Ухвала суду № 93444619, 10.12.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7467/20

2-о/415/770/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.20 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Старікова М.М., ознайомившись із заявою представника заявника – адвоката Шпиляк Олени Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа – Луганський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),-

ВСТАНОВИЛА:

Представник заявника звернулась до Лисичанського міського суду з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Брянці Луганської області.

Вивчивши вказану заяву та додані до неї документи, вважаю за необхідне її залишити без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Проте, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 318 ЦПК України, зокрема.

До зави додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, … (ч. 2 ст. 318 ЦПК України).

Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом РАЦС зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.

Як роз`яснено в пункті 13 Постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин, залучивши при цьому до участі у справі в якості заінтересованої особи орган РАЦС.

Отже, зверненню до суду з заявою про встановлення факту смерті у певний час, має передувати звернення заявника до органу РАЦС із заявою про реєстрацію смерті особи. Лише після одержання відмови органу РАЦС у реєстрації події смерті, заявник має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час.

Проте, така відмова органу РАЦС до матеріалів заяви про встановлення факту смерті не додана.

Суд акцентує увагу на тому, що право на доступ до правосуддя не абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Для об`єктивного та своєчасного розгляду справи, надання учасникам цивільного процесу рівних справ, заявнику необхідно привести заяву згідно вимог чинного цивільного процесуального законодавства та усунути зазначені вище недоліки.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає зявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у заяві.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Заяву представника заявника – адвоката Шпиляк Олени Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа – Луганський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків заяви - десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити заявнику та його представнику, що якщо недоліки заяви у строк, встановлений судом, не будуть усунуті, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя М.М.Старікова