Ухвала суду № 93381179, 03.12.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/16040/20

Провадження № 1-кп/234/1580/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

03 грудня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Максимова В.В.,

за участю прокурора Прийменко Г.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Даншина С.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020050390002644 від 24.10.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

Ухвалою судді від 27 листопада 2020 рокупризначено підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_1 .

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений та захисник не заперечували щодо призначення даного кримінального провадження до розгляду.

Потерпіла у підготовче засідання не з`явилась, надала заяву про проведення підготовчого засідання без її участі.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного.

Обвинувальний акт, пред`явлений за ст. 185 ч. 3 КК України, що надійшов до суду, затверджений прокурором та відповідає вимогам ст. 291 КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Кримінальне провадження підсудне Краматорському міському суду Донецької області згідно правил підсудності, передбачених ст.ст. 32, 33 КПК України.

Підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України немає.

Судом проведено підготовче судове засідання, за результатом якого не було встановлено підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному проваджені по обвинуваченню ОСОБА_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, так як підстав для проведення судового розгляду в закритому провадженні немає, слідчим суддею під час досудового розслідування не приймалося таке рішення. Обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.

Клопотань від учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів не надійшло. У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.Будь - яких інших клопотань суду не заявлено.

Клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартоюобґрунтовано тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 25.11.2020 року, стосовно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду оскільки ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років, і при цьому останній вже раніше судимий. Тому, підозрюваний ОСОБА_1 може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки наслідки та ризик втечі для нього можуть бути визнаними, як менш небезпечні, що тим самим допускає тяганину досудового розслідування, разом з тим невідворотність покарання за вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання, окрім цього підозрюваний на даний період часу проживає на території м. Краматорськ, Донецької області, зазначений населений пункт знаходиться неподалік зони розмежування із тимчасово непідконтрольними Україні територіями так званої «ДНР», що у свою чергу значно спрощує виїзд підозрюваного на тимчасово непідконтрольні Україні території, та надає реальні можливості ОСОБА_1 покинути територію України, виїхавши в тому числі на непідконтрольну чи окуповану територію.;

- ризик незаконного впливу на потерпілу, свідків злочину, з метою зміни ними показань, підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 може спробувати переконати або домовитись, або залякати вказаних осіб щодо надання ними неправдивих свідчень, або будь-яким іншим шляхом незаконно впливати на потерпілу, свідків, з огляду на те, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності та відсутності у нього процесуальних обов`язків має можливість створити загрозу тиску на потерпілу, свідків у вказаному кримінальному провадженні підбурюючи їх до надання неправдивих показань, або відмови від їх надання.;

- вчинити інше кримінальне правопорушення враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 є особою раніше судимою за вчинення умисного корисливого злочину, на шлях виправлення не став та повторно скоїв нове умисне корисливе кримінальне правопорушення. Саме тому у протиправних діях обвинуваченого вбачається системний характер вчинення ним кримінально караних діянь у яких він підозрюється, вказані обставини дають підстави вважати, що будучи позбавленим встановлених процесуальних обов`язків під час досудового слідства кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, також слід зазначити, що обвинувачений

ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, тому не має постійного джерела доходів.

За таких обставин, просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти заявленого клопотання.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 ККУкраїни, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку суду, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого винуватим або невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також доведені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Судом встановлено, що 25.11.2020 року слідчим суддею Краматорського міського суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в сумі 52550 грн.

Розглядаючи питання про доцільність обрання (продовження) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК Україна, за яке може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим в частині 1 цієї статті, в тому числі: переховування від суду, та незаконного впливу на свідків та потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, не працює, не має стабільного доходу, не одружений, не має на утриманні та вихованні неповнолітніх дітей, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Щодо обґрунтування ризику незаконного впливу на потерпілу, свідків злочину, з метою зміни ними показань, то суд приходить до висновку, що даний ризик не знайшов свого підтвердження та ґрунтується лише на припущеннях. Доказів відносно того, що обвинувачений впливав на потерпілу, свідків злочину, шляхом переконання або домовленості чи залякування вказаних осіб щодо надання ними неправдивих свідчень, або будь-яким іншим шляхом незаконно впливати на потерпілу, свідків, суду не надано.

Суд вважає, що на даний час існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення; а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним вище ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Таким чином, з врахуванням тяжкості злочину, особи обвинуваченого, його стану здоров`я, віку, наявності ризиків, передбачених п.1, 5 ст. 177 КПК України, суд вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатні для запобігання вказаним ризикам, та є необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів для судового розгляду.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого (обвинувачений не працює, не має постійних джерел доходу), обставин кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 ,відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Всі питання, пов`язані з підготовкою справи до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Краматорського міського суду на 11 грудня 2020 року о 13 год. 30 хвилин.

Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Про час та місце розгляду справи повідомити сторін кримінального провадження.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань № 6», на 60 днів, тобто до 31 січня 2021 року включно.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок грн.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; ЄРДПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 31 січня 2021 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Краматорський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст. 331 КПК України

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дати її оголошення, або з дати отримання обвинуваченим копії ухвали.

Суддя А.О. Чернобай