Рішення № 93410079, 09.12.2020, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1802/18

Провадження № 2/192/47/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"09" грудня 2020 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Стрельникова О.О.

за участю секретаря судового засідання – Корота Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між ТОВ «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» та відповідачем був укладений договір споживчого кредиту №289-16/СК про надання останньому кредиту в сумі 5000 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,5 % в день від суми заборгованості, строком на 30 календарних днів, з 10 листопада 2016 року до 09 грудня 2016 року.

У відповідності до умов договору банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 13 вересня 2018 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 48566 грн. 92 коп., з яких 5000 грн. 00 коп. – заборгованість за кредитом, 2250 грн. 00 коп. – заборгованість за відсотками, 13500 грн. 84 коп. – заборгованість за простроченими відсотками, 26722 грн. 00 хв. – заборгованість за нарахованими та несплаченими штрафними санкціями, 1094 грн. 92 коп. – 3 відсотки річних від простроченої суми, від сплати яких відповідач ухиляється, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання згідно якого просить суд про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 29).

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією із різновидностей зобов`язання є кредитний договір, який укладається між сторонами відповідно до вимог ст.ст. 1046-1050, 1054-10561 ЦК України та відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, при цьому кредитний договір укладається в письмовій формі.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту №289-16/СК від 10 листопада 2016 року про надання останньому кредиту в сумі 5000 грн. 00 коп. терміном на 30 календарних днів, зі сплатою за користування кредитом процентів нарахованих згідно п. 3 цього договору в розмірі 1,5 % за день від суми заборгованості, зі строком повернення кредиту по 09 грудня 2016 року (а.с. 6-8).

Пунктом 8.3 Договору про споживчий кредит, передбачено, що у разі порушення строків повернення позичальником обумовленої суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом, позичальник зобов`язаний сплатити на вимогу кредитора штраф в розмірі два процента від суми кредиту за кожний день такого порушення, починаючи із першого календарного дня, наступного за днем повернення кредиту. Починаючи з третього дня порушення строків повернення Кредиту штраф встановлюється у розмірі 2,98 % за кожен день порушення строків та нараховується виходячи із фактичного числа календарних днів такого порушення.

Відповідно до умов договору, позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 5000 грн. 00 коп. згідно видаткового касового ордеру від 10 листопада 2016 року (а.с. 9).

Відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе грошові зобов`язання та не виплатив в повному обсязі та у встановлені кредитним договором строки суму кредиту та відсотки, у зв`язку з чим позивачем йому 09 березня 2017 року направлялася вимога про виконання зобов`язання з погашення кредиту, відсотків по кредиту та штрафів згідно умов договору споживчого кредиту №289-16/СК від 10 листопада 2016 року, але і після цього відповідачем не були виконані умови зобов`язання, що свідчить про істотне порушення ним в односторонньому порядку умов укладеної кредитної угоди (а.с. 10).

Таким чином судом достовірно встановлено, що між сторонами було укладено договір кредитування, за яким відповідач отримав суму коштів від позивача в розмірі 5000 грн.

Відповідно до наведеного розрахунку заборгованості в позові, позивач вважає, що станом на 13 вересня 2018 року у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 48566 грн. 92 коп., з яких 5000 грн. 00 коп. – заборгованість за кредитом, 2250 грн. 00 коп. – заборгованість за відсотками за період з 10 листопада 2016 року по 09 грудня 2016 року, 13500 грн. 00 коп. – заборгованість за простроченими відсотками за період з 10 грудня 2016 року по 07 червня 2017 року, 200 грн. 00 коп. – заборгованість за нарахованими та несплаченими штрафними санкціями за період з 10 грудня 2016 року по 11 грудня 2016 року, 26522 грн. 00 коп. – заборгованість за нарахованими та несплаченими штрафними санкціями за період з 12 грудня 2016 року по 07 червня 2017 року, 1094 грн. 92 коп. – 3 відсотки річних від простроченої суми за період з 10 грудня 2016 року по 13 вересня 2018 року.

Разом з тим з врахуванням положень ст. 1050 ЦК України, суд вважає, що нарахування відсотків та штрафних санкцій після закінчення строку кредитування є помилковим, оскільки після закінчення такого строку позивач має право на відповідальність за ст. 625 ЦК України.

Тому суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню: несплачена сума кредиту в розмірі 5000 грн., відсотків за період з 10 листопада 2016 року по 09 грудня 2016 року в сумі 2250 грн. та 3 відсотка річних від простроченої суми в розмірі 382 грн. 56 коп., а всього – 7632 грн. 56 коп., в іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають, як безпідставні.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові №444/9519/12 від 28 березня 2018 року.

Суд не приймає посилання позивача в позові на ч. 6 ст. 332 ГК України, оскільки вказані норми регулюють правовідносини суб`єктів господарювання і до відносин фізичних осіб з такими суб`єктами відношення не мають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а.с. 9).

На підставі викладеного, ст.ст. 526-530, 533, 536, 549-551, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561 ЦК України; керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ», яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 22, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 36295902, за кредитним договором №289-16/СК від 10 листопада 2016 року станом на 13 вересня 2018 року: заборгованість за основним боргом (кредитом) в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 (нуль) коп., 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 (нуль) коп., 3 відсотка річних за несвоєчасне погашення основного боргу та відсотків в розмірі 382 (триста вісімдесят дві) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп., а всього 7632 (сім тисяч шістсот тридцять дві) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 (нуль) коп. витрат по сплаті судового збору.

В задоволені іншої частини позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ» - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.