Рішення № 93381306, 02.12.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/4429/19

№ провадження 2/646/609/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.20 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участю секретаря – Бєлівцової О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0861075701/Т/972129 від 05.10.2012 року у розмірі 41606,00 грн., яка складається з наступного: 17344,00 грн. – тіло кредиту, 12,00 грн. – заборгованість за процентами, 23800,00 грн. – заборгованість за комісією, 450, 00 грн. – штрафи, пені.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 05.10.2012 року між ОСОБА_1 та Публічним Акціонерним Товариством «АКТАБАНК» було укладено кредитний договір №0861075701/Т/972129.

23.03.2018 між ПАТ «АКТАБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір №2 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ПАТ «АКТАБАНК» відступає шляхом продажу ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні банку, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом – боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом – «Основні договори», надалі за текстом – Права вимоги.

Згідно п. 2.2. договору про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обґрунтовуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань розмір прав вимоги, які переходять до ТОВ «ФК «ЄАПБ», вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до ТОВ «ФК «ЄАПБ» у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Відповідно до додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги – реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором в сумі 42 913 грн., з яких:

-17344, 00 грн. – заборгованість за основним боргом;

-12, 00 грн. – заборгованість за процентами;

-23 800, 00 грн. – заборгованість за комісією;

-450, 00 грн. – штраф, пені.

На виконання п. 3.4. договору про відступлення прав вимоги, згідно вимог ст. ст. 512-514, 516 ЦК України, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, простою кореспонденцією через відділення Укрпошти ТОВ «ФК «ЄАПБ» було направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору та включення персональних даних до бази персональних даних.

Відповідно до абз. 2 п. 3.4. договору про відступлення прав вимоги, банк здійснює повідомлення боржників шляхом розміщення відповідного інформаційного повідомлення на офіційному сайті ПАТ «АКТАБАНК» протягом 2 робочих днів (повідомлення за 26.03.2018 за посилання http://www.aktabank.com/).

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строк, передбачений кредитним договором.

На виконання та у зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача було направлено повідомлення про порядок погашення заборгованості по кредитному договору та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних разом з вимогою про погашення загальної суми боргу.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 23.03.2018 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором в сумі 41606,00 грн., з яких:

-17344, 00 грн. – заборгованість за основним боргом;

-12, 00 грн. – заборгованість за процентами;

-23 800, 00 грн. – заборгованість за комісією;

-450, 00 грн. – штраф, пені.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору, термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та/або штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 10 років.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності.

Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з`явились. В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити позивачу у задоволені вимог щодо стягнення комісії у розмірі 23800 грн.та застосувати загальний термін позовної давності та відмовити позивачу у задоволені позову в повному обсязі на підставі пропуску строку звернення до суду.

Представником позивача подано відповідь на позовну заяву, згідно якого представник заперечує доводи відповідача з посиланням на те, що як вбачається з умов Кредитному договору та додатку до нього (графік платежів) всі складові загальної суми щомісячного платежу визначені у твердій сумі 700,00 грн., відповідачем підписано графік платежів. Отже, посилання Відповідача на те, що такі умови суперечать положенням ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» є необґрунтованими, безпідставними та не є підставою для суду визнавати такі умови несправедливими. Також представником позивача зазначено, що враховуючи п. 5.3. Кредитного договору та правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 24 лютого 2016 року у справі 6-1824цс15, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обмежується останніми 10 (десятьма) роками перед зверненням позивача до суду, а отже заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України : кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом було достовірно встановлено, що 05.10.2012 року між ОСОБА_1 та Публічним Акціонерним Товариством «АКТАБАНК» було укладено кредитний договір №0861075701/Т/972129.

23.03.2018 між ПАТ «АКТАБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір №2 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ПАТ «АКТАБАНК» відступає шляхом продажу ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні банку, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом – боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), договорами поруки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.

Згідно п. 2.2. договору про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обґрунтовуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань розмір прав вимоги, які переходять до ТОВ «ФК «ЄАПБ», вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до ТОВ «ФК «ЄАПБ» у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги – реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 41606,00 грн., з яких: 17344,00 грн. – заборгованість за основним боргом; 12 грн. – заборгованість за процентами; 23 800 грн. – заборгованість за комісією; 450 грн. – штраф, пені.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1-3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно частини 1 статті 513 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто відступлення права вимоги може здійснюватись тільки відносно дійсної вимоги, що існувала а момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно доданого до позовної заяви витягу з додатку №1 до договору №2 про відступлення прав вимоги від 23.03.2018 реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами – ОСОБА_1 , має заборгованість за кредитним договором №0861075701/Т/972129, але в даному реєстрі відсутні підписи представників банку або уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК» Куліш В.М., які б підтвердили зазначену заборгованість, а також відсутня на даному документі печатка даної установи, а також відсутній підпис представника нового кредитора – ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Ревунова Р.О. та печатка установи.

Згідно графіку платежів з детальним розписом сукупної вартості кредиту, процентної ставки та абсолютного значення подорожання кредиту, який є додатком № 1 до договору № 0861075701/Т/972129 від 05.10.2012 року, станом на 04.10.2014 року розмір комісії за супроводження кредиту складає 16800,00 грн.

При цьому, розрахунок заборгованості за вищевказаним кредитним договором, що наданий суду, складено за період з 23.03.2018 року по 31.05.2019 року. Вказаний розрахунок з 23.03.2018 року по 31.05.2019 року містить незмінні суми заборгованості за основним боргом, за процентами, комісією та штрафом.

В той же час, розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, яка нарахована за період до 23.03.2018 року, суду надано не було.

Крім того матеріали справи не містять конкретного часу з якого виникла у відповідача по справі заборгованість перед банком, тобто позивач документально не підтвердив, що станом на дату укладання договору про відступлення права вимоги - 23.03.2018, у відповідача була заборгованість по кредитному договору. Ухвалою суду від 22 липня 2020 року витребувалися докази ПАТ «АКТАБАНК» у виді розрахунку заборгованості за період з 05.10.2012 року по 23.03.2018 року, нарахованої за кредитним договором № 0861075701/Т/972129 від 05.10.2012 року, але докази на адресу суду не надійшли. Аналогічні докази також витребовувались у позивача ухвалою суду, однак також надані не були.

Згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь- які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1,5 та 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Крім того, у поданій позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за комісією у розмірі 23800,00 грн.

Згідно статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній час укладення кредитного договору), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168 (в редакції, чинній на час укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Пунктом 2.1.2 кредитного договору передбачено сплату позичальником банку щомісячної комісії за супроводження кредиту, а пунктом 2.1.2.1 цього договору передбачено сплату комісії за надання кредитних коштів в день його підписання.

За правилами частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то такі дії, а також супроводження кредиту не є самостійними послугами, які зумовлюють сплату позичальником коштів за це.

У рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі N 6-1746цс16 зроблено висновок про те, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

У відповідності до правового висновку, викладеному Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Згідно відзиву, у Додатку 1 до Кредитного договору сторони домовились що Комісія за супроводження кредиту встановлюється у розмірі 700 грн. за телефонне, смс- повідомлення або листування про стан кредитної заборгованості). Крім цього комісія у розмірі 1000 грн. стягувалась з позивача за надання кредитних коштів.

Внаслідок незаконності умов кредитного договору щодо встановлення комісій позивач безпідставно просить суд стягнути з відповідача суму комісії у розмірі 23800,00 грн.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини у справі, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом не вирішується питання про наявність підстав для застосування позовної давності, оскільки у задоволенні позову відмовлено з інших підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14-16, 202, 512, 513, 514 ЦК України, ст.ст. 1 - 5, 10 - 13, 17 - 19, 76 - 81, 89, 258, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 04.12.2020 року.

Суддя Теслікова І.І.