Вирок № 93444507, 10.12.2020, Біловодський районний суд Луганської області

10.12.20

Справа № 408/2117/18-к

1-кп/408/186/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року смт Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретареві Савенко Т.А.,

за участю: прокурора Потакова А.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018130570000188, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Луганська, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, неодружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий (має непогашені судимості):

-18.07.2001 Жовтневим районним судом м Луганська за ч. 2 ст. 140 КК України (1960 р.) до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України (1960 р.) з відстрочкою виконання вироку на строк 2 роки, штраф 150,00 грн.;

- 10.06.2002 Жовтневим районним судом м Луганська за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 14.01.2010 Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 23.03.2011 Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 26.04.2017 Біловодським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років обмеження волі, відповідно до ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

згідно ухвали Біловодського районного суду Луганської області від 24.05.2018 іспитовий строк ОСОБА_1 був скасований, а ухвалою Біловодського районного суду Луганської області від 18.10.2018 ОСОБА_1 під вартою був направлений до виправного центру для відбування покарання, призначеного вироком Біловодського районного суду Луганської області від 26.04.2017,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку жовтня 2017 року ОСОБА_1 , маючи умисел на придбання наркотичних засобів, зібрав біля лісосмуги на околиці с Велика Чернігівка Станично-Луганського (нині – Щастинського) району Луганської області фрагменти дикоростучих конопель, які приніс додому, за адресою: АДРЕСА_1 , де їх висушив та подрібнив, після чого отриману речовину помістив до поліетиленового пакету, котрий зберігав при собі для власного вживання наркотичного засобу без мети збуту.

16 квітня 2018 року під час огляду місця події на присадибній ділянці біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, котрий при собі зберігав ОСОБА_1 . Вилучена речовина зеленого кольору згідно висновків хімічної експертизи виявилась особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - каннабісом, загальною масою у перерахунку на суху речовину 11,30 грама.

Він же, 21 лютого 2018 року в обідній час, прийшов до двору домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де через незамкнену хвіртку увійшов на територію подвір`я, для того щоб набрати води. Перебуваючи у дворі вищевказаного домоволодіння ОСОБА_1 , повторно, керуючись раптово виниклим умислом на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, шляхом відчинення дверей, проник до житлового будинку, звідки з кухонної кімнати викрав блендер марки «Stenson» в пластиковому корпусі білого кольору, модель МЕ-0127, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди ОСОБА_2 на суму 279,70 грн.

Крім того він же, 11 травня 2018 року приблизно о 14 годині, прибув до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , з метою позичити гроші у господаря вищевказаного домоволодіння ОСОБА_3 . Після того як ОСОБА_4 опинився на подвір`ї, у нього раптово виник умисел на викрадення чужого майна, а саме металевого корита, яке належало власникові домоволодіння, вартістю 350,00 грн. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, спостерігаючи за тим щоб його дії не були помічені, взяв вказане корито та розмістивши його у себе на плечі попрямував до виходу з території домоволодіння. Однак його дії були помічені господарем домоволодіння, який у цей час перебував у будинку та почав вимагати від ОСОБА_1 припинити протиправні дії.

Незважаючи на вимоги ОСОБА_3 про припинення злочинних дій, ОСОБА_1 від їх реалізації не відмовився, з викраденим коритом покинув територію подвір`я домоволодіння і попрямував у напрямку пункту прийому металобрухту.

Далі ОСОБА_1 помітив, що ОСОБА_3 рухається за ним вимагаючи повернути належне йому майно. Не бажаючи привертати увагу сторонніх осіб, ОСОБА_1 кинув викрадене корито біля будинку № 201 по вул. Миру с Велика Чернігівка, у зв`язку з чим не вчинив усіх необхідних дій для доведення злочину до кінця з незалежних від його волі причин.

Вказані дії обвинуваченого кваліфікуються:

-за 1-м епізодом злочинної діяльності, що виразились у незаконному придбанні, виготовлення та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно, - за ч. 2 ст. 309 КК України;

-за 2-м епізодом, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, - за ч. 3 ст. 185 КК України;

-за 3-м епізодом, що виразились у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна, вчиненому повторно, - за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений провину визнав, відмовився від давання показів. На поставлені запитання пояснив, що відмовляється від давання показів, оскільки обставини вчинення злочинів, викладені в обвинувальному акті не оспорює, з ними згоден, які, на його переконання, викладені правильно.

Від потерпілих надійшли заяви, в яких вони просили розглянути кримінальне провадження за їхньою відсутністю.

З огляду на те, що обвинувачений провину визнав, ніхто з учасників судового провадження не заперечував проти визнання недоцільним подальшого дослідження доказів стосовно обставин вчинення злочинів, які ніким не оспорювались, суд вважає провину ОСОБА_1 за кожним епізодом і в цілому доведеною, тому він за скоєне повинен нести кримінальну відповідальність.

Обираючи покарання обвинуваченому суд виходить із положень ч. 2 ст. 50 КК України, а саме що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи вид і розмір покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив декілька злочинів, один з яких є нетяжким, два – тяжкими злочинами. ОСОБА_1 є раніше неодноразово судимим, негативно характеризується, ніде не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, слід визнати – визнання ним своєї провини.

Згідно ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, за другим епізодом є рецидив злочину, за третім епізодом – вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Усе наведене свідчить про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, тому йому слід визначити реальну покарання за кожен окремо злочин, а потім й в сукупності.

Також після визначення покарання обвинуваченому за ст. 70 КК України, йому остаточне покарання слід визначити на підставі ст. 71 КК України з урахуванням положень ст. 72 КК України, частково приєднавши невідбуте покарання за вироком Біловодського районного суду Луганської області від 26 квітня 2017 року.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 на час ухвалення даного вироку відбуває покарання за вироком Біловодського районного суду Луганської області від 26.04.2017 у вигляді обмеження волі, яке часткове приєднане до покарання за новим вироком, строк відбування покарання за останнім вироком йому слід обраховувати з моменту його ухвалення з урахуванням положень ст. 72 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Судові витрати на підставі ст. 124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 371, 373 - 375 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 , за сукупністю злочинів, призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Біловодського районного суду Луганської області від 26 квітня 2017 року у вигляді 6 місяців обмеження волі, що відповідно до ст. 72 КК України дорівнює покаранню у вигляді позбавлення волі на строк 3 місяці, й остаточно, за сукупністю вироків, ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 з урахуванням положень ст. 72 КК України обраховувати з моменту ухвалення даного вироку, а саме з 10 грудня 2020 року.

Речові докази:

-канабіс вагою 11,1 грама, поміщений разом із первинною упаковкою до пакету експертної служби МВС України № 3973041, передані на зберігання до камери речових доказів Станично-Луганського ВП ГУНП в Луганській області, - знищити;

-блендер марки «Stenson» в пластиковому корпусі білого кольору, модель МЕ-0127, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 , - залишити у користуванні останньої;

-металеве корито, передане на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , - залишити у користуванні останнього.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1430,00 грн. – витрати за проведення хімічної та товарознавчої експертиз.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, який може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку прокурор та обвинувачений можуть отримати негайно після його проголошення.

Головуючий: