Постанова № 93443714, 10.12.2020, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4149/20

Провадження № 3/345/1215/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2020 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Онушканич В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , з вищою освітою, ніде не працюючого, не одруженого, без утриманців, РНОКПП - НОМЕР_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 08.11.2020 р. о 10.58 год., в м. Калуш по вул. Бабія, керував автомобілем «BMW» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння роговиць очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Судове засідання 30.11.2020 р. було відкладене за клопотанням ОСОБА_1 з метою залучення захисника.

Безпосередньо перед судовим засіданням 10.12.2020 р. ОСОБА_1 подане клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що захисник, з яким він в день проведення судового засідання уклав договір про правову допомогу, зайняти в розгляді іншої справи.

Проте, таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що дата сьогоднішнього судового засідання була завчасно узгоджена з ОСОБА_1 в минулому судовому засіданні. Будучи присутнім в минулому судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що йому достатньо одного тижня для залучення захисника. Також пообіцяв, що захисника він залучить завчасно з метою своєчасного ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, такі дії ОСОБА_1 як укладення договору безпосередньо в день проведення чергового судового засідання з адвокатом, який завідомо не зможе представити його інтереси в цьому судовому засіданні, слід розцінити як зловживання своїми правами з метою безпідставного затягування розгляду справи і уникнення таким чином передбаченої законом відповідальності.

Відклавши попереднє судове засідання і надавши десятиденний термін для залучення захисника, суд в повній мірі забезпечив право особи на отримання правової допомоги.

З огляду на наведене, розгляд даної справи слід провести в судовому засіданні 10.12.2020 р., оскільки, затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечив того факту, що кермував автомобілем «BMW», проте не визнав своєї вини у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки на час складання відносно нього протоколу він не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Працівники поліції пропонували йому пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, проте через паніку він відмовився.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням(проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАп, доводиться наступними доказами:

- відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 08.11.2020 року серії ДПР18 № 459024, який складено відповідно до вимог діючого законодавства в присутності двох свідків і в якому зафіксовані обставини відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння (а.с.1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до яких водій ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду відмовився. Також в цих документах зафіксовані ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. (а.с. 3, 4);

- інформацією з письмових пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які пояснили, що були свідками того, як 08.11.2020 р. водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с. 5, 6);

- рапортом працівника поліції від 08.11.2020 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення (а.с. 7-8);

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки -алкотестера «Драгер», яке чинне до 07.10.2021, що свідчить про справність газоаналізатора і наявність такого в працівників поліції (а.с. 10).

Вище зазначені події зафіксовані на відеозаписі, який міститься на долученому до матеріалів справи диску, який було переглянуто в судовому засіданні. Зокрема на відео чітко зафіксовано що працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру та проїхати в мед заклад, на що той категорично відмовляється. Під час цих подій були присутні два свідки. (а.с. 11)

Вважаю, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такі докази долучені до протоколу в оригінальному виді і сумнівів не викликають. У зв`язку з цим відсутня потреба викликати для допиту в судове засідання як свідків працівників поліції та свідків, які зазначені в протоколі. Окрім того, КУпАП не містить імперативної вимоги здійснювати допит в судовому засіданні осіб, які були свідками при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку навіть без показів свідків, матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження вини особи у вчинені адмінправопорушення. Зокрема, на відео чітко зафіксовані всі обставини, які підлягають доказуванню в межах даної справи.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процитована норма законодавства не містить виключень і не передбачає можливості відмовитись від законної вимоги поліцейського з будь яких (поважних чи не поважних) причин.

До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність, зокрема за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Після набрання чинності зазначеного вище закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан сп`яніння, виключено з ч. 1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування - відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІвиключено підпункт 171, який, доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, тобто відбулася декриміналізація цих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої ст. 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Враховуючи, що вказане правопорушення було скоєно 08.11.2020 року, тобто після відновлення адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Призначаючи стягнення ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, слід врахувати характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, обставини справи, особу правопорушника, його майновий стан та з метою виховання останнього і запобіганню вчинення нових правопорушень, накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Окрім того, в матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення від 08.11.2020 року серії ДПР18 № 459261, в якому зазначено, що 08.11.2020 р. о 10.58 год., в м. Калуш по вул. Бабія ОСОБА_1 не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, яка проводилась за допомогою проблискових маячків червоного та синього кольору, чим порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-2 КУпАП,

Проте в даному протоколу не конкретизовано яке саме порушення вчинив ОСОБА_4 , адже дана стаття станом на час виникнення правовідносин містила дві частини, які передбачають два різні склади адмінправопорушень.

Таким чином, зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог діючого законодавства та є таким, що не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії», за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення від 08.11.2020 року серії ДПР18 № 459261 щодо ОСОБА_1 складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП та не доводить вину останнього у вчиненому адміністративному правопорушенні, а тому суд приходить до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП підлягає закриттю у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;

Штраф сплатити за наступними реквізитами: отримувач – ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/ 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ)- 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), Номер рахунку (IBAN) - UA148999980313070149000009001.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач – ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача -UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; стягувач - Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Провадження у справі в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя