Ухвала суду № 93395400, 04.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/23463/20

2-8106/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Машевській О.Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Масехою Богданом Олеговичем, про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання майна об`єктами права спільної сумісної власності, поділ майна, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , в якій вона просить:

1. визнати ОСОБА_1 співзабудовником добудованого під час шлюбу з ОСОБА_2 завершеного будівництвом, але не введеного в експлуатацію об`єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. визнати частину завершеного будівництвом, але не введеного в експлуатацію об`єкта - добудову до приватного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності сторін;

3. виділити в натурі ОСОБА_1 Ѕ частину завершеного будівництвом, але не введеного в експлуатацію об`єкта - добудови до приватного житлового будинку за вказаною вище адресою;

4. визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:69:243:0023) необхідну для обслуговування виділеної в натурі частки останньої в об`єкті права спільної сумісної власності - Ѕ частини завершеного будівництвом, але не введеного в експлуатацію об`єкта - добудови до приватного житлового будинку;

5. визнати автомобіль марки ВАЗ, модель 2109, кузов № НОМЕР_1 , 2006 року випуску об`єктом права спільної сумісної власності сторін;

6. автомобіль марки ВАЗ, модель 2109, кузов № НОМЕР_2 , 2006 року випуску, залишити у володінні та користуванні ОСОБА_2 , стягнувши з нього на користь ОСОБА_1 Ѕ частину вартості даного рухомого майна.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01.12.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Разом з позовною заявою стороною позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на:

1.земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:69:243:0023), загальною площею 0,0597 га, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

2.жилий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 60,30 км.м. (у томі числі на добудову до приватного житлового будинку, площею 69,30 кв.м., що є об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В обґрунтування заяви сторона позивача зазначає, що відповідач ухиляється від добровільного поділу спільного сумісного майна подружжя, у зв`язку з чим, зокрема, не вчиняє дій щодо введення в експлуатацію фактично закінченого будівництва об`єкта «реконструкція з добудовою до приватного житлового будинку на АДРЕСА_1 », яке позивач просить визнати спільною сумісною власністю сторін.

Посилається на те, що до ухвалення рішення в зазначеній справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як співвласники зазначеного майна можуть самостійно та безперешкодно розпоряджатися земельною ділянкою та збудованим, але не введеним в експлуатацію об`єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що, зокрема, унеможливить проведення експертизи в рамках провадження по даній справі та виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Зважаючи на небажання, у тому числі ОСОБА_2 , в досудовому порядку врегулювати питання щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, у разі відчуження спірного майна останнім та/чи його братом - ОСОБА_3 існує реальна загроза невиконання чи ускладнення у майбутньому виконання можливого рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що пред`явлений позов стосується визнання майна об`єктами права спільної сумісної власності та його поділ.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

З правовстановлюючих документів, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:69:243:0023) та жилого будинку АДРЕСА_2 .

Позов ОСОБА_1 стосується, зокрема, не введеної в експлуатацію добудови до приватного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона просить визнати об`єктом права спільної сумісної власності та виділити Ѕ частину в натурі, але не будинку, що належить відповідачу та третій особі.

Оскільки зазначена добудова є об`єктом незавершеного будівництва, то вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту не вбачається за можливе, оскільки без введення в експлуатацію майно не є об`єктом нерухомості, відомості щодо якого внесені до державного реєстру.

Крім того, вбачається, що заява позивача ґрунтується на припущеннях і не містить викладу обставин та доказів щодо наміру відчуження зазначеного майна. Сам факт того, що відповідач та третя особа можуть розпоряджатися належним їх на праві власності майном не свідчить про те, що ними будуть здійснені дії, в результаті яких при задоволенні позову неможливо буде виконати рішення суду.

Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Масехою Богданом Олеговичем, про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання майна об`єктами права спільної сумісної власності, поділ майна.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: