Рішення № 93403, 10.07.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2006 р. Справа № 53/132-06

вх. № 5514/3-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Альошин В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Захарченко О.А. дов № 867/08 від 05.05.2006 року відповідача - Таран Н.М. дов. № 01-62юр/6396 від 27.10.2005 року

розглянувши справу за позовом ВАТ "ДЕК "Центренерго" Зміївська ТЕС , смт. Комсомольське

до АК "Харківобленерго" м. Х-в

про стягнення 25725,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивачазаборгованості по договору № 3/04/11 від 04.11.2003 року на постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 25725,14 грн. в період з грудня 2003 року по березень 2004 року. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не належним чином виконує зобов’язання по договору, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач 01.06.2006 року надав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує в повному обсязі з мотивів викладених у відзиві.

Позивач 08.06.2006 року надав до суду доповнення до позовної заяви в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач 27.06.2006 року через канцелярію суду надав додаткові письмові пояснення до відзиву на позовну заяву, у яких проти позову заперечує в повному обсязі.

Позивач 09.07.2006 року надав до суду обргунтування позовних вимог та додаткові пояснення до відзиву на позов.

В судовому засіданні позивач підтримує заявлений позов.

Відповідач в судовому засіданні пояснює, що не заперечує проти того, що споживав теплову енергію, але суд не має правових підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості, оскільки позивачем несвоєчасно було направлено на адресу відповідача рахунки за надані послуги.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

14 серпня 2003 року листом № 03/2256 підприємство позивача запропонувало відповідачу укласти договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 3/04/11, ця пропозиція відповідачем була прийнята і договір № 3/04/11 від 04.11.2003 р. з протоколом розбіжностей був укладений.

Згідно пункту 10.1. вищевказаного договору, термін його дії був визначений до 31.12.2004 р.

В період з грудня 2003 р. по березень 2004 р. позивач поставив відповідачу 275,3 Гкал теплової енергії, про що обома сторонами були підписані відповідні акти приймання-передачі № № 12, 13, 14, 15, в яких міститься посилання на договір №8/473 від 01.03.2001 року. Тариф на поставлену теплову енергію був обумовлений діючим договором - 93,44 грн./Гкал (додаток №4).

У спірному періоді відносини між сторонами були врегульовані тільки одним договором № 3/04/11 від 04.11.2003 р., що також було встановлено судом під час розгляду справи. Тому, суд вважає за необхідне відзначити, що сторонами помилково при складанні актів про місячне споживання теплової енергії було зазначено договір №8/473 від 01.03.2001 року, який на момент виникнення спірних відносин втратив свою чинність.

Крім того, як вбачається з наданого позивачем до матеріалів справи договору №3/04/11 від 04.11.2003 р., складання актів приймання-передачі теплової енергії не є обов"язковою умовою договору, тому заперечення відповідача щодо неналежного оформлення саме актів про місячне відпускання теплової енергії суд вважає безпідставними та необгрунтованими.

Згідно умов договору, а саме п.5.5, при відсутності приладів обліку кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією розрахунковим способом.

Обсяги постачання теплової енергії визначені сторонами у додатку №1 до договору, копія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, згідно наданого позивачем розрахунку, відповідачу за договором № 3/04/11 від 04.11.2003 р. було поставлено теплової енергії на загальну суму 25 725,14 грн.

Згідно п. 6.7 договору № 3/04/11 від 04.11.2003 р. (в редакції протоколу погодження розбіжностей) обсяг фактично спожитої теплової енергії сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунків, що направляються енергопостачальною організацією на адресу споживача не пізніше 5-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 04/3258 від 11.04.2005 р. з вимогою оплатити наявну заборгованість за поставлену теплову енергію, з доданими до листа відповідними рахунками.

Відповідач своїм листом № 01-38/3030 від 04.05.2005 року відмовився сплатити рахунки, посилаючись на те, що в останніх міститься посилання на втративший силу договір № 8/473 від 01.03.2001 р. Позивачу було запропоновано оформити платіжні документи за договором № 3/04/11 від 04.11.2003 року та надіслати на адресу відповідача для розгляду.

Листом № 25/0480 від 20.01.2006 р. відповідні рахунки з посиланням на договір № 3/04/11 від 04.11.2003 р. відповідачу були надіслані, але відповідач відмовився їх сплачувати, посилаючись на відсутність підстав для їх оплати, про що повідомив позивача листом № 01-36/1576 від 06.03.2006 р.

Таким чином, станом на момент винесення рішення у справі у відповідача перед позивачем існує заборгованість за договором № 3/04/11 від 04.11.2003 р. в сумі 25 725,14 грн.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 р.) встановлено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (в редакції 2003 р.), однак продовжують існувати і після набрання ним чинності, тому до вказаних відносин повинен застосовуватися ЦК України.

Згідно вимог ст.530 ЦК України (ст.165 ЦК УРСР в редакції 1963 року) якщо строк виконання боржником зобов"язання не визначений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов"язання в семиденний строк з дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не витікає з договору чи актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позовні вимоги позивача в сумі 25 725,14 грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 257,25 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" ( поштова адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12, р/р 2603131812154 у ХВЦ ПІБ, МФО 351458, р/р 26009107590000 в ХФ АКІБ "УкрСиббанк" "ХРУ", МФО 351641, код 00131954) на користь Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська ТЕС (63460, Харківська область, Зміївський район, с. Комсомольське, /без вулиці/, р/р 26001304730035 у філії "Відділення ПІБ в смт. Комсомольске", МФО 351210, код ЄДРПОУ 05471247) - 25 725,14 грн. заборгованості, 257,25 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набранння рішенням законної чинності.

Рішення підписано 11.07.2006 року.

Суддя Прохоров С.А.