
Справа № 760/16265/20
2-а-1142/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Машевській О.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Боровика Ігоря Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
27.07.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДПП, інспектора роти № 6 батальйону № 1 УПП ДПП у м. Києві Боровика І.М. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 02.07.2020 року при спробі отримати грошові кошти через банкомат ПАТ «ПриватБанк» він дізнався, що його рахунки заблоковані на підставі постанови державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
У зв`язку з цим були направлені адвокатські запити з метою отримання інформації щодо винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення та щодо відкритого виконавчого провадження.
17.07.2020 року отримано відповідь від ДПП УПП у м. Києві від 13.07.2020 року № 1013-аз/41/11/4/02-2020 та роздруківку постанови від 13.09.2019 року серії ЕАК № 1514394, відповідно до якої позивач 13.09.2019 року о 01 год. 46 хв., керуючи транспортним засобом марки «CHEVROLET EVANDA», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги д.з. 5.16 «Напрямок руху по смугах», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним та необґрунтованим.
Пояснює, що він не має жодного відношення до вказаного в постанові транспортного засобу та йому не відомо, хто є власником даного автомобіля, а також, що він не вміє керувати легковими транспортними засобами. Відповідно до водійського посвідчення серії НОМЕР_2 позивач має право керувати виключно тролейбусами.
У оскаржуваній постанові місцем проживанні позивача зазначено: АДРЕСА_1 , до якої позивач не має жодного відношення.
Тому просить визнати постанову серії ЕАК № 1514394 протиправною та скасувати її.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В ухвалі учасникам справи було визначено строк на подання відзиву.
Уповноважена особа відповідача-1 копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками отримав 05.10.2020 року (а.с. 25), а відповідача-2 - 28.09.2020 року (а.с. 24), відзиви на позовну заяву у встановлений судом строк сторона відповідача не подала.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Частиною 6 цієї статті визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 13.09.2019 року інспектором Боровиком І.М. було складно постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 1514394, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн. за невиконання вимоги д.з. 5.16 «Напрямок руху по смугах» (а.с. 14).
Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 1.3. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
Згідно з п. 8.4 (г) наказові знаки показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження. Знак 5.16 «Напрямки руху по смугах» показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Пунктом 11.1 ПДР України визначено, що кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Позивач заперечує свою вину щодо порушення правил дорожнього руху, а оскаржувану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі по справі - ДПП та інспектор батальйону № 1 роти № 6 УПП у м. Києві Боровик І.М. відзиви на позовну заяву у встановлений судом строк не подали, будь-яких доказів, суду не надали.
Крім того, у п. 9 оскаржуваної постанови не зазначені відомості про наявність доказів, на яких зафіксовано правопорушення.
Частиною 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2020 року у справі № 524/9716/16-а зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, всупереч вимогам ст. 77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 13.09.2019 року та не підтверджується жодними іншими доказами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Інспектор Боровик І.М. є посадовою особою Управління патрульної поліції в м. Києві, яке є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції.
Таким чином, з урахуванням задоволення позову стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 420,40 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 122, 245, 246, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 21, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора роти № 6 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Боровика Ігоря Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1514394 від 19 вересня 2019 року, винесену інспектором батальйону № 1 роти № 6 Управління патрульної поліції в м. Києві Боровиком Ігорем Миколайовичем (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Судове рішення № 93395399, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 08.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/16265/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: