Ухвала суду № 93408593, 18.11.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1802/20

Провадження № 2-др/210/4/20

У Х В А Л А

іменем України

"18" листопада 2020 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ступак С.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Доценко В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі заяву представника позивача – адвоката Тараненко Олени Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі №210/1802/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи без самостійних вимог: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи без самостійних вимог: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У жовтні 2020 року представник позивача – адвокат Тараненко О.О. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат та стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на правову допомогу в розмірі 900,00 грн.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши заяву та письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч. 1,4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. У разі необхідності, суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, а саме: визнано виконавчий напис, вчинений 11.10.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною за реєстровим № 6684 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі 15 584,93 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 1261,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3100,00 грн. (а.с. 100-104)

В заяві про ухвалення додаткового рішення заявник зазначила, що під час розгляду справи нею було заявлено про надання доказів про остаточний розмір витрат на правову допомогу протягом п`яти днів із дня винесення зазначеного рішення, що пов`язано з необхідністю проведення остаточного розрахунку та підписання первинних бухгалтерських документів із позивачем. 16 вересня 2020 року нею до суду було подано заяву про приєднання до матеріалів справи документів про остаточний розмір судових витрат.

Заявник ОСОБА_2 також в заяві зазначила, що враховуючи те, що вона не могла знати, що рішення буде винесено 15 вересня 2020 року, то докази, що підтверджують обсяг наданої Позивачеві правової допомоги станом на момент винесення рішення не був визначений. Акт про приймання-передачу наданих послуг було складено після надання повного обсягу правової допомоги представником, що пов`язані із винесенням рішення по справі. Залишок витрат Позивача на правову допомогу складає 900,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг від 15.09.2020 року та квитанцією до прибуткового ордеру від 15.09.2020 року, а тому, представник позивача посилаючись на вимоги ст.270 ЦПК України просила суд ухвали додаткове рішення по справі та стягнути на користь Позивача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 900,00 грн.

В позовній заяві Позивач просив про стягнення з Відповідача на його користь понесених судових витрат та зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат який складав 3100 грн. Крім того, до позовної заяви Позивачем долучено перелік наданої правничої допомоги, детальний її розрахунок із зазначенням витраченого часу перелічений в договорі про надання правової допомоги. Підтвердженням її надання та отримання слугує акт приймання-передачі правничої допомоги від 16.03.2020 року між Позивачем та його представником, а також розрахункова квитанція по прибутковому ордеру № 16.03.2020 року на суму 3100,00 грн. (а.с.27)

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Між тим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з цим, відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із п.9 ч.4 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року в господарській справі №904/4494/18 суд попередньої інстанції, та обставина, що позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, є підставою для відмови у відшкодуванні таких судових витрат. На відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, як на підставу для відмови у відшкодуванні суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, вказав і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22 січня 2020 року, прийнятій у справі № 551/1136/17.

Тобто, про необхідність надання попереднього розрахунку вказує процесуальне законодавство, що підтверджено відповідними правовими позиціями Верховного Суду.

Отже, оскільки позивачем у позові заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу становив 3100 грн., вказаний розмір судових витрат, який був документально підтверджений, стягнуто з Відповідача на користь Позивача.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.134 ЦПК України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу це право, а не обов`язок суду, тобто є судовою дискрецією, заявник з огляду на обставини справи безпідставно зважає саме на відшкодування таких витрат, адже не надавши доказів понесених судових витрат до закінчення судових дебатів, представник позивача не надала жодної поважної причини їх неподання.

Згідно з ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Разом з тим, судом також враховано, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - Конвенція, ЄСПЛ відповідно) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючі докази, мають обов`язок обґрунтовувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

ЄСПЛ у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоч пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоч пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при розгляді та ухваленні відповідного заочного рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи без самостійних вимог: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, судом об`єктивно розглянуто аргументи сторін та детально описано висновки, до яких він дійшов.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення суду є повним, судом належним чином розглянуті всі позовні вимоги позивача, а тому заява про ухвалення додаткового рішення є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 260, 270 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача – адвоката Тараненко Олени Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі №210/1802/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи без самостійних вимог: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: С. В. Ступак