Вирок № 9343705, 19.04.2010, Корольовський районний суд м. Житомира

№1-171/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого Поліщука М.Г.

при секретарі Сірач В.С.

з участю прокурора Полюги Ю.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 уродженця м.Житомира, українця та

громадянина України, з незакінченою середньою освітою, не

одруженого, військовозобов»язаного, не працюючого, учня 9-го

класу, проживаючого у АДРЕСА_1,

раніше судимого:

- 20.01.10р. Корольовським райсудом м.Житомира за ст.185ч.2

КК України до 2 років позбавлення волі,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.185ч.2, 358ч.1 КК України,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Жито

мира, українця та громадянина України, з неповною середньою

освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов»язаного

працюючого прибиральником в КВЖРЕП №13, проживаючого у

АДРЕСА_2 раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ст.185ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2009 року неповнолітній ОСОБА_2 на території школи-інтернат, розташованої по вул.Корабельній,10 у м.Житомирі знайшов єдиний квиток на ім”я ОСОБА_4, якого забрав собі. Знаючи про те, що вказаний квиток надає пільги безкоштовного проїзду в міському транспорті підсудний ОСОБА_2 в невстановлений слідством день та час жовтня 2009 року за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 шляхом вклеювання до даного квитка своєї фотокартки умисне підробив даний документ, а саме єдиний квиток серії Ж-2 №1000, виданий 25.05.2009 року Житомирською загально-освітньою школою-інтернат №4 на ім”я ОСОБА_4

Крім того, 24 листопада 2009 року близько 23 год. вечора підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3., діючи за попередньою змовою між собою та переслідуючи мету на таємне викрадення чужого майна підійшли до легкового автомобіля ”Таврія”, д.н.з. НОМЕР_2, належного на праві власності ОСОБА_6 Після цього реалізуючи свій злочинний умисел, розподілили між собою злочинні ролі, згідно яких ОСОБА_3. став спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження ОСОБА_2 в разі виникнення небезпеки, який в цей час з допомогою викрутки відчинив двері цього автомобіля, звідки вони умисне таємно і повторно викрали наступне майно потерпілого ОСОБА_6:

- мобільний телефон ”Бенко-Сименс А-65” вартістю 50 грн.,

- мобільний телефон ”Л ДЖІ 225” вартістю 120 грн.,

- мобільний телефон “Самсунг Д800” вартістю 400 грн.,

- мобільний телефон “Самсунг Х460” вартістю 150 грн.,

- флеш карту ”Трансенд” вартістю 80 грн.,

- модем ”Інтертелеком” вартістю 350 грн.,

- мобільний телефон “Самсунг Х650” вартістю 250 грн.,

- МП 3 модулятор ”БЛУ-ТУЗ” вартістю 350 грн.,

з чим з місця злочину зникли, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1750 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою в скоєнні даних злочинів визнав частково. Підтвердив те, що дійсно в жовтні 2009 року шляхом вклеювання своєї фотокартки до єдиного квитка на ім.»я ОСОБА_7 умисне підробив цей квиток. Також підтвердив і те, що дійсно у вечірній час 24 листопада 2009р. разом із Виноградовим-Волковим скоїли крадіжку майна із автомобіля ”Таврія”, який був припаркований поблизу будинку АДРЕСА_4 Двері автомобіля з допомогою викрутки відкрив він сам. Однак, стверджує те, що до салону автомобіля проникав не він, а ОСОБА_3, який сказав йому про те, що із салона викрав лише два мобільні телефони ”Самсунг” та ”Л ДЖІ”, які останній мав продати і поділитися з ним грошима.

Підсудний ОСОБА_3 вину свою в скоєнні даного злочину визнав повністю і підтвердив те, що дійсно у вечірній час 24.11.09р. разом із ОСОБА_2 скоїли крадіжку майна із автомобіля ”Таврія”. Однак, що там ними було вкрадено він не знає, так як до салону проникав ОСОБА_2, а він спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки повідомити про це останнього.

Крім того їх винність в цьому також підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 підтвердив те, що у вечірній час 24.11.09р. із його автомобіля ”Таврія”, який був припаркований біля будинку АДРЕСА_4 невідомими особами було викрадено його майно, а саме: мобільний телефон ”Бенко-Сименс А-65” вартістю 50 грн., мобільний телефон ”Л ДЖІ 225” вартістю 120 грн., мобільний телефон “Самсунг Д800” вартістю 400 грн., мобільний телефон “Самсунг Х460” вартістю 150 грн., флеш карту ”Трансенд” вартістю 80 грн., мобільний телефон “Самсунг Х650” вартістю 250 грн., МП 3 модулятор ”БЛУ-ТУЗ” вартістю 350 грн., внаслідок чого йому було спричинено матеріальної шкоди на загальну суму 1750 грн. Згодом працівники міліції повернули йому чотири мобільні телефони та МП 3 модулятор.

Покази потерпілого щодо обставин викрадення вказаного майна із його автомобіля в судовому засіданні підтвердила і свідок ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив те, що 26 листопада 2009 року підсудний ОСОБА_2 передав йому в якості застави за відшкодування в майбутньому спричиненої викраденням ним із його автомобіля авто магнітоли чотири мобільні телефони “Самсунг Д800”, ”Бенко-Сименс А-65”, “Самсунг Х460”, ”Л ДЖІ 225” та МП 3 модулятор. Дізнавшись про те, що вказані речі ОСОБА_2 викрав з іншого автомобіля він відразу відніс їх до міліції.

Згідно протоколу огляду місця події (а.с.6) на автомобілі ”Таврія”, д.н.з. НОМЕР_2 було виявлено пошкодження замка дверцят зі сторони водія, та відсутність в салоні автомобіля вказаного потерпілим ОСОБА_6 майна.

Із протоколу огляду місця події (а.с.18) видно те, що у свідка ОСОБА_9 були вилучені чотири мобільні телефони “Самсунг Д800”, ”Бенко-Сименс А-65”, “Самсунг Х460”, ”Л ДЖІ 225” та МП 3 модулятор, які, як він пояснив, йому передав саме підсудний ОСОБА_2.

Згідно протоколів відтворення обстановки та обставин події (а.с.42, 96), проведених з участю підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_2, останні на місці детально розповіли та показали обставини вчинення ними ввечері 24.11.09р. викрадення майна ОСОБА_6 із салону автомобіля ”Таврія”.

Вина підсудного ОСОБА_2 в умисному підробленні офіційного документа єдиного квитка на ім”я ОСОБА_7 також підтверджується і протоколом огляду місця події (а.с.158), згідно якого у нього був вилучений даний квиток, в якому згідно висновку судово-криміналістичної експертизи (а.с.181-185) внесені зміни шляхом переклейки фотокартки.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудних в скоєнні даних злочинів, а твердження ОСОБА_2 в тому, що до салону автомобіля проникав не він а ОСОБА_3 звідки останній ніби-то викрав лише два мобільні телефони, судом розцінюється як бажання применшити свою роль у вчиненні цього злочину та уникнути відшкодування спричиненої потерпілому шкоди, так як ці його пояснення повністю спростовуються показами потерпілого щодо кількості викраденого майна, недовіряти яким у суду немає ніяких підстав, оскільки вони об”єктивно підтверджені показами свідка ОСОБА_9 про те, що саме ОСОБА_2 передав йому чотири мобільні телефони та МП 3 модулятор, які він віддав міліції, і які йому згодом працівниками міліції і були повернуті.

Дії підсудного ОСОБА_2, які виразились у підробленні документу, який видається підприємством, установою або організацією, судом кваліфікуються за ст.358ч.1 КК України.

Умисні дії підсудного ОСОБА_2 по таємному викраденню чужого майна, вчиненого повторно та за попередньою змовою групою осіб, судом кваліфікуються за ст.185ч.2 КК України.

Дії підсудного ОСОБА_3, які виразилися в умисному таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, судом кваліфікуються за ст.185ч.2 КК України.

Обираючи підсудним вид та міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних ними злочинів, особи самих підсудних та обставини, що помякшують та обтяжують їх відповідальність.

Так, помякшуючою відповідальність підсудного Костриці обставиною суд визнає скоєння ними цих злочинів у неповнолітньому віці, а ОСОБА_3 - те, що в судовому засіданні він щиро розкаявся у скоєному.

Обтяжуючих відповідальність обох підсудних обставин судом не встановлено.

Крім того, обираючи підсудному ОСОБА_2 вид та міру покарання суд враховує і те, що він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за місцем навчання. Однак, з врахуванням того, що дані злочини були ним вчинені під час розслідування відносно нього органом досудового слідства кримінальних справ за скоєння інших крадіжок чужого майна, що свідчить про те, що він не бажає стати на шлях виправлення, суд приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства.

Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується, тяжких наслідків по справі від його дій не настало, в звязку з чим приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання його можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2 винними в скоєнні злочинів, передбачених ст.185ч.2 та 358ч.1 КК України, та призначити йому за цими Законами наступні міри покарання:

- за ст.358ч.1 КК України 2 (два) місяці арешту,

- за ст.185ч.2 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим обрати ОСОБА_2 за сукупністю злочинів міру покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання цієї міри покарання із покаранням призначеним ОСОБА_2 вироком Корольовського райсуду м.Житомира від 20 січня 2010 року за ст.185 ч.2 КК України обрати останньому до відбування кінцеву міру покарання за сукупністю злочинів у вигляді 2 (двох) років та шести місяців позбавлення волі.

Строк відбування даної міри покарання ОСОБА_2 відраховувати з 4 грудня 2009 року.

Визнати ОСОБА_3 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та обрати йому по ній покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування обраної йому міри покарання, якщо на протязі 2 (двох) років іспитового строку він не вчинить нового злочину та буде періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у відношенні засуджених залишити попередню: ОСОБА_3 підписку про невиїзд з постійного місця проживання, а ОСОБА_2 тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3. та ОСОБА_2 по 531 (п”ятсот тридцять одній) грн. 46 коп. з кожного судових витрат за проведення судових експертиз, які перерахувати на р\р 35229005000096 в УДК Житомирської області, код 25574601, МФО 811039.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 15 діб, починаючи з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 на протязі того ж самого строку, починаючи з моменту отримання ним його копії.

Суддя М.Г.Поліщук