Рішення № 93431213, 10.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 р. Справа№200/10612/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», між тим відповідачем прийнято рішення від 12.10.2020 року № 735 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю пільгового стажу.

Вказане рішення вважав протиправним, оскільки в підтвердження пільгового стажу надав і трудову книжку, і інші необхідні документи. А зроблені відповідачем висновки про не зарахування певних періодів роботи до відповідного стажу не ґрунтуються на положеннях законодавства.

У зв`язку з наведеним, вважаючи свої права порушеними, позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.10.2020 року № 735;

- зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 14.11.1988 року по 19.11.1990 року.

- зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання з 31.07.1996 року по 02.08.1996 року на ДП шахта «Нова», періоди роботи з 03.08.1996 року по 31.10.1996 року, з 01.11.1996 року по 30.11.1997 року на ДП шахта «Нова»;

- зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.02.2019 року по 31.08.2020 року на ДП «Торецьквугілля»;

- зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити з 08.10.2020 року ОСОБА_1 пенсію за віком.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення. Вважав, що діяв відповідно до вимог законодавства і не порушив пенсійні права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що 08.10.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (заява від 08.10.2020 року № 3327).

Рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.10.2020 року № 735 «Про відмову в призначенні пенсії за віком» в призначенні такої пенсії відмовлено у зв`язку з недостатністю на час звернення необхідного пільгового стажу роботи.

Рішення мотивовано тим, що відповідно до наданих документів загальний стаж заявника складає 36 років 06 місяців 24 дні, до пільгового стажу за списком № 1 зараховано 08 років 00 місяців 00 днів.

Так, вказаним рішенням:

1) до страхового стажу не зараховано до надання підтверджуючих документів період проходження військової служби з 14.11.1988 року по 19.11.1990 року у зв`язку з порушенням п.п. 2.4, 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом від 29.07.1993 року № 58, а саме у військовому квитку відсутня печатка у запису про звільнення у запас та у трудовій книжці відсутня дата видачі військового квитка;

2) до пільгового стажу не зараховано:

- період навчання з 31.07.1996 року по 02.08.1996 року на ДП шахта «Нова», так як порушено п. 3 та п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, а саме не надано підтверджуючої довідки про характер виконуваних робіт;

- період роботи з 03.08.1996 року по 31.10.1996 року на ДП шахта «Нова» оскільки відсутня довідка про сплату тарифної ставки на підземного учня електрослюсаря ЕМС та цей період не підтверджено підземними спусками, у зв`язку з чим відсутня можливість розрахувати пільговий стаж підземного учня електрослюсаря ЕМС за фактично відпрацьований стаж;

- період роботи з 01.11.1996 року по 31.03.1997 року на ДП шахта «Нова» в якості підземного електрослюсаря ЕМС, так як цей період роботи не підтвердженого підземними спусками, у зв`язку з чим відсутня можливість розрахувати пільговий стаж підземного електрослюсаря ЕМС за фактично відпрацьований час;

- період роботи з 01.04.1997 року по 30.11.1997 року на ДП шахта «Нова» в якості старшого механіка по стаціонарному обладнанню ЕМС, так як згідно з довідкою від 05.02.2020 року № 16/125-1 табеля виходів за цей період шахта до архіву не надавала, тому неможливо визначити чи був зайнятий на підземних роботах менше 50% чи більше 50% робочого часу в обліковому періоді;

- періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати на «Шахті «Центральна» ДП «Торецьквугілля» 11.07.2014 року, 21.07.2014 року, з 03.08.2014 року по 11.08.2014 року, з 12.08.2014 року по 17.08.2014 року, з 27.08.2014 року по 30.08.2014 року, 15.03.2016 року (цей період не є спірним в даній справі);

3) до пільгового та страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.02.2019 року по 31.08.2020 року та з 01.09.2020 року по 31.10.2020 року на ДП «Торецьквугілля», так як за ці періоди підприємством не сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Останній період з 01.09.2020 року по 31.10.2020 року в даній справі не є спірним.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року в справі № І-р/2020) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.

Орган Пенсійного фонду України не заперечує, що посади, які займав позивач протягом спірних періодів, належать до відповідного списку №1.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Орган Пенсійного фонду відмовляючи в призначенні пенсії виходив з недостатності у позивача на час звернення необхідного пільгового стажу роботи через не зарахування відповідачем до відповідного стажу певних періодів.

Щодо не зарахування до страхового стажу періодів проходження військової служби з 14.11.1988 року по 19.11.1990 року у зв`язку з порушенням п.п. 2.4, 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом від 29.07.1993 року № 58, а саме у військовому квитку відсутня печатка у запису про звільнення у запас та у трудовій книжці відсутня дата видачі військового квитка.

Відповідно до військового квитка НОМЕР_1 , що виданий Дзержинським міським військовим комісаріатом Донецької області 14.11.1988 року, позивач з 14.11.1988 року по 19.11.1990 року проходив військову службу.

Аналогічні записи містяться в трудовій книжці позивача (запис 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Аналогічні положення містяться в абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, зарахування періоду військової служби до відповідного стажу прямо передбачено нормами вказаних законів.

Суд вважає відповідні посилання відповідача в цій частині неприйнятними, оскільки щодо заповнення трудової книжки, суб`єктом владних повноважень не враховані положення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», згідно з якими відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічно, заповнення військового квитка покладено на відповідних посадових осіб районних (міських) військових комісаріатів, і порушення порядку такого заповнення не може бути підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Отже, органом Пенсійного фонду неправомірно не зараховано період проходження військової служби до страхового стажу позивача із зазначених ним підстав.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи на ДП «Шахта «Нова» з 31.07.1996 року по 02.08.1996 року, з 03.08.1996 року по 31.10.1996 року, з 01.11.1996 року по 31.03.1997 року, з 01.04.1997 року по 30.11.1997 року.

Як вбачається із записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач працював в спірні періоди:

- 31.07.1996 року прийнятий на ДП «Шахта «Нова» електрослюсарем підземним учнем (наказ від 31.07.1996 року № 63к, запис 12);

- 05.11.1996 року переведений електрослюсарем 3 розряду підземним (наказ від 06.11.1996 року № 92к, запис 13);

- 01.04.1997 року призначений старшим електромеханіком по стаціонарному обладнанню (наказ від 08.04.1997 року № 25к, запис 14);

- 03.09.2001 року призначений в.о. головного механіка (наказ від 04.09.2001 року № 108к, запис 15).

Посади, які займав позивач протягом спірних періодів, належать до відповідного списку №1, що відповідачем не заперечується.

Подані позивачем документи підтверджують пільговий характер роботи позивача на вказаних посадах, з огляду на що посилання відповідача на необхідність підтвердження періодів роботи підземними спусками, табелями виходів або іншими документами є помилковими.

А невнесення роботодавцем, який несе відповідальність за правильність ведення трудових книжок, до деяких записів, що містяться в трудовій книжці позивача, інформації про характер виконуваної ним роботи, не може бути підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував до пільгового стажу спірні періоди роботи позивача, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.

Щодо не зарахування до пільгового та страхового стажу періоду роботи з 01.02.2019 року по 31.08.2020 року на ДП «Торецьквугілля» (який є спірним в даній справі) через несплату підприємством страхових внесків.

Як вже зазначалося, однією з умов для призначення пенсії по списку №1 є наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на роботах, що віднесені до відповідного списку.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (до 01.01.2001 року), а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Обов`язок сплати страхових внесків по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч.ч. 6 та 12 ст. 20) та обов`язок сплати єдиного внеску по Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4) покладений на страхувальників (підприємців-роботодавців), які є платниками таких внесків.

Виходячи з положень вказаних Законів найнятий працівник не є самостійним платником таких внесків.

Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Працівник же не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував до страхового стажу спірні періоди роботи позивача, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.

З огляду на наведене порушені пенсійні права позивача підлягають захисту та відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення органу Пенсійного фонду України із зобов`язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 розд. XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу роботи, що дає право на призначення такої пенсії, спірних періодів його роботи (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Разом з тим суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки відповідачем виконані не всі умови для прийняття рішення, а саме не встановлена та не досліджена наявність щодо позивача необхідних умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням спірних періодів.

Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органа Пенсійного фонду України.

Верховний Суд в постановах від 06.03.2018 року №754/14898/15-а, від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В той же час, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню частково шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень повторно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач із зарахуванням до стажу роботи, що дає право на призначення такої пенсії, спірних періодів його роботи

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.10.2020 року № 735 «Про відмову в призначенні пенсії за віком», прийняте щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2020 року № 3327 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до стажу роботи, що дає право на призначення такої пенсії, періоду проходження військової служби з 14.11.1988 року по 19.11.1990 року та періодів роботи з 31.07.1996 року по 02.08.1996 року, з 03.08.1996 року по 31.10.1996 року, з 01.11.1996 року по 30.11.1997 року на ДП шахта «Нова», з 01.02.2019 року по 31.08.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 630 (шістсот тридцять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 10 грудня 2020 року.

Суддя Т.В. Логойда