Рішення № 93421999, 01.12.2020, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 01.12.2020

Справа № 501/695/19

2/501/1068/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тимко М.Л.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства морський торговельний порт «Чорноморськ» (третя особа незалежна профспілка працівників морського торгового порту «Чорноморськ») про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом в якому (з урахуванням уточнень) просить:

-Наказ тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП «МТП «Чорноморськ»» за № 605 від 06.12.2018р. «Про зміну істотних умов праці», в частині встановлення докеру-механізатору третього класу четвертого терміналу ОСОБА_1 пунктом 2 Наказу режиму роботи, визнати незаконним та скасувати;

-Наказ виконуючого обов`язки директора ДП «МТП «Чорноморськ» за № 156/О-2 від 25.03.2019р. «Про припинення трудового договору» і звільнення ОСОБА_1 з ДП «МТП «Чорноморськ» визнати незаконним та скасувати;

-Поновити ОСОБА_1 в ДП «МТП «Чорноморськ»» на посаді докера-механізатора третього класу четвертого терміналу;

-Стягнути з ДП «МТП «Чорноморськ» код ЄДРПУО 0001125672 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 03.04.2019р. по час постановлення рішення суду.

-Рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання;

-Стягнути з ДП «МТП «Чорноморськ» код ЄДРПУО 0001125672 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі визначених квитанціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п.4 ст.38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та п.13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників і службовців підприємств, закладів, організацій затверджених Державним комітетом СССР по труду і соціальним питанням від 20.07.1984р. за №213, виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації, разом з роботодавцем вирішує питання робочого часу і часу відпочинку, погоджує графіки змінності та надання відпусток, запровадження підсумованого обліку робочого часу, дає дозвіл на проведення надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо.

Таким чином, вищезазначені норми матеріального права встановлюють відповідний порядок запровадження та зміни режиму праці, який передбачає наявність згоди працівника та профспілки членом якої є працівник.

Відповідно до змісту ч.ст.36 КЗпП України, У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Таким чином вразі проведення на підприємстві внутрішньої реорганізації у зв`язку виділенням майна підприємства для передання його в оренду у працівників умови трудового договору залишаються не змінними.

Також зазначив, що він працював у відповідача на посаді докера-механізатора 4го терміналу третього класу з режимом роботи в день - (800- 2000) ніч - (2000 – 800) 24 години відпочинок, в день – (800- 2000) і 48 годин відпочинок.

06.12.2018р. на підставі наказу за №605 «Про зміни істотних умов праці для докерів-механізаторів 4 терміналу», у зв`язку з укладанням між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеській області та з ТОВ «Еко-Ресурс-Холдінг» договору оренди №17/173-о/д нерухомого майна, що належить до державної власності проводиться з 19.12.2019р. заміна нумерації, укрупнення бригад докерів-механізаторів четвертого терміналу та запровадження нового режиму роботи для докерів-механізаторів 4-го терміналу (в день - (800- 2000) ніч - (2000 – 800) з робочим часом 11 годин, після денної зміни відпочинок 24 години, після нічної зміни 48 годин відпочинку).

Він не надавав згоди на зміну режиму роботи так як новий режим роботи введено без узгодження та згоди Незалежної профспілки працівників МТП «Чорноморськ», членом якої він є.

А тому вважає такі дії відповідача грубим порушенням встановленого Законом порядку запровадження та введення в дію режиму праці на підприємстві.

Позивач просив розгляд справи провести за його відсутності (а.с.227).

Відповідач проти позову заперечував (а.с.65-68) зазначаючи про те, що позивач не надав згоду на продовження роботи в нових умовах, які викликані змінами в організації виробництва і праці, попереджений про зміни завчасно, роботодавцем було видано наказ від 25.03.2019р. за № 156/0-2 «Про припинення трудового договору» з яким позивача було звільнено 03 квітня 2019 року за п. 6.ст. 36 КЗпП України.

Таким чином, наказ №156/0-2 «Про припинення трудового договору» яким позивача було звільнено 03 квітня 2019 року за п.6 ст.36 КЗпП України – відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці є законним, підстави для його скасування відсутні.

Окрім того відповідач зазначив, що згідно з ч.3 ст.32 КЗпП України допускається зміна істотних умов праці, втому числі і режиму роботи без погодження з виборним органом первинної профспілкової організації.

Справа розглядалась неодноразово, Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 30 травня 2019 року позовні вимоги залишені без задоволення (а.с.97-99зв).

Постановою Одеського апеляційного суду від 26.12.2019р. (а.с.150-155)апеляційна скарга позивача залишена без задоволення рішення суду без змін.

Постановою Верховного Суду від 17 червня 2020 року (а.с.202-205) касаційну скаргу позивача задоволено, Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 30 травня 2019 року та Постанову Одеського апеляційного суду від 26.12.2019р. скасовано справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд, дослідивши та перевіривши докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював в ДП «МТП «Чорноморськ»» докером-механізатором 3-го класу 4-го терміналу (а.с.7зв).

31 липня 2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Ресурс-Холдинг» (далі - ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг») укладено договір оренди №17/173-о/д нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з яким в оренду товариству передано частину майна ДП МТП «Чорноморськ» (а.с.30- 42).

Пунктами 2.4. та 2.5. Угоди від 29 листопада 2017 року про співробітництво в галузі соціально-трудових та господарських відносин, що виникають відповідно до окремих положень договору оренди державного нерухомого майна від 31 липня 2017 року, передбачено, що Підприємство та Порт гарантують працевлаштування на Підприємстві по переводу з порту працівників Порту, які виявили бажання працювати на створених Підприємством робочих місцях та гарантується повернення цих працівників в Порт вразі розірвання Договору оренди (а.с.44).

Пунктом 3.3 Угоди від 29 листопада 2017 року про співробітництво в галузі соціально-трудових та господарських відносин, що виникають відповідно до окремих положень договору оренди державного нерухомого майна від 31 липня 2017 року, передбачено, що ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» зобов`язалося прийняти до себе на роботу по переведенню 100 працівників з ДП МТП «Чорноморськ», які відповідають кваліфікаційним вимогам створених робочих місць, та гарантувало збереження суттєвих умов праці кожного переведеного працівника (а.с.43-47).

Відповідно до зазначеної Угоди, зокрема Третя особа, попередньо досягнувши згоди по всім суттєвим умовам, у тому числі уклала угоду в галузі соціально-трудових правовідносин працівників порту, при цьому, згідно п.4.5 Угоди, Порт та Профспілки самостійно забезпечують погодження положень цієї Угоди між собою, доведення її змісту працівникам та гарантують додержання її виконання в частинах, пов`язаних з правовідносинами Порту з Профспілками та працівниками Порту.

Таким чином суд приходе до висновку, що Профспілки укладаючи Угоду від 29 листопада 2017 року про співробітництво в галузі соціально-трудових та господарських відносин, що виникають відповідно до окремих положень договору оренди державного нерухомого майна від 31 липня 2017 року, врегулювали умови праці та соціальні гарантії працівників, які за власним бажанням перейдуть працювати до ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» і ніяким чином дана угода не стосується працівників, що залишаються працювати ДП МТП «Чорноморськ».

Наказом в.о.директора ДП МТП «Чорноморськ» від 06 грудня 2018 року №605 «Про зміну істотних умов праці для докерів-механізаторів 4 терміналу» (а.с.9) з 19 грудня 2019 року на четвертому терміналі цього підприємства створено бригади докерів-механізаторів № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 . Встановлення нового режиму роботи викликано змінами в організації виробництва і праці а саме укладанням договору оренди від 31 липня 2017 року №17/173-о/д нерухомого майна, що належить до державної власності.

Згідно з пунктом 5 цього наказу на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України вирішено звільнити робітників, які відмовились від переходу у знов створені бригади докерів-механізаторів 4 терміналу з відповідним режимом роботи.

07.12.2019р. позивач був ознайомлений з вищезазначеним наказом зазначаючи свою незгоду з наказом (а.с.26).

08 січня 2019 року позивач ознайомлений з повідомленням про зміну істотних умов праці, відповідно до якого йому запропоновано переведення

у бригаду №421 з режимом роботи, який зазначений у пункті 2 наказу від 06 грудня 2018 року №605. Запропоновано у найкоротший строк письмово поінформувати адміністрацію Порту шляхом подання відповідної заяви на ім`я директора про надання згоди на переведення у бригаду № 421 з новим режимом роботи. У разі відмови від продовження роботи у нових умовах праці позивача попереджено про можливе звільнення за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги. Від поставлення підпису про ознайомлення позивач відмовився (а.с.69).

Згідно з службовим листом від 05 квітня 2019 року №214/03.4-01.08 станом на 01 грудня 2018 року на 4 терміналі Порту залишилось 63 докера-механізатора, що унеможливило створити шість комплексних бригад необхідних для нормальної роботи терміналу.

Враховуючи, що для організації роботи однієї технологічної лінії на генеральних вантажах необхідно мінімум 12 докерів-механізаторів, а у бригаді № 409 було 10 працівників, у бригаді №410 було 11, у бригаді № 416 було 6, у бригаді № 419 було 16, у бригаді №417 було 5 та у бригаді № 418 було 15 працівників, зазначене негативно впливало на виконання терміналом своєї основної функції по обробці суден та вагонів, у зв`язку з чим прийнято рішення про перегрупування докерів-механізаторів у бригадах та відповідно встановлення нового режиму роботи для новостворених бригад. Всі докери-механізатори (окрім 5 чоловік третьої бригади № 419) добровільно написали заяви на переведення до нових бригад та новий графік роботи.

Наказом від 25 березня 2019 року №156/О-2 припинено трудовий договір та звільнено позивача 03 квітня 2019 року на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України - відмова від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, підстава - повідомлення про зміну істотних умов праці, наказ від 06 грудня 2018 року №605 (а.с.57).

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі №761/11887/15-ц (провадження №61-15506сво18) зроблено висновок, що «звільнення працівника на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із його відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці не можна відносити ні до звільнення працівника за його ініціативою, ні до звільнення працівника за ініціативою роботодавця. Зазначена підстава припинення трудового договору є окремою самостійною підставою для припинення трудового договору, яка обумовлена відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням ними згоди щодо продовження дії трудового договору. Підставою для звільнення працівника за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України є його відмова від продовження роботи в нових умовах праці після спливу двомісячного строку з часу ознайомлення з відповідним повідомленням.

Однак як вбачається з матеріалів справи у визначений законом двомісячний термін позивач не відмовлявся від роботи в нових умовах праці» і ніяких заяв про те, що він відмовляється працювати в нових умовах праці на адресу відповідача не подавав а лише зазначив свою незгоду з наказом № 605 від 06.12.2018р.

У статтях 247 КЗпП України, 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено виключні повноваження виборного органу первинної профспілкової організації, зокрема і щодо спільного з власником або уповноваженим ним органом вирішення питання режиму роботи підприємства (пункт 4 частини першої статті 247 КЗпП України, пункт 4 частини першої статті 38 зазначеного Закону).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.10об.,55, 93) позивач є членом Незалежної профспілки працівників МТП «Чорноморськ»,що не спростовується відповідачем (а.с.19-22, 65-68).

Відповідно до умов трудового договору позивач працював у відповідача на посаді докера-механізатора 4го терміналу третього класу з режимом роботи в день - (800- 2000) ніч - (2000 – 800) 24 години відпочинок, в день – (800- 2000) і 48 годин відпочинок, що також не спростовується відповідачем.

06.12.2018р. на підставі наказу за №605 «Про зміни істотних умов праці для докерів-механізаторів 4 терміналу», за підписом тимчасово виконуючого обов`язки директора порту О.Ф.Медведик, у зв`язку з укладанням між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеській області та з ТОВ «Еко-Ресурс_Холдінг» договору оренди №17/173-о/д нерухомого майна, що належить до державної власності проводиться з 19.12.2019р. заміна нумерації, укрупнення бригад докерів-механізаторів четвертого терміналу та запровадження нового режиму роботи для докерів-механізаторів 4-го терміналу (в день - (800- 2000) ніч - (2000 – 800) з робочим часом 11 годин, після денної зміни відпочинок 24 години, після нічної зміни 48 годин відпочинку).

Як вбачається з зазначеного наказу новий режим роботи для позивача запроваджено без участі та узгодження з Незалежної профспілки працівників МТП «Чорноморськ» (а.с.9-9зв., 21).

Таким чином суд приходе до висновку, що відповідачем порушено порядок запровадження нового режиму роботи для позивача, який визначено вищезазначеними нормами Закону.

Що стосується доводів відповідача, що режим роботи позивачеві запроваджено у відповідності до Правил внутрішнього трудового розпорядку ДП МТП «Чорноморськ». То суд відноситься до них критично, адже мова іде про суттєві умови трудового договору у відповідності до яких позивач не працював за режимом роботи який зазначено Правил внутрішнього трудового розпорядку ДП МТП «Чорноморськ» та в наказові № 605 «Про зміни істотних умов праці для докерів-механізаторів 4 терміналу» від 06.12.2018р.

Окрім того, Профспілки укладаючи Угоду від 29 листопада 2017 року про співробітництво в галузі соціально-трудових та господарських відносин, що виникають відповідно до окремих положень договору оренди державного нерухомого майна від 31 липня 2017 року, врегулювали умови праці та соціальні гарантії працівників, які за власним бажанням перейдуть працювати до ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг» і ніяким чином дана угода та соціальні гарантії не стосується працівників, що залишаються працювати ДП МТП «Чорноморськ».

Тому відповідач зобов`язаний був запроваджувати новий режим роботи для позивача у порядку визначеному у статтях 247 КЗпП України, 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Таким чином суд, вважає звільнення позивача незаконним, так як наказ виконуючого обов`язки директора ДП «МТП «Чорноморськ»» за №156/О-2 від 25.03.2019р. «Про припинення трудового договору» і звільнення позивача з ДП «МТП «Чорноморськ»» є наслідком неправомірного запровадження нового режиму роботи.

Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.3 п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.92р. зі змінами, У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно з п.5 Постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» за №100 від 08.1995р. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної(годинної) заробітної плати.

Відповідно до п.8 вищезазначеної Постанови, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно до пп.б) п.4 Постанови КМ України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» за №100 від 08.1995р. до розрахунку не входять одноразові виплати які носять компенсаційний характер та які нараховуються з метою відшкодування працівникам матеріальних витрат пов`язаних з виконанням трудових чи інших передбачених законом обов`язків, та характер допомоги (за невикористану відпустку, вихідна допомога, матеріальна допомога тощо) а також виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов`язки працівника ст.ст.44, 83, 120, 121,125 КЗпП України.

Премії, винагороди та інші заохочувальні виплати які пов`язані з фінансовими показниками підприємства та з виконанням виробничих завдань і функцій незалежно від нагоди нарахування відповідно до п.3 даної Постанови включаються до розрахунку.

Тобто, всі виплати втому числі одноразові які пов`язані з фінансовими показниками підприємства та з виконанням виробничих завдань і функцій (високі досягнення в праці; високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою та інші, виробничі премії; одноразова винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо), включаються до розрахунку.

Так відповідно до бухгалтерських довідок ДП «МТП «Чорноморськ»» за Формою 2 (а.с.93), середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу складає: Лютий 2019р. з/п – 4672,11 грн., Березень 2019р. з/п – 2728,03грн. Середньомісячна заробітна плата складає: (4672,11 + 2728,03) : 2 = 3700,07 грн. В лютому було 22 робочі зміни, в березні було 18 робочих змін, загальна кількість р/з. складає 40 р/з.

Середня кількість робочих змін складає: 40 : 2 = 20р/з.

Середньоденний заробіток працівника складає: 3700,07: 20 = 185 грн.

Кількість часу вимушеного прогулу з 03.04.2019р. по 01.12.2020р. складає: 20 х 19 + 20 = 400 р/з.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.04.2019р. по 01.12.2020р. складає: 400 р/з х 185 грн. = 74000,00 грн.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 03.04.2019р. по 01.12.2020р. складає 74000грн.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Наказ тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП «МТП «Чорноморськ» за №605 від 06.12.2018р. «Про зміну істотних умов праці», в частині встановлення докеру-механізатору третього класу четвертого терміналу ОСОБА_1 пунктом 2 Наказу режиму роботи, - визнати незаконним та скасувати.

Наказ виконуючого обов`язки директора ДП «МТП «Чорноморськ» за №156/О-2 від 25.03.2019р. «Про припинення трудового договору» і звільнення ОСОБА_1 з ДП «МТП «Чорноморськ», - визнати незаконним та скасувати.

Поновити ОСОБА_1 в ДП «МТП «Чорноморськ» на посаді докера-механізатора третього класу четвертого терміналу.

Стягнути з ДП «МТП «Чорноморськ» код ЄДРПОУ 0001125672 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 03.04.2019 по 01.12.2020 в сумі 74000,00 грн.

Стягнути з ДП «МТП «Чорноморськ» код ЄДРПОУ 0001125672 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) судовий збір в розмірі 2305,20 гривень.

Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя