
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50347/20-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2020 року суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., при секретарі Єряшевій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Симківа І. про відвід слідчої судді Печерського районного суду міста Києва Ільєвої Т.Г. від розгляду судового провадження №757/50347/20-к за скаргою адвоката Білявського Я.В. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання від 03.11.2020 щодо вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні 52020000000000362 від 03.06.2020, -
В С Т А Н О В И В :
У провадженні слідчого судді Ільєвої Т.Г. перебуває скарга Білявського Я.В. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання про вирішення спору про підслідність від 03.11.2020 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020.
23.11.2020 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Симків І. направив до Печерського районного суду м. Києва заяву про відвід слідчому судді Ільєвій Т.Г. від розгляду провадження №757/50347/20-к у зв`язку з неупередженістю слідчого судді при розгляді вказаної скарги, з огляду на прийняття до провадження та призначення до розгляду вказаної скарги попри її непідсудність Печерському районному суду міста Києва відповідно до вимог ст. 33-1, ч. 1 ст. 306 КПК України.
Заявник в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду заяви повідомлений належним чином.
У судове засідання слідчий суддя Ільєва Т.Г., якій заявлено відвід, не з`явилась та пояснень не надала, про розгляд провадження повідомлялася належним чином.
Інші учасники провадження в судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду заяви повідомлені належним чином
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті заяви у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши матеріали провадження, приходжу до наступних висновків. Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. ст. 75, 76 КПК України.
Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
У заяві про відвід прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Симків І. висловив думку про те, слідчий суддя Ільєва Т.Г. неупереджено ставиться до розгляду скарги № 757/50347/20-к, так як прийняла скаргу адвоката до свого провадження всупереч положенням ст. 33-1 ч. 1 ст. 306 КПК України, оскільки скарга не підсудна Печерському районному суду м. Києва.
Беручи до уваги все вказане вище, судовим розглядом не встановлено і заявником не доведено наявність обставин, які викликали б сумніви у неупередженості слідчого судді Ільєвої Т.Г. і унеможливлювали б постановлення нею об`єктивного судового рішення у справі.
Частиною 1 ст. 33 КПК України визначено, що кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві загальні суди, а також Вищий антикорупційний суд.
Положеннями ч. 1-2 ст. 33-1 КПК України встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні лише кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці ст. 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366 1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст. 220 КПК України
Отже, слідчими суддями Вищого антикорупційного суду розглядаються клопотання слідчих, прокурорів та інших осіб про здійснення заходів забезпечення кримінального провадження, про надання дозволу на проведення слідчих (розшукових) дій, заяв про відвід, а також скарг на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування корупційних злочинів.
Предметом оскарження у даному випадку є бездіяльність Генерального прокурора стосовно реалізації ним повноважень, встановлених ч. 5 ст. 218 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.
Предметом скарги, поданої адвокатом Білявським Я.М., є бездіяльність саме Генерального прокурора щодо нерозгляду клопотання про вирішення спору про підслідність.
Як убачається зі скарги, дії або бездіяльність прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 або детективів Національного антикорупційного бюро України стороною захисту не оскаржувалась.
Юрисдикція Печерського районного суду м. Києва поширюється на територію, на якій знаходиться Офіс Генерального прокурора.
Правомірність оскарження бездіяльності Генерального прокурора до Печерського районного суду міста Києва у межах територіальної юрисдикції підтверджується практикою Верховного Суду, а також ухвалою від 13.09.2019 у справі № 757/62641/18-к, ухвалою від 09.11.2020 у справі № 757/40859/20-к.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).
Відтак, під час розгляду заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Симківа І. про відвід слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Ільєвої Т.Г. від розгляду скарги адвоката Білявського Я.В. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 03.11.2020 щодо вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні 52020000000000362 від 03.06.2020, встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу слідчого судді відсутні.
Окрім цього слід зазначити, що заява про відвід подана неуповноваженою на те особою, оскільки лише у Генерального прокурора або іншої уповноваженої ним особи є право на звернення до суду з відповідною заявою, що стосується виключно прав та обов`язків останнього.
Статтею 36 КПК України передбачено окремі види нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування - нагляд прокурорів у формі процесуального керівництва, тобто прокурорів, які входять до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, та нагляд Генеральним прокурором, керівниками регіональних прокуратур, керівниками місцевих прокуратур, їх першими заступниками та заступниками, за додержанням законів поза процесуальною формою керівництва.
Саме такі повноваження Генерального прокурора деталізовано у ч. 5 ст. 218 КПК України.
З огляду на це, при оскарженні бездіяльності Генерального прокурора участь у судовому розгляді має право брати лише особа ним уповноважена (на підставі довіреності, доручення тощо).
Керуючись ст. ст. 33-1, 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Симківа І. про відвід слідчої судді Печерського районного суду міста Києва Ільєвої Т.Г. від розгляду судового провадження №757/50347/20-к за скаргою адвоката Білявського Я.В. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання від 03.11.2020 щодо вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні 52020000000000362 від 03.06.2020 - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Писанець
Судове рішення № 93420680, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 09.12.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/50347/20-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: