Ухвала суду № 93417534, 08.10.2020, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 704/16/16-к

провадження № 1-кп/691/133/20

УХВАЛА

08 жовтня 2020 рокум. Городище

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі головуючого судді Синиці Л.П., суддів Подороги Л.В., Черненка В.О., запасного судді Савенко О.М., за участю секретаря судових засідань Тараненко І.І., прокурорів Дидич В.В., Яшник Б.С., захисників (адвокатів) Добраниці В.М., Романченко В.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання щодо дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні № 12014250190000090, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.194, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, п.п. 3, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.255 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.1 ст.255 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

в провадженні суду на розгляді перебуває обвинувальний акт, про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за матеріали кримінального провадження № 12014250190000090 від 04.04.2014 року.

26.08.2020 від прокурора в кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора Малашич Ю.Ю., надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, з домашнього арешту на інший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, в обґрунтування якого зазначає, що 13.08.2020 ухвалою суду продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді нічного домашнього арешту. Водночас, зважаючи на фактичне порушення умов діючого запобіжного заходу та наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, - виникла нагальна необхідність в зміні обраного запобіжного заходу на тримання під вартою, виходячи з наступного. Так, слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002506 від 04.08.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КК України, а також ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2019 року слідчими управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України розслідувалось кримінальне провадження № 4201700000002506, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2017, за фактом створення невстановленими особами злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, участі в ній та злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організації невстановленими особами викрадення людини, що спричинило тяжкі наслідки, та умисного вбивства з особливою жорстокістю, на замовлення, скоєних стосовно активіста і журналіста ОСОБА_7 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.1 ст.256, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, п.п. 3, 4, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.396, ч.2 ст.162, ч.2 ст.194 КК України. Водночас у ході розслідування 03.06.2019 до слідчого у кримінальному провадженні - слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Недоруби О.С. надійшло рукописне клопотання про забезпечення безпеки у кримінальному провадженні № 4201700000002506 від 04.08.2017 від свідка ОСОБА_2 , рукописний текст якого починається словами "Слідчому в особливо важливих справах ..." та закінчується словами "... ОСОБА_2 03.06.2019" та підписом, які відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи виконані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Ураховуючи наявність даних, що свідчать про реальну загрозу життю і здоров`ю свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючись п.8 ч.1 ст.66 КПК України та ст. ст. 1 - 2, 19, 20 - 22 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", слідчим Недорубою О.С. 03.06.2019 винесено постанову про застосування заходів безпеки стосовно свідка у кримінальному провадженні № 42017000000002506 від 04.08.2017 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вигляді переведення свідка до іншого слідчого ізолятора (місця із спеціальним режимом тримання), а саме з ДУ "Черкаський слідчий ізолятор", який розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 234, до відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України, який розташований за адресою: м. Київ, пров. Аскольдів, За, з відміткою про рукописне ознайомлення ОСОБА_2 з вказаним процесуальним рішенням, а саме рукописний текст "03 червня ОСОБА_2 " у графі "З постановою ознайомлений", та підпис відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи виконаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. У матеріалах кримінального провадження наявний протокол роз`яснення прав та обов`язків особи щодо якої застосовуються заходи безпеки від 03.06.2019, де у графі "Зауваження, доповнення, клопотання» наявні рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_2 , які відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи виконані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Також супровідним листом від 04.06.2019 № 23/1-32711-17 копію постанови про застосування заходів безпеки стосовно свідка у кримінальному провадженні № 42017000000002506 від 04.08.2017 ОСОБА_2 направлено головуючому судді Городищенського районного суду Черкаської області до відома. Так, 05.06.2019 під час судового засідання щодо розгляду обвинувальних актів у кримінальному провадженні № 12014250190000090 суддя Городищенського районного суду Черкаської області, не зважаючи на усне попередження слідчого про недопустимість розголошення даних досудового слідства, в порушення вимог ст.222 КПК України, ст.6 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", вчинила розголошення відомостей щодо досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000002506 від 04.08.2017, у тому числі щодо заходів безпеки стосовно свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_2 .. У свою чергу ОСОБА_2 , розуміючи, що тепер йому загрожує ще більша небезпека, бо про це почули його спільники, які не визнають провину в умисному вбивстві, повідомив судді про те, що таку заяву не писав. За вказаним фактом Державне бюро розслідувань завершено дізнання у кримінальному провадженні № 42020000000001280 від 09.07.2020 за підозрою судді у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.2 ст.343, ч.2 ст.387 КК України. Крім того, будучи безпосереднім свідком у кримінальному провадженні № 42020000000001280, достовірно знаючи обставини написання слідчому Недорубі О.С. рукописного клопотання про забезпечення безпеки у кримінальному провадженні № 4201700000002506, достовірно знаючи про прийняте процесуальне рішення слідчим - винесення постанови про застосування заходів безпеки стосовно свідка у кримінальному провадженні № 42017000000002506, а також будучи ознайомленим із протоколом роз`яснення прав та обов`язків особи щодо якої застосовуються заходи безпеки від 03.06.2019, замість надання повних, об`єктивних, достовірних і належних показань про обставини досліджуваних подій, або ж відмови від давання показань на підставі статті 63 Конституції України та статті 18 КПК України, вирішив надати показання з метою забезпечення алібі, створення штучних доказів захисту і утворення, таким чином, передумов уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні проступки суддею. Реалізуючи умисел направлений на створення штучних доказів захисту судді, ОСОБА_2 вирішив приховати дійсні обставини щодо написання слідчому Недорубі О.С. рукописного клопотання про забезпечення безпеки у кримінальному провадженні № 4201700000002506, про прийняте процесуальне рішення слідчим - винесення постанови про застосування заходів безпеки стосовно свідка у кримінальному провадженні № 42017000000002506, а також будучи ознайомленим із протоколом роз`яснення прав та обов`язків особи щодо якої застосовуються заходи безпеки від 03.06.2019, надати завідомо неправдиві показання щодо зазначених обставин, що наразі спричинило необхідність проведення працівниками правоохоронних органів додаткових тривалих процесуальних заходів щодо спростування правдивості його показань, а саме призначення судово-почеркознавчих експертиз, тим самим перешкодив правосуддю в частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальному провадженню та своєчасного розкриття злочинів та кримінальних проступків, притягнення винних до відповідальності. Так, 28 липня 2020 року, в період часу з 10 години 18 хвилини до 10 години 40 хвилин, перебуваючи у приміщенні Державного бюро розслідувань за адресою: місто Київ, вулиця Борисоглібська 18, ОСОБА_2 , будучи допитаним дізнавачем ОСОБА_8 як свідок та заздалегідь попередженим належним чином про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, передбачену статтею 384 КК України, а також про можливість відмовитись від давання показань на підставі статті 63 Конституції України та статті 18 КПК України, не скористався відповідним правом, а маючи намір на надання недостовірних відомостей про факти й обставини, які мають значення по справі, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, порушив присягу свідка, надав завідомо неправдиві показання. 14.08.2020 в установленому законом порядку ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України, тобто у завідомо неправдивому показанні свідка, наданому органу досудового розслідування та поєднаному зі штучним створенням доказів захисту. На даний час виникли обставини, які не були враховані під час вирішення питання до доцільність продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 колегією суду в порядку ст. 331 КПК України та не були відомі прокурорам, які підтримують публічне обвинувачення в суді. Обставини, що підтверджують виключність обставин для зміни обраного виду запобіжного заходу полягають в наступному: ОСОБА_2 є обвинуваченим за ч.3 ст.146, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України в кримінальному провадженні, що розглядається Городищенським районним судом Черкаської області, в тому числі, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.146, п.п. 3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15 ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 за ч.3 ст.146 КК України та ОСОБА_6 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.3 ст.27 ч.2 ст.194, ч.3 ст.27 ч.3 ст.146, ч.3 ст.27 п.п. 3, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.255 КК України, де головуючою в колегії є підозрювана суддя; ОСОБА_2 є обвинуваченим за ч.1 ст.255 КК України, що перебуває на розгляді Дарницького районного суду м. Києва; інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено в період іншого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. На даний час, виникла необхідність в обранні стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, визначені ст.177 КПК України, які вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду. При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, вважають, що: наявні докази вчинення ОСОБА_2 злочину середньої тяжкості є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим обвинуваченому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі; вік та стан здоров`я ОСОБА_2 дозволяє обрання до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування; ОСОБА_2 сталих соціальних зв`язків за даними органу досудового розслідування не має. ОСОБА_2 працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали застосуванню до нього даного запобіжного заходу, не хворіє, а інкриміноване йому кримінальне правопорушення прямо пов`язане з перешкоджанням кримінальному провадження, вчинене з метою створення доказів захисту для судді, яка здійснює провадження відносно нього. Характер та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється та обвинувачується ОСОБА_2 , характеризують його як особу із зв`язками в кримінальному середовищі, здатну до протидії досудовому розслідуванню, фальсифікації доказів. Без застосування найсуворішого запобіжного заходу ОСОБА_2 буде: знищувати, приховувати та спотворювати будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому та інших провадженнях; переховуватись з метою уникнення від кримінальної відповідальності від слідства та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, наявні підстави вважати, що ОСОБА_2 у разі застосування відносно нього менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, як і інші підозрювані у вчиненні викрадення ОСОБА_7 , які оголошені в розшук, зокрема: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .. У цьому зв`язку наполягають на позиції, за якою факт ухилення від слідства ймовірних співучасників злочинів, які опинилися на волі, впливає на оцінку реальності настання ризику переховування, запобігання якому і є метою застосування запитуваного запобіжного заходу. При цьому, така поведінка співучасників під час оцінки вказаного ризику не є вирішальною, але вона має вагу і продовжує існувати в сукупності з іншими обставинами, які ґрунтуються на особистій ситуації підозрюваного, дії якого тривалий час були поєднані з такими співучасниками за рахунок їх відносин. Ці особливості даного провадження залишаються актуальними в контексті обов`язку органів слідства вжити всіх можливих заходів, щоб кримінальне провадження відносно підозрюваного стало якнайшвидше предметом судового розгляду. Відтак, з метою безперешкодного завершення судового розгляду та досудового розслідування у кримінальних провадженнях, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зокрема своєчасної явки за викликом до слідчого, прокурора і суду, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, використовуючи для цього сформовані зв`язки в правоохоронних органах та кримінальному середовищі, є необхідність застосувати стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб. вважаю, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки кореспондується з характером суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Зазначені обставини виправдовують потребу в необхідності ізоляції підозрюваного ОСОБА_2 на час досудового розслідування, що є можливим лише у разі тримання його під вартою, а інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним процесуальних обов`язків.

У судове засідання прибули, прокурори Черкаської обласної прокуратури Дидич В.В., Яшник Б.С., захисники (адвокати) Добраниця В.М., Романченко В.В., обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_1 доставлений під вартою.

Потерпіла ОСОБА_11 , представник потерпілої Закревська Є.О., не прибули до суду, є повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами судової справи, заяв (клопотань) на адресу суду на 08.10.2020 року не надходило. Разом з тим, в розпорядженні суду наявні попередньо надіслані клопотання, про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості здійснення судового розгляду, з вирішення заявленого клопотання, у кримінальному провадженні № 12014250190000090 від 04.04.2014 року, колегія суддів приходить до думки про проведення судового засідання, за відсутності потерпілої ОСОБА_11 , представника потерпілої Закревської Є.О..

У судовому засіданні, підтримуючи у повному обсязі клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , прокурор Дидич В.В. вказує, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.146, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України. Про обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_2 , та причетність до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень свідчать матеріали кримінального провадження № 12014250190000090 від 04.04.2014 року, у їх сукупності, які зібрані під час досудового розслідування, та щодо обвинуваченого продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України. ОСОБА_2 також є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, обвинувальний акт скерований до Дарницького районного суду м. Києва. 14.08.2020 року повідомлено про підозру про завідомо неправдиві покази, вчинено у той час коли провадження перебувало в Городищенському суді. Обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, може переховуватися, впливати на свідків та на інших учасників кримінального провадження, тому просить змінити запобіжний захід.

Прокурор Черкаської обласної прокуратури Яшник Б.С. підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням спецзасобу електронного браслету на тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_2 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – Добраниця В.М. заперечує, щодо задоволення клопотання прокурора, про зміну запобіжного заходу, та просить відмовити в його задоволенні, обґрунтовуючи заперечення вказує, що вважає, клопотання прокурора необґрунтованим, викладені в ньому обставини не відповідають дійсності, а метою подання вказаного клопотання - є намагання органу досудового розслідування взяти ОСОБА_2 під варту для здійснення на нього фізичного та психологічного тиску в умовах слідчого ізолятору та подальшої фальсифікації кримінальних проваджень відкритих по факту ОСОБА_7 .. Обґрунтування зазначеного клопотання прокурор Малашич Ю.Ю. повністю скопіювала з клопотання слідчого в рамках кримінального провадження № 42017000000002506 від 04.08.2017 року, оскільки самостійно скласти процесуальний документ не спромоглась, яке вже розглядалось Печерським районним судом м. Київ та в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено. Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні “Нечипорук і Йойкало проти України” (п.175) ЄСПЛ повторив, що термін обґрунтована підозра” означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. При цьому тлумачення поняття "обґрунтованості" буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства), $ 32). В кримінальному провадженні № 42017000000002506 від 04.08.2017 року, будь - яких процесуальних рішень стороною обвинувачення про необхідність залучення відповідного експерта та проведення судової почеркознавчої експертизи не приймалось. Станом на поточну дату, саме за ініціативи підозрюваного ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження № 42017000000002506 від 04.08.2017 року до Печерського районного суду м. Київ було направлено клопотання про призначення відповідної судової почеркознавчої експертизи, з метою доведення правомірності тверджень ОСОБА_2 , щодо підробки посадовими особами правоохоронних органів його заяви про забезпечення безпеки. Таким чином, в рамках кримінального провадження № 42017000000002506 від 04.08.2017 року відсутні підстави надавати будь яку оцінку доказу - копії висновку експерта від 06.08.2020 року № 317/1, складеного на підставі експертизи проведеної в рамках іншого кримінального провадження № 42020000000001280 від 09.07.2020 року та вказаний документ не відповідає вимогам ч.1 ст.86 КПК України і є очевидно недопустимим доказом тому в порядку ч.2 ст.89 КПК України суд має визнати цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате, матеріали клопотання не містять додаткових фактів, які базуються на проведених у кримінальному провадженні № 42017000000002506 від 04.08.2017 року процесуальних діях слідства, а слідчий, як на підставу обґрунтованості підозри, надає копії процесуальних документів з інших кримінальних проваджень (№ 12014250190000090, № 42019000000000848 від 12.04.2019 року, № 42020000000001280 від 09.07.2020 року), вважати підозру у кримінальному провадженні № 42017000000002506 від 04.08.2017 року за фактом вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.384 КК України обґрунтованою та такою що не піддається сумніву не можливо, (така ж позиція слідчого судді Печерського районного суду м. Київ викладена в Ухвалі суду про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу від 08.08.2020 року у тому ж кримінальному провадженні № 42017000000002506 від 04.08.2017 року, № справи 757/33687/20-к). В рамках кримінального провадження № 12014250190000090 ( судова справа № 704/16/16-к) Городищенським районним судом Черкаської області ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Під час ухвалення рішення суд в своїй ухвалі проаналізував ступінь наявних передбачених ст.177 КПК України ризиків, і дійшов обґрунтованого висновку, щодо недоцільності застосування до ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тривалий термін (з липня 2019 року) відносно ОСОБА_2 діє запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, обвинувачений ОСОБА_2 чітко виконує обов`язки покладені на нього судом (з`являється за першим викликом суду, не порушує режиму перебування за місцем свого проживання, сприяє як найскорішому розгляду справи судом, після того як судом йому було обрано нічний домашній арешт, намагається в силу можливості займатись корисною працею (через наявність судової справи офіційно працевлаштуватись не має змоги). Звертає увагу на обов`язковість доказування існування ризиків, а не лише зазначення їх стандартного переліку. Не зважаючи на вище викладене, не приймаючи участі у судовому процесі Городищенського районного суду Черкаської області прокурором Малашич Ю.Ю. у вказаному клопотанні лише здійснюється формальний перелік ризиків передбачених чинним КПК України, але доказів, які відповідають вимогам ст. ст. 84-86 КПК України прокурор не надає, а лише посилається на наявність підозри у кримінальному провадженні № 42017000000002506 від 04.08.2017 року. Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 72967/01 від 01.03.2017 року по справі "Белевитський проти Росії", суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції. ОСОБА_2 раніше не судимий, в матеріалах доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу взагалі відсутні докази наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України, ОСОБА_2 не переховується від органів досудового та судового слідства, про що свідчить належна явка до суду та слідчого за першим же викликом, відсутність порушень з боку ОСОБА_2 , щодо виконання ухвали суду про застосування до нього домашнього арешту в нічний час (вказаний запобіжний захід обрано Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області ще в липні 2019 року), ОСОБА_2 не перешкоджає кримінальному провадженню, а навпаки добровільно надає правдиві покази, сприяє як найшвидшому розгляду кримінальних проваджень відкритих органами до судового розслідування по факту вбивства ОСОБА_7 . Крім того зазначає, що в діях працівників ДБР України, які розслідують кримінальні провадження № 42017000000002506 від 04.08.2017 року, № 42020000000001280 від 09.07.2020 року та безпосередньо приймали участь у розслідуванні кримінальних проваджень № 12014250190000090, № 42019000000000848 від 12.04.2019 року ВРП України вбачає тиск на здійснення правосуддя, є всі підстави вважати, що пред`явлення ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.284 КК України, є нічим іншим як протиправне кримінальне переслідування ОСОБА_2 .. Враховуючи викладене та диспозицію п.3 ч.2 ст.183 КК України до ОСОБА_2 взагалі не може застосовуватись запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, при постановленні ухвали, необхідно враховувати, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв`язки та належним чином з`являється на виклики слідчого, добровільно надає покази та сприяє як найшвидшому закінченню досудового та судового слідства, оскільки впевнений, що суд постановить відносно нього справедливе та правосудне рішення по справах в яких він є фігурантом, за відсутності будь якого зв`язку між ним та вбивством ОСОБА_7 , а тому просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з нічного домашнього арешту на тримання під вартою відносно ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив, щодо клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, просив відмовити, та підтримавши думку захисника, просив продовжити його запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначає, що зараз декілька судових засідань в тиждень, не переховується, з`являється, слідчі зверталися з таким же клопотанням, питання вже вирішувалося, їм відмовили в задоволенні.

Інші учасники кримінального провадження, які присутні в залі суду, підтримують думку захисту.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши доводи клопотання щодо дії запобіжного заходу, колегія суддів приходить до таких висновків.

З метою забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого під час здійснення кримінального провадження до нього застосовуються запобіжні заходи у випадках та порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.1, ч.2 ст.331 КПК України).

Загальноприйнятим є твердження про те, що в разі невиконання обов`язків, які покладалися на обвинуваченого під час застосування запобіжного заходу, його процесуальне становище має погіршитися шляхом застосування більш жорсткого запобіжного заходу. Перелік видів запобіжних заходів передбачений ст.176 КПК України та є вичерпний.

Колегія суддів, вирішуючи питання, за клопотаннями сторін, щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу, враховує, норми глави 18 КПК України, та положення ст.200 КПК України, про те, що прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання, у клопотанні зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу (1), існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати (2), як і положення ст.201 КПК України, яка передбачає, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.

На підставі системного аналізу норм КПК України, а саме, ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 195 ч.6, колегія суддів приходить до висновку, що невиконання обов`язків, які покладалися на особу під час обрання домашнього арешту, є підставою застосування більш суворого запобіжного заходу, яким є тримання під вартою. Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який суттєво обмежує конституційне прав людини на свободу та особисту недоторканість. Будучи природним воно має бути забезпечене підвищеним захистом у сфері кримінального судочинства, а тому й може бути обмежене лише при дотриманні загальноприйнятих принципів виходячи із критеріїв розумності та об`єктивності.

Колегія суддів враховує, що прокурор не навела жодної обставини, яка б підтверджувала доцільність зміни запобіжного заходу обвинуваченому на тримання під вартою без можливості внесення застави, із запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час із застосуванням електронного засобу контролю, що діє на даний час відповідно до ухвали суду. Порушення чи невиконання обов`язків, що покладалися на обвинуваченого ОСОБА_2 під час обрання домашнього арешту, не встановлено. Ризики, які містилися в попередніх клопотаннях прокурора, щодо запобіжного заходу обвинуваченому, у вигляді тримання під вартою, та обґрунтовують клопотання, подане 26.08.2020 року, попередньо оцінені колегією суддів Городищенського районного суду Черкаської області та слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва (ухвала від 19.08.2020 року, справа №757/34911/20-к), прийнято рішення, за результатами розгляду (змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт та відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно).

Відповідно до ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 13.08.2020 року (кримінальне провадження № 12014250190000090) ОСОБА_2 продовжено строк дії вказаного запобіжного заходу до 12.10.2020 року, тобто на дату звернення прокурора з клопотанням про обрання запобіжного заходу в рамках кримінального провадження № 42017000000002506 від 04.08.2017 року відносно ОСОБА_2 вже діє запобіжний захід в рамках кримінального провадження, яке прямо пов`язане з кримінальним провадженням № 42017000000002506 від 04.08.2017 року. При цьому відсутні будь які докази чи факти порушення ОСОБА_2 покладених на нього відповідною ухвалою суду обов`язків.

Відповідно до положень ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Згідно ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень (зокрема "Харченко проти України", "Єлоев проти України", "Фельдман проти України") неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, які існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які прокурор на той час не знав і не міг знати, як то передбачено ч.2 ст.200 КПК України, та є підставою до зміни обраного запобіжного заходу, прокурор не наводить та не доводить в суді, тому в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

У відповідності до статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку колегії суддів, ризики, які були враховані при прийняті рішень щодо заходу забезпечення кримінального провадження, стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , продовжують існувати, не втратили своєї актуальності, як і те, що до закінчення дії попередньої ухвали щодо дії запобіжного заходу, у виді цілодобового домашнього арешту, до 12.10.2020 року, судовий розгляд кримінального провадження не можливо завершити з об`єктивних причин.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Підставою продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, встановлено, наявність, без оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на час розгляду справи, та ураховує тяжкість злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, особу обвинуваченого ОСОБА_2 (вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, не ухиляється від явки до суду перебуваючи під домашнім арештом) та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України, не встановлено. Обставини та підстави продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є й надалі доцільними.

Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених статтею 194 КПК України, оскільки є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 ..

Керуючись ст. ст. 2, 7, 176, 177, 178, 179, 181, 194, 199, 201, 331, 350, 369, 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту із застосуванням спецзасобу електронного браслету на інший – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб щодо ОСОБА_2 , відмовити.

Продовжити, обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, з 21:00 год. до 06:00 год. наступного дня, до 06.12.2020 року, включно, із застосуванням електронних засобів контролю, з вилученням, при наявності, закордонного паспорту, та покладенням обов’язку з’являтися до суду за кожною вимогою.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, у визначений в ухвалі час та вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань.

Виконання ухвали покласти на Дарницьке управління поліції ГУНП в м. Києві (вул. Олександра Кошиця, 3А, м. Київ, 02068).

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_2 , захиснику (адвокату) Добраниці В.М..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 13.10.2020 року.

Головуючий суддя Л. П. Синиця Судді Л.В. Подорога В.О. Черненко