Рішення № 93446909, 10.12.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/631/20 Провадження № 2/613/307/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м.Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Харченко С.М.

за участю секретаря Мізяк М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Богодухові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

АТ «Перший український міжнародний банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за якою просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 42029 грн. 13 коп. за кредитним договором №26255028760706 від 21.10.2013 року, укладеним між «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 .. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2102 грн. Свої вимоги мотивує тим, що ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал». 19.07.2016 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» призупинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міднародний Банк». ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Банк «Ренесанс Капітал». На баланс ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» внаслідок приєднання Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс капітал» була передана заборгованість за кредитним договором. ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору №26255028760706 від 21.10.2013 року отримала кредитну карту з лімітом овердафту 7200 грн., який згодом було збільшено до 13300 грн. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору та порушенням зобов`язань за кредитним договором у відповідача станом на 28.05.2020 року виникла заборгованість на загальну суму 42029 грн. 13 коп., в зв`язку з чим банк звернувся до суду з заявою про стягнення даної заборгованості.

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Служавого Є.І. надійшла заява про застосування строків позовної давності, згідно змісту якої сторона позивача просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог АТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 42029 грн. 13 коп. за кредитним договором №26255028760706 від 21.10.2013 року; відмовити в задоволенні позовних вимог АТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 42029 грн. 13 коп за кредитним договором №26255028760706 від 21.10.2013 року. В своїй заяві посилається не те, що між відповідачем і АТ «Банк Ренесанс Капітал» не укладався кредитний договір, як про це зазначено у позовній заяві. Між ними було підписано пропозицію укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) від 21.10.2013 року. Також, зазначає, що надана до позовної заява пропозиція укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) від 21.10.2013 року не дає змоги встановити коли саме виникло зобов`язання відповідача перед Банком, та чи виникло воно взагалі, тобто чи отримувались взагалі гроші за цією пропозицією, чи укладався власне сам Договір карткового рахунку. Доказів отримання кредитних грошових коштів відповідачем від Банку до позовної заяви не надано. Разом з тим, відповідно до пропозиції укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) від 21.10.2013 року визначений строк користування овердафтом 36 місяців, отже остаточно дата погашення сум за договором - 21.10.2016 р. Таким чином 21.10.2019 року сплинув трирічний строк позовної давності з дня виникнення права вимоги у Банка. Сторона позивача зазначає, що сплив позовної давності, про застування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позовна заява про стягнення заборгованості з відповідача датована 29.05.2020 року тобто після спливу трирічного строку позовної давності для звернення з позовною заявою про стягнення заборгованості за пропозицією (оферта) від 21.10.2013 року.

Представник позивача - АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала заяву за змістом якої просить справу розглянути за її відсутності та відсутності її представника, в задоволенні позову просила відмовити. Уточнила, що заяву свого представника про застосування строків позовної давності підтримує та просить застосувати строки позовної давності. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до висновку що в задоволенні позовних вимог АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» необхідно відмовити в повному обсязі, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 21.10.2013 року між позивачем ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та відповідачем ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 26255028760706 видано кредитну карту з лімітом овердафту 7200 грн., який згодом було збільшено до 13300 грн.

19.07.2016 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»

ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк «Ренесанс Капітал»

На баланс ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» внаслідок приєднання ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» була передана заборгованість відповідача за кредитним договором.

Згідно з приписами положень ст.634, 638 ЦК України, відповідач, підписавши анкету-заяву, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у зазначеній анкеті-заяві.

З наданої банком виписки з розрахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається, що відповідач порушила умови договору, не сплачувала нараховані банком відсотки, не погашала взяту суму кредитного ліміту, внаслідок чого станом на 28.05.2020 року складає 42029 грн. 13 коп., з яких: 13808 грн. 05 коп. - заборгованість за кредитом; 21571 грн. 08 коп. заборгованість за процентами; 0 грн. заборгованість за комісією; 6650 грн. штрафні санкції.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст.611, ч.1 ст.612 ЦК України.

За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч.1 ст.261 ЦК України).

Як встановлено судом, позовна заява з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом складена представником позивача 29.05.2020 року та надійшла до суду 17.06.2020 року.

Згідно змісту виписки по рахунку приватного клієнта ОСОБА_1 з 03.10.2016 року по 28.05.2020 року, наданої суду представником позивача, останній платіж було здійснено 03.10.2016 року. Інших дій з платіжною карткою, відповідно до вказаного розрахунку та наявних матеріалів справи не здійснювалось.

Позивачем не надано доказів продовження строку дії картки або отримання відповідачем у АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» нової кредитної картки з іншим строком дії.

Кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14.

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 (із змінами і доповненнями від 07.02.2014) № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв`язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту. У зв`язку із цим та враховуючи, що ЦК України не передбачає заборони пред`явлення окремих вимог у зв`язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК України про позовну давність. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимоги ЦК України щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

У постанові від 28 березня 2018 року по справі № 44/9519/12 (провадження № 14-10цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «відповідно до ч.1 ст.1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст.266 ЦПК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Оскільки останній платіж відповідачем було здійснено 03.10.2016 року, а позов надійшов до суду 17.06.2020 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності, про застосування якого просила сторона відповідача, суд приходить до висновку про відмову в позові в повному обсязі, у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, які складаються із судового збору, покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259,264-265, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя