клопотання не подавав.

Представник акціонерного товариства «Альфа-банк» в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомляв, клопотання не подавав.

ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомляв, клопотання не подавав.

Відповідно до ч.2 ст. 451 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця Ярошевського Д.А. від 30.06.2020 року, про арешт майна боржника, при примусовому виконанні виконавчого листа № 308/11582/14-ц виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 ( адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (адреса: м.Київ, вул.Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714, мфо 300346, п/р № НОМЕР_3 ) заборгованості за кредитним договором №0601/0708/98-066 від 16.07.2008 року в розмірі 308 243,05 грн. (триста вісім тисяч двісті сорок три грн.. 05 коп.), з яких: 18 527,99 євро, що еквівалентно 297 600, 86 грн. - заборгованість за кредитом; 641,04 євро, що еквівалентно 10 296,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитними коштами; 21,52 євро, що еквівалентно 345,66 грн. - пеня, а також 3082,43 грн. (три тисячі вісімдесят дві грн.. 43 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору, накладено арешт на все рухоме та не рухоме майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно постанови приватного виконавця від 09.07.2020 року, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, при примусовому виконанні виконавчого листа виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області №308/11582/14-ц від 02.04.2015 року, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 . Згідно якої постановлено, здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства у розмірі 20% від доходу боржника до виплати загальної суми боргу 340 422,35 грн.

До матеріалів справи скаржником додано копію довідки від 04.09.2020 року виданої АТ КБ «ПриватБанк», про те, що ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 має в АТ КБ «ПриватБанк» картку № НОМЕР_5 (рахунок № НОМЕР_4 ), на яку отримує зарплатні виплати. На вказаний рахунок можуть бути зарахована будь-яка виплата (переказ) Станом на 04.09.2020 року, на рахунок накладено арешт згідно ВП №62437828 від 01.07.2020 року.

Слід зазначити, що згідно виписки доданої до скарги, наданої АТ КБ «ПриватБанк» від 26.08.2020 року, по картці № НОМЕР_5 (рахунок № НОМЕР_4 ), яка належить ОСОБА_1 , вбачається, що починаючи з 01.2020 року по 08.2020 року, єдиними надходженнями на вказаний картковий рахунок є зарплата з Відділу освіти культури.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначеноЗаконом України «Про виконавче провадження».

Розділом IX Закону України «Про виконавче провадження»врегульовано звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зокрема умови, порядок, розмір такого.

Відповідно до ч.1ст.68Закону України«Про виконавчепровадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїНаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року по справі № 916/1572/19 встановлено, що приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата.

Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях3та43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положенняхстатей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а відокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 916/73/19.

Згідно зі ст.10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 56 вказаного закону передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

При цьому ч.2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право фізичної особи на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 922/808/16, від 16 травня 2018 року у справі 905/294/15, від 11 червня 2018 року у справі № 910/4153/13, від 09 вересня 2019 року у справі № 913/958/16, від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19.

При цьому у скарзі ОСОБА_1 , зазначає, що боржник зверталась до приватного виконавця для зняття арешту на банківський рахунок, відкритий в АТ «Приватбанк», однак відповіді не отримано, арешт не знято. Заявник не може користуватись належними йому зарплатними коштами станом і по день подання звернення до суду. Окрім того у клопотанні вказано, що 10.08.2020р., Баранинська сільська рада відповідно до ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» направила приватному виконавцю звіт про перерахування коштів з доказами його перерахування.

Відповідно до ч.1ст.25 Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Виконавцем не було доведено, що грошові кошти, які перебувають на рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» картку № НОМЕР_5 (рахунок № НОМЕР_4 ) , мають інше походження ніж заробітна плата.

Враховуючи зазначене вище, в результаті накладеного арешту на грошові кошти не враховано встановлених законом обмежень.

За вказаних обставин, ОСОБА_1 фактично позбавлена можливості своєчасно отримувати гарантовану законом частину її доходу із заробітної плати, як засобу до існування, що є суттєвим та невідворотним порушенням її конституційних прав.

Таким чином, накладення арешту та утримання у такий спосіб заробітної плати, яка зараховується на відповідний банківський рахунок боржника, без врахування вищевказаних вимог чинного законодавства, є неправомірним.

Крім того, у скарзі представник заявника просив поновити пропущений строк для подання скарги.

Відповідно до ч.2 ст.449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Враховуючи, що 07.08.2020 року кошти в рахунок виплати заробітної плати були зараховані на рахунок 07.08.2020 року (пятниця),після чого направилено звіт виконавцю про пререрахування коштів, боржник очікував протягом 10 днів самостійного скаування арешту виконавцем з рахунків на заробітну плату, що не було виконано, до суду зі скаргою звернувся лише 27 серпня 2020 року, у зв`язку з чим пропустив строк на оскарження, а тому враховуючи вимоги пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби(COVID-19), в даному випадку суд вважає можливим задовольнити клопотання представника заявника та поновити йому пропущений строк звернення до суду зі скаргою.

У відповідності до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За змістом розяснень, що містяться у п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вбачається, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на те, що арешт, накладений на рахунок АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , картка № НОМЕР_5 на імя ОСОБА_1 унеможливлює отримання заробітної плати, суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги в частині зобовязання виконавця скасувати арешт накладений у виконавчому провадженні на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_4 , картка № НОМЕР_5 на імя ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк», призначеному для виплати заробітної плати.

Враховуючи вищенаведене та керуючись вимогами діючого законодавства, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 , є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 447-451 ЦПК України, суд,

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевський Д.А. про накладення арешту на грошові кошти боржника Заінтересовані особи: Позивач: акціонене товариство «Альфа-банк» , Відповідач: ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича скасувати арешт накладений у виконавчому провадженні на грошові кошти, на банківському рахунку в АТ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , картка № НОМЕР_5 на імя ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ), призначеному для виплати заробітної плати.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош