Рішення № 93384203, 08.12.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8001/20

Провадження № 2/727/1643/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Желик І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 18.01.2019 року відповідач уклав з ним угоду про надання особистого кредиту №501103247, за яким отримав кредит в розмірі 74965,44 грн.

Однак, відповідач свої обов`язки по угоді виконує неналежним чином, прострочена заборгованість станом на 08 липня 2020 року становить 114155,04 грн., яка складається з 70645,23 грн. заборгованості за кредитом, 15265,76 грн. заборгованості за відсотками, 22658,27 грн. комісії та 5585,78 грн. штрафу.

А тому просив стягнути з відповідача суму боргу та судові витрати по справі.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 жовтня 2020 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій позов підтримав повністю, просив справу розглянути в його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив та у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 18 січня 2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), підписана угода про надання кредиту №501103247. Оферта на укладання угоди про надання кредиту та акцепт пропозиції на укладення угоди про надання кредиту склали єдиний документ - угоду про надання особистого кредиту (а.с.7).

Сторонами також погоджена анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с.8).

Додатком №1 до угоди про надання кредиту №501103247 від 18.01.2019 року є узгоджений сторонами графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх сукупних послуг (а.с.9)

Таким чином, 18.01.2019 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір на визначених сторонами умовах: сума кредиту 74965,44 грн., процентна ставка 18,99% річних, строк кредиту - 48 міс.

Як вбачається з наданого банком розрахунку (а.с.10), заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 08 лютого 2020 року становить 114155,04 грн., яка складається з 70645,23 грн. заборгованості за кредитом, 15265,76 грн. заборгованості за відсотками, 22658,27 грн. комісії та 5585,78 грн. штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно зі ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною першою статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Суд вважає, що АТ «Альфа-Банк» виконало свій обов`язок за кредитним договором від 18.01.2019 року, надавши відповідачу ОСОБА_1 кошти у кредит у передбачений угодою спосіб, а відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання з повернення кредиту, а тому необхідно стягнути з відповідача на користь банку заборгованість по тілу кредиту в сумі 70645,23 грн., по відсоткам суму 15265,76 грн. та штраф в сумі 5585,78 грн., задовольнивши в цій частині позовні вимоги.

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.10), крім вимог про стягнення тіла кредиту, відсотків та штрафу банк заявляє вимоги про стягнення заборгованості з комісії за розрахунково-касове обслуговування в сумі 22658,27 грн.

Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 року у справі №6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України №168 від 10.05.2007 року, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Суд вважає, що вимоги АТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості з комісії за розрахунково-касове обслуговування є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки банк не мав права встановлювати до кредитного договору комісію за розрахунково-касове обслуговування, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року по справі №209/1399/18.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Альфа-Банк» необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 70645,23 грн., заборгованість за відсотками в сумі 15265,76 грн. та штраф в сумі 5585,78 грн., а всього на загальну суму 91496,77 грн., задовольнивши частково позовні вимоги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 1684,75 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.526, 549, 550, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість у розмірі 91496 (дев`яносто одна тисяча чотириста дев`яносто шість) гривень 77 (сімдесят сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати у розмірі 1684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) гривні 75 (сімдесят п`ять) копійок.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 11 грудня 2020 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: