Ухвала суду № 93442219, 09.12.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2651/20

№ провадження 1-кп/208/535/20

УХВАЛА

09 грудня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Івченко Т.П.

суддів Ізотова В.М.

Савранського Т.А.,

при секретарі Корнієнко К.Є.,

за участю: прокурора Ляшенко М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Калюжного Д.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження обраного запобіжного заходу, в межах кримінального провадження № 12020040160000083, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

суд -

встановив:

В провадженні Заводського районного суду місті Дніпродзержинська знаходиться матеріали обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12020040160000083 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачених у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, під час судового розгляду до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого спливає 10.12.2020 року.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу немає. Так, як на час розгляду даного питання наявні заявлені ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у виді переховування від суду, як вчинення іншого кримінального правопорушення, що підтверджується можливим покаранням у разі визнання обвинувачених винними, та відсутністю джерел для доходу, їх характеризуючими даними на особу обвинувачених. А тому більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Захисник Калюжний Д.Ю. зазначив, що клопотання є необґрунтованим, так як жодний заявлений ризик не підтверджено, та не доведено що інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вважав, що обвинуваченим можливо обрати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою - домашній арешт. Також просив врахувати що процесуальна поведінка потерпілого впливає на неможливість прийняття процесуальних питань та розгляду справи по суті. А також просив врахувати відсутність у обвинувачених судимості.

Позиція захисту, підтримано обвинуваченим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 , просили змінити обраний відносно них запобіжний захід на домашній арешт.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Враховуючи вимоги ст.29 Конституції України, ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вирішує питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені п.п. 1 і п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, SeriesA,№ 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

При розгляді вказаного питання, суд виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особливо тяжкого злочину, та на даній стадії судового розгляду суд не має повноважень давати оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Також суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).

При цьому суд має керуватися практикою ЄСПЛ, а саме тим, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Суд враховує характеризуючи данні на осіб обвинувачених, але зазначені обставини не нівелюють відсутність доходу та заробітку у ОСОБА_2 , який не одружений, не має сталих соціальних зв`язків, та враховуючи можливе кримінальне покарання, може ухилитися від суду, а при наявності обґрунтованої підозри, та тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі визнання їх винними, обвинувачені можуть переховуватися від суду, таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинувачених та ухилення від правосуддя.

Також суд враховує, що на даний час не допитано потерпілого, свідків, а тому наявний ризик заявлений прокурором щодо можливого впливу на потерпілого та свідків обвинувачення.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що раніше обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їм інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, тому строк тримання під вартою обвинувачених має бути продовжений, а суспільний інтерес, у даному випадку, превалює над правом обвинувачених на свободу. Від цього підстав для зміни запобіжного заходу на даний час немає.

Крім того, виходячи з вимог ст. 183 КПК України, та з врахуванням обґрунтованої підозри в межах пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у скоєнні злочину кваліфікованого органом досудового розслідування за ознаками ч. 3 ст. 187 КК України, суд також не вбачає підстав для встановлення застави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 139, 140, 143 177, 178, 183, 331 КПК України, суд –

постановив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Калюжного Д.Ю., щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, тобто до 04.02.2021 включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Калюжного Д.Ю.,щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовжити строк тримання ОСОБА_2 під вартою на 60 днів, тобто до 04.02.2021 включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу про продовження терміну тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Головуючий суддя Івченко Т. П.

Суддя Ізотов В. М.

Суддя Савранський Т. А.