Постанова № 93387886, 07.12.2020, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3550/20

Номер провадження 3/504/1917/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2020смт.Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Аблова Ю.Ю. розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності (протокол серії ОБ № 164098 від 18.10.2020 року):

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

29 жовтня 2020 року до Комінтернівського районного суду Одеської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності гр.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу головуючим по справі визначено суддю Комінтернівського районного суду Одеської області Аблову Ю.Ю.

В першу чергу слід зазначити, що 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018 року, яким Кримінальний кодекс України доповнено статтею 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Стаття 130 КУпАП викладена в новій редакції «Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».

Відповідно до п.6 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Під скасуванням акта про адміністративну відповідальність необхідно розуміти видання нормативного акта, яким повністю скасовується караність того діяння, за яке передбачалась адміністративна відповідальність, або встановлюється відповідальність більш м`яка, ніж адміністративна.

Між тим, Законом України від 22.11.2018 року № 2617 VIII, який набрав чинності 01 липня 2020 року відповідальність за діяння, які підпадали під ознаки статті 130 КУпАП , була посилена. Ці діяння були криміналізовані і підпали під ознаки кримінального проступку, передбаченого ст.286-1 КУпАП.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що акта, який встановлював адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП не був скасований, оскільки така відповідальність була навпаки посилена (криміналізована).

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України та ч.2 ст.8 КУпАП, Закон України від 22.11.2018 року № 2617 VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» як такий, що посилює відповідальність за діяння, які підпадали під ознаки ст.130 КУпАП не має зворотної сили, тобто не поширюється на адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 КУпАП, які були вчинені до 01 липня 2020 року. Особи, які вчинили такі правопорушення до 01 липня 2020 року, згідно до ч.1 ст.8 КУпАП повинні нести відповідальність за законом, який діяв на час вчинення адміністративного правопорушення, тобто за ч.1 ст.130 КУпАП у відповідній редакції цього Закону, які діяли до 01 липня 2020 року.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 720-IX від 17 червня 2020 року внесені нові зміни до Закону України від 22.11.2018 року № 2617-VIII, а саме виключені пункти/підпункти цього Закону, якими запроваджено нову редакцію ст. 130КУпАП та доповнено КК України статтею 286-1.

Таким чином, на теперішній час стаття 130 КУпАП діє в тій редакції, що діяла до 01 липня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 18 жовтня 2020 року о 00 годин 20 хвилин в с. Крижанівка, Лиманського району Одеської області по вул.. Південна дорога, буд. 5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме мопедом «Suzuki lets 2», з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в судові засідання які призначались на 06 листопада 2020 року, 17 листопада 2020 року та 07 грудня 2020 року не з`явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений належним чином, шляхом направлення телефонограм та судової повістки.

Слід зазначити, що судова повістка направлялась на адресу зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: Одеська область, Лиманський район, село Крижанівка, вул. Центральна, 36 , однак судова кореспонденція повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулювання відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їх послуг визначає Закон України "Про поштовий зв`язок", статтею 2 якого передбачено, що відносини у сфері надання послуг поштового зв`язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Однією з основних засад діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку є, зокрема, забезпечення надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості (стаття 3 Закону України "Про поштовий зв`язок").

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про поштовий зв`язок" національний оператор, яким є Акціонерне товариство "Укрпошта" (розпорядження Кабінету Міністрів України № 10-р від 10.01.2002 "Про національного оператора поштового зв`язку"), забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв`язку за переліком.

Відповідно до пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" № 270 від 05.03.2009 року (далі - Правила), національний оператор поштового зв`язку забезпечує надання універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України. До універсальних послуг поштового зв`язку належать послуги з пересилання поштових карток, листів, бандеролей, секограм - простих та рекомендованих.

Абзацом другим пункту 94 Правил передбачено, що прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Відповідно до абзацу першого пункту 105 Правил одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

Разом з цим, порядок приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень визначає Порядок пересилання поштових відправлень (далі - Порядок), затверджений наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" № 211 від 12.05.2006, дія якого, згідно з пунктом 1.2 поширюється на національного оператора поштового зв`язку, виконання функцій якого покладене на Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" (далі - УДППЗ "Укрпошта").

Положеннями порядку передбачено, зокрема, здійснення обробки та вручення вхідної письмової кореспонденції в доставних відділеннях поштового зв`язку, не оснащених та оснащених автоматизовним робочим місцем відділення зв`язку (пункти 3.1.6 та 3.1.7 відповідно).

Відповідно до пункту 3.1.6.5 Порядку рекомендовані поштові відправлення, урядові відправлення (прості та рекомендовані), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, всі повторні повідомлення записуються до книги ф. 8. Книги ф. 8 ведуться за кожною доставною дільницею та окремо на відправлення, що підлягають видачі безпосередньо у відділенні поштового зв`язку. У книзі ф. 8 нумерація запису поштових відправлень, що видаються в доставку, ведеться щодня, а тих, що видаються в об`єктах поштового зв`язку, - протягом місяця. У другій графі книги ф. 8 при запису рекомендованих відправлень із повідомленнями про вручення додатково вказується "Повід." при запису рекомендованих листів і поштових карток з відміткою "Вручити особисто" -"В/особ.", рекомендованих листів з відміткою "Судова повістка" - "Суд. пов." При надходженні повернених або досланих рекомендованих відправлень у четвертій графі зазначаються відповідно літери "П" і "Д", вказується місце приймання та звідки повернене або дослане рекомендоване відправлення.

Слід зазначити, що в кінці 2019 року уряд змінив правила доставки та вручення судових повісток.

Так, Кабінет Міністрів України постановою від 27.12.2019 №1149 вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку. Зокрема, Правила доповнено пунктами 99-1 і 99-2 такого змісту:

“99-1. Рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності — будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”, працівник поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

99-2. Рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.”.

Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається до суду (пункт 106 Правил).

У разі коли адресат відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”, працівник поштового зв`язку робить позначку “Адресат відмовився” і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У разі відмови адресата (представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти) одержати рекомендований лист з позначкою “Судова повістка” працівник поштового зв`язку робить позначку “Адресат відмовився” із проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 114 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 116 Правил).

Перекладаючи юридичну термінологію наведену вище на мову зрозумілу більшому загалу слід роз`яснити таке.

Законодавство визначає право особи, яка бере участь у справі, бути належно повідомленою про час та місце судового розгляду. Для цього існує спеціальна форма повідомлення — судова повістка, яка, крім форми та змісту, передбачає ще й порядок вручення та повернення до суду, котрі повинні забезпечуватися Укрпоштою.

Нові правила поштового обігу передбачають, що поштар повинен вручити особисто рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» громадянину, що має з`явитися в суд. Якщо адресата немає вдома, повістку можуть віддати дорослому, що живе з ним. Якщо ж за визначеною адресою нікого немає вдома, поштар повідомляє про повістку телефоном або залишає повідомлення у скриньці.

Якщо через три дні повістку не забрали, поштар робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» і повертає її до суду. У такому випадку суд може продовжити розгляд справи за відсутності сторони, яку викликали, оскільки вважається, що судове повідомлення вручене їм належним чином.

Слід зазначити, що вказане може призвести до неможливості здійснення правосуддя по даній справі у розумні строки. До того ж, такі дії можуть свідчити про перешкоджання сторонам у реалізації їх права на звернення до суду (право на суд), що є неприпустимим в демократичному суспільстві, де принцип верховенства права визнається фундаментальним правовим принципом, а тому суд вважає за можливе розглянути даний матеріал без участі ОСОБА_1 , що відповідає положенням ст. 268 КУпАП.

У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Суд, дослідивши письмові докази та переглянувши запис відеофіксації вчинення правопорушення ОСОБА_1 , приходить до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та визнає його винним у вказаному адміністративному правопорушенні, виходячи з наступного.

В судовому засіданні переглянувши відеозапис з нагрудних камер патрульної поліції, судом достовірно встановлено, що 18 жовтня 2020 року о 00 годин 20 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме мопедом «Suzuki lets 2». Інспектор поліції після спілкування з ОСОБА_1 встановив ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою «Drager Alcotest», а також у закладі охорони здоров`я у присутності двох свідків. Однак водій відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Drager Alcotest», а також у закладі охорони здоров`я у присутності двох свідків.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина водія ОСОБА_1 підтверджуються наявними в матеріалах адміністративного провадження доказами, а саме: відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 164098 року , письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які зазначили, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» та в закладі охорони здоров`я, рапортом інспектора УПП, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, переглянутому у судовому засіданні запису відеофіксації, підтверджуючого факту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 1.1 Правил Дорожнього Руху України (далі – ПДР України), ці Правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ПДР України, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015р. (далі -Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в ухиленні особи від проходження відповідно до встановленого прядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Складений протокол про адміністративне правопорушення містить дані щодо двох свідків, які в письмових поясненнях підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «DragerAlcotest», а також у закладі охорони здоров`я, зазначений факт зафіксований нагрудною камерою інспектора, відеозапис з якої переглянутий в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004р. №1906-IV та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. №3477-IV стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищенаведене, відомості про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху України є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд вважає, що ОСОБА_1 , слід піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 , та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420,40 грн.

Керуючись ст. 130, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України "Про дорожній рух",

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Реквізити рахунків Державного бюджету: Отримувач коштів: УК у Лиман. Р-ні/ Лиманськ. Р-н/ 21081100; Код отримувача: 37984056; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача:; UA748999980313090106000015270; Код класифікації доходів бюджету: 21081100. Призначення платежу: Адміністративні штрафи та інші санкції

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: УК у Лиман. Р-ні/ Лиманськ. Р-н/ 22020101; Код отримувача: 37984056; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UA858999980313181206000015270; Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, Комінтернівський районний суд Одеської області.

Термін позбавлення ОСОБА_1 права керувати всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення такого права.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ю. Ю. Аблова