Вирок № 93384590, 08.12.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2966/20

Провадження № 1-кп/307/863/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого – судді Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., з участю прокурора Немеш Є.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Гоздо В.В., розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Тячів матеріали кримінального провадження про обвинувачення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, не працюючого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 лютого 2018 року, який набрав законної сили 16.03.2018 року, був засуджений за ч.2 ст.263 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень. Надалі, ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 було замінено покарання призначене вироком Тячівського районного суду від 14 лютого 2018 року у виді штрафу на покарання у виді 50 (п`ятдесят) годин громадських робіт.

11 серпня 2020 року ОСОБА_1 з`явився для взяття на облік до Тячівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, де під підписку був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт та попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від його відбування, того ж дня ОСОБА_1 , особисто отримавши направлення №39/11/3413-20 від 11 серпня 2020 року, був направлений до Солотвинської селищної ради для відбування, визначеного судом покарання.

02 вересня 2020 року, у зв`язку з неявкою до Солотвинської селищної ради для відбування, визначеного судом покарання, ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.389 КК України за ухилення від відбування покарання та йому було повторно видано направлення №39/11/3593-20 від 02 вересня 2020 року.

Однак, отримавши направлення на відбування покарання у виді громадських робіт, всупереч положень «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №272/5 від 29 січня 2019 року, ОСОБА_1 , без поважних причин, до Солотвинської селищної ради, що розташована в смт. Солотвино, вул. Харківська, 1, на даний час так і не з`явився, та у такий спосіб умисно ухилився від відбування покарання, визначеного йому ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 травня 2020 року.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 досудовим розслідуванням кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України, ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

5 жовтня 2020 року між прокурором Тячівської місцевої прокуратури Немеш Є.І. та ОСОБА_1 було укладену угоду про винуватість, згідно якої ОСОБА_1 визнав себе винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні.

Згідно з умовами вказаної угоди, сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме – за ст. 389 ч. 2 КК України у виді одного року обмеження волі із звільненням від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання, щодо наявності підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення та злочинів, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, при наданні всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про винуватість дотримані вимоги КК та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому, узгоджене в угоді покарання .

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просять зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України в обсязі підозри та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення за ст. 389 ч. 2 КК України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком. Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про винуватість, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про винуватість.

Керуючись ст.ст. 373,374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про винуватість, укладену 5 жовтня 2020 року між прокурором Тячівської місцевої прокуратури Немеш Євгеном Івановичем та ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України та призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В. Чопик