Ухвала суду № 93436764, 09.12.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.12.2020 Справа №914/3167/20

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., розглянувши матеріали

заяви: Приватного підприємства «Медичний центр «Інтерсоно»

про: скасування судового наказу від 21.10.2019р. у справі №914/2120/19

виданого за заявою: Фізичної особи – підприємця Гончарова Костянтина Євгеновича боржник: Приватне підприємство «Медичний центр «Інтерсоно»

про стягнення: заборгованості за договором поставки від 20.06.2019 року в розмірі 76185,66грн. та 192,10грн. судового збору.

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Приватного підприємства «Медичний центр «Інтерсоно» про скасування судового наказу від 21.10.2019р. у справі №914/2120/19, дата видачі якого – 26.11.2020р.

Розглянувши подану заяву про скасування судового наказу (надалі по тексту – «Заява»), яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вз.№3362/20, суд зазначає наступне:

21.10.2019р. у справі №914/2120/19 Господарським судом Львівської області за заявою Фізичної особи – підприємця Гончарова Костянтина Євгеновича видано судовий наказ про стягнення з Приватного підприємства «Медичний центр «Інтерсоно» заборгованості за договором поставки від 20.06.2019 року в розмірі 76185,66грн. та 192,10грн. судового збору.

Відповідно до відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення №7901412785307, в якому на адресу місцезнаходження Заявника надіслано копію Судового наказу, такий вручено адресату 05.11.2019р.

Разом з тим, у поданих до суду письмових поясненнях (вх.№35223/20 від 09.12.2020р.) Заявник стверджує, що ним не отримано копії Судового наказу, а підпис, що міститься на повідомленні про вручення відповідного поштового відправлення, належить невідомій Заявнику особі.

Водночас, як зазначено в Заяві та письмових поясненнях (вх.№35223/20 від 09.12.2020р.), про існування Судового наказу Заявник дізнався із отриманих постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про накладення арешту на майно ВП №63726447 від 24.11.2020р.

Суд звертає увагу, що на повідомленні про вручення поштового відправлення №7901412785307, хоч і міститься підпис особи, підтверджуючий факт отримання адресованого Господарським судом Львівської області Заявнику відправлення, однак, прізвище, ініціали та по-батькові такої особи не зазначено, що в свою чергу унеможливлює встановити чи така особа перебувала у трудових відносинах з Заявником, а також, чи така особа, станом на 05.11.2019р. (дата отримання вручення поштового відправлення), була наділена повноваженнями на отримання поштових відправлень від імені Заявника.

Враховуючи наведене, в матеріалах справи відсутні докази того, що поштове відправлення №7901412785307, із вкладеною до такого копією Судового наказу, вручено саме Заявнику.

При цьому, згідно інформації, що міститься на веб-сайті АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення №7904102661895, адресованого приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною Заявнику, в якому, як зазначено Заявником, надіслано вищевказані постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про накладення арешту на майно ВП №63726447 від 24.11.2020р., таке поштове відправлення вручено адресату – 26.11.2020р.

Із врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи наявні докази, підтверджуючі, що про Судовий наказ Заявнику стало відомо 26.11.2020р.

Водночас, згідно з положеннями Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Так, із врахуванням викладеного, а також те, що Судовий наказ оприлюднено на веб-сайті «Єдиний державний реєстр судових рішень» 22.10.2019р., суд дійшов висновку, що із таким Судовим наказом Заявник ознайомився в день, коли йому стало відомо про його існування, а саме – 26.11.2020р.

Відповідно до ч.1 ст.157 ГПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому, згідно з ч.1 ст.116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи наведене, перебіг п`ятнадцятиденного строку, наданого Заявнику для подання заяви про скасування судового наказу почався з 27.11.2020р.

Згідно ч.4 ст.116 ГПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи викладене, останнім днем зазначеного строку, є 14.12.2020р., оскільки 12.12.2020р. та 13.12.2020р. – вихідні дні.

Враховуючи наведене, із заявою про скасування судового наказу Заявник звернувся до Господарського суду Львівської області в межах встановленого ГПК України строку.

Разом з тим, у абз.1 прохальної частини Заяви Заявником викладено заяву про поновлення строку на оскарження Судового наказу.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейським судом з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог так, як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини зі справи «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France) зазначено, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції; це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA («Зубац проти Хорватії») від 05.04.2018р.).

Хоч і в абз.1 прохальної частини Заяви Заявник просить суд поновити строк на оскарження Судового наказу, задля уникнення надмірного формалізму, суд дійшов висновку, що викладена в абз.1 прохальної частини заяви про скасування судового наказу по своїй суті є заявою про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГП України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, зокрема, те, що заяву про скасування судового наказу подано, як зазначено вище, в межах встановленого строку, а отже, такий не є пропущеним, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу слід відмовити.

Згідно з ч.3 ст.158 ГПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, положення ГПК України не ставлять в залежність можливість скасування судового наказу від обґрунтованості доводів боржника, викладених у заяві про скасування судового наказу. Пункт 5 ч.3 ст.157 ГПК України лише містить вимогу до боржника зазначити про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Отже, враховуючи те, що подана Заява відповідає встановленим законом вимогам та подана боржником у встановлений строк, беручи до уваги те, що між сторонами існує спір, з метою надання можливості обом сторонам скористатись правом на судовий захист своїх прав та інтересів, суд вважає за необхідне її задовольнити та скасувати Судовий наказ.

Відповідно до положень ч.3 ст.158 ГПК України, в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, розглянувши подану 09.12.2020р. Заявником заяву про поворот виконання судового наказу, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№3198/20, суд зазначає наступне:

згідно з ч.6 ст.333 ГПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Так, до заяви (вх.№3198/20) Заявником долучено платіжне доручення №476 від 01.12.2020р., відповідно до якого, з рахунку Заявника, при примусовому виконанні Судового наказу, стягнуто 84576,36грн.

При цьому, відповідно до постанови 01.12.2020р. ВП №63726447, копію якої долучено до вищевказаної заяви, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Шелінською Юлією Андріївною постановлено закрити виконавче провадження з примусового виконання Судового наказу у зв`язку з тим, що згідно платіжних доручень від 01.12.2020р. з Заявника, як боржника, стягнуто та перераховано 84575,36грн. заборгованості на користь Фізичної особи-підприємця Гончарова Костянтина Євгеновича, 7637,76грн. основної винагороди приватного виконавця та 560,00грн. витрат виконавчого провадження.

У рішенні Конституційного Суду України №13-рп/2011 від 02.11.2011р. (справа № 1-25/2011) зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна і виконання дій) відпала.

Як встановлено судом, при виконанні Судового наказу, із Заявника стягнуто та перераховано Фізичній особі – підприємцю Гончарову Костянтину Євгеновичу 84575,36грн. заборгованості.

Разом з тим, Судовий наказ, як зазначено вище, видано про стягнення заборгованості за договором поставки від 20.06.2019 року в розмірі 76185,66грн. та 192,10грн. судового збору, а отже про стягнення 76377,76грн.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що наявні підстави для скасування Судового наказу, беручи до уваги те, що Заявником належним чином підтверджено факт виконання Судового наказу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Заявника про поворот виконання судового наказу про стягнення 76377,76грн. в повернення сплаченої заборгованості за договором поставки та судового збору.

Водночас, суд звертає увагу, що приватний виконавець, що забезпечив повне фактичне виконання Судового наказу, який, на момент його виконання, набрав законної сили та не був скасований у встановленому законом порядку, отримує грошову винагороду. При цьому, в даному випадку винагорода державного виконавця не є сумою, яка була стягнута з Заявника за Судовим наказом, а тому поворот виконання Судового наказу шляхом стягнення на користь Заявника суми вартості витрат на вчинення виконавчих дій є неможливим з цих підстав. Крім того, щодо повернення стягнутого виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій, суд зазначає, що в порядку повороту виконання скасованого судового наказу підлягає поверненню Заявнику безпідставно стягнене з нього саме за скасованим судовим нказом. Ні виконавчий збір, ні витрати на проведення виконавчих дій, які за своєю правовою природою не є судовими витратами по справі, не можуть повертатися за правилами вирішення питання про поворот виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 119, 157, 158, 234, 235, 333 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства «Медичний центр «Інтерсоно» про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу від 21.10.2019р. у справі №914/2120/19 відмовити.

2. Заяву Приватного підприємства «Медичний центр «Інтерсоно» про скасування судового наказу від 21.10.2019р. у справі №914/2120/19 задовольнити.

3. Скасувати судовий наказ Господарського суду Львівської області від 21.10.2019р. у справі №914/2120/19, виданий 26.11.2020р.

4. Фізичній особі – підприємцю Гончарову Костянтину Євгеновичу роз`яснити, що у нього наявне право звернутися до суду із тими самими вимогами, які були заявлені ним у справі №914/2120/19, в порядку спрощеного позовного провадження.

5. В порядку повороту виконання судового наказу Господарського суду Львівської області від 21.10.2019р. у справі №914/2120/19, виданого 26.11.2019р., стягнути з Фізичної особи – підприємця Гончарова Костянтина Євгеновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «Медичний центр «Інтерсоно» (79057, м.Львів, вул.Антоновича, буд.102, ідентифікаційний номер 31589486) 76377,76грн. в повернення сплаченої заборгованості за договором поставки та судового збору, про що видати наказ.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала в частині повороту виконання судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, в іншій частині ця ухвала оскарженню не підлягає.

Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.

Суддя М.Р. Король