Ухвала суду № 93386727, 07.12.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54060/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі судових засідань Ємець Д.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Колодій А.В.,

захисника підозрюваного - адвоката Алексеєнко О.С.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУНП в м. Києві капітана поліції Мартинка Євгенія Сергійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020100060003319 від 03.12.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

07.12.2020 Старший слідчий слідчого відділу Печерського УП ГУНП в м. Києві капітан поліції Мартинко Євгеній Сергійович, звернувся до слідчого судді, за погодженням із прокурором, із клопотанням про застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12020100060003319 від 03.12.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи клопотання, сторона обвинувачення вказує, що 22.11.2020 в невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3 перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , за попередньою змовою, з корисливих мотивів вчинили умисне вбивство останнього.

В подальшому, 27.11.2020 приблизно о 05:00 год. ОСОБА_2 діючи узгоджено із ОСОБА_3 з метою приховування вчиненого ними кримінального правопорушення, залучили свого знайомого ОСОБА_1 , якого попросили не повідомляти правоохоронним органам про вищезазначений злочин. Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 перемістили в автомобіль марки «Opel Combo Dvan» д.н.з. НОМЕР_1 труп ОСОБА_4 , який знаходився в приміщенні квартири АДРЕСА_1 та вивезли його до гаражно-будівельного кооперативу «Прометей», що за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Стуса, 26а, де сховали у підвальному приміщенні гаражу № НОМЕР_2 та мали намір залити його бетоном.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину, тобто вчинив злочин (кримінальне правопорушення) передбачене ч. 1 ст. 396 КК України.

Крім того, 27.11.2020 приблизно о 05:00 год. після переміщення трупа ОСОБА_4 до автомобіля в ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та

ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у житло.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , повернулися за місцем проживання потерпілого, а саме до квартири АДРЕСА_1 де продовжуючи свої злочинні дії, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у даному приміщенні таємно викрали чуже майно, що належить потерпілим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме: бас гітару моделі Squier by Fender Affinity Jazz Bass LRL Black, вартістю приблизно 6000 гривень, електрогітару моделі Fender Telecaster, вартістю приблизно 28000 гривень, гітарний процесор (педаль) синього кольору моделі Boss ME-50, вартістю приблизно 2800 гривень, електрогітара марки «Squier Jazz Bass» вартістю приблизно 5000 гривень.

Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, із місця вчинення кримінального правопорушення зникли, завдавши потерпілим матеріальної шкоди, на загальну суму приблизно 41800 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 07.12.2020.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №12020100060003319 від 03.12.2020 року за підозрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених п. 6 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України та підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч. 1 ст. 396 ч. 3 ст. 185 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 05.12.2020 ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України.

06.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 396 ч. 3 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

1. Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_7 від 02.12.2020;

2. Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.12.2020;

3. Рапортами працівників поліції від 04.12.2020;

4. Протоколом огляду місця події в приміщенні гаражу № НОМЕР_2 ГБК «Прометей», що за адресою: Київська обл., м. Бориспіль,

вул. Василя Стуса, 26А від 04.12.2020;

5. Протоколом огляду трупа від 04.12.2020;

6. Матеріалами перевірки УСР в Київській області ДСР НП України від 04.12.2020;

7. Протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 від 04.12.2020;

8. Протколом обшуку автомобіля марки «БМВ х5» д.н.з. НОМЕР_3 від 04.12.2020;

9. Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 04.12.2020;

10. Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із свідком ОСОБА_8 від 05.12.2020;

11. Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 05.12.2020;

12. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із свідком ОСОБА_9 від 05.12.2020;

13. Протоколами огляду мобільних телефонів від 05.06.2020;

14. Протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 від 05.12.2020;

15. Протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 05.12.2020;

16. Протоколом пред`явлення особи для впізнання із ОСОБА_8 від 05.12.2020;

17. Протоколами пред`явлення речей для впізнання із свідком ОСОБА_8 від 05.12.2020;

18. Протоколом огляду гітари від 06.12.2020;

19. Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 від 06.12.2020;

20. Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 від 06.12.2020;

21. Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 06.12.2020;

22. Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06.12.2020;

23. Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.12.2020;

24. Протоколами пред`явлення речей для впізнання із свідком ОСОБА_7 від 06.12.2020;

25. Протоколами пред`явлення речей для впізнання із потерпілою ОСОБА_6 від 06.12.2020.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року.

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено, що підозрюваний будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років і з огляду на високий рівень суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, дають достатні підстави про існування такого ризику, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні з метою примушування їх до зміни своїх показів, що може негативно вплинути на результати досудового розслідування, його повноту та подальший судовий розгляд; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу може вплинути на строки проведення останнього, а також може уникати кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слід зазначити, що вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, враховуючи, що в противагу вказаним ризикам сторона захисту не навела будь-яких аргументів, які б спростовували вказані ризики.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , а також приймає до уваги дані про особу підозрюваного, що підозрюваний, неодружений, на даний час офіційно не працевлаштований, соціально-корисною працею не займається, соціальні зв`язки опосередковані, майновий стан, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді про наявність ризиків, які наведені вище, а для їх запобігання, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, враховуючи фактичні обставини справи, високу суспільну небезпечність інкримінованих діянь при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 01 лютого 2021 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060003319 від 03.12.2020 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва