Рішення № 9338029, 24.11.2009, Господарський суд Черкаської області

Господарський суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2009 р.                                                                      Справа № 14/2619

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачатовариства з обмеженою відповідальністю «Техторг»

до відповідачавідкритого акціонерного товариства «Черкаський будинок торгівлі»

про стягнення 5045,43 грн., –

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 5045,43 грн. (з них: 3893,78 грн. основного боргу, 569,74 грн. інфляційних за період 04.03.2008 по 31.08.2009, 115,52 грн. три проценти річних за той же період, 466,39 грн. пені за період з 04.03.2008 по 29.04.2009) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк за отримані відповідачем товари та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 10.11.2009 представник позивача позовні вимоги підтримав, у наступне судове засідання не з’явився. До дня цього судового засідання представник позивача надіслав клопотання: про розгляд справи без його участі у зв’язку з необхідністю участі в іншому судовому засіданні; про виправлення описок у позовній заяві; про збільшення заявлених вимог у якому додатково просив стягнути з відповідача 353,20 грн. поштових витрат та витрат, пов’язаних з відрядженням представника з м.Харкова у судове засідання 10.11.2009.

Відповідач двічі був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, наданих законом прав на подання відзиву та участь представника у судовому засіданні не використав, на пропозицією суду в ухвалі про порушення провадження у справі заперечень на позов не надіслав, про наявність поважних причин їх неподання і неявки представника не повідомив. Суд вважає, що відповідач не з’явився у судове засідання та не направив суду відзив на позовну заяву без поважних причин. Явка відповідача судом обов’язковою не визнавалась. Неявка без поважних причин належним чином повідомленої сторони не є перешкодою для розгляду справи, у зв’язку з чим суд, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача у судовому засіданні 10.11.2009 та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з договором поставки товару від 03.12.2007 №26 по накладним від 10.12.2007 №170, від 04.02.2008 №20, від 09.07.2008 №81, від 29.08.2008 №111, відповідач отримав від позивача електротовари в кількості, асортименті та по цінах, вказаних у накладних, на загальну суму 11344,26 грн. Відповідач платіжними дорученнями від 25.01.2008 №396, від 01.04.2008 №1302, від 26.06.2008 №2745, від 01.10.2008 №ДТ-04273 перерахував позивачу 6700 грн. та згідно з накладною від 17.02.2009 №203 повернув товар на суму 750,48 грн.

23.02.2009 (прийнято поштою 23.09.2009) позивач направив на адресу відповідача претензію (яку виходячи з п.4 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 суд розцінює як вимогу, передбачену ст. 530 Цивільного кодексу України) з вимогою в 3-и денний термін сплатити суму боргу, і зобов’язання, що виникло після закінчення строку, передбаченого ст. 530 Цивільного кодексу України, не виконав і станом на час розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем склала 3893,78 грн.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються і підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договором, накладними, претензією, а також витягами з банківського реєстру про перерахування коштів, письмовими поясненнями позивача відповідача, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців про місцезнаходження відповідача.

Заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 3893,78 грн. обрахована з урахуванням сум внесків, зроблених відповідачем у різні періоди, є обгрунтованою, відповідає обставинам справи і відповідачем не оспорюється. Невиконання відповідачем взятого на себе зобов’язання у семиденний строк з дня пред’явлення відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України вимоги кредитором є правовою підставою для стягнення заявленої суми боргу у примусовому порядку. Прострочення виконання зобов’язання з оплати товару виникло у відповідача на восьмий день після пред’явлення вимоги, тобто з 06.03.2009, оскільки днем пред’явлення вимоги є дата вручення поштового повідомлення з претензією 26.02.2009. При цьому суд виходить з того, що сторони не визначили конкретний строк оплати товару у п.4.1 договору і не досягли взаємної згоди на повернення чи обмін товару відповідно до п.4.3 договору, у зв’язку з чим відповідач є зобов’язаним оплатити товар відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України та отриманої претензії.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних. Розрахунок позивача на суму 569,74 грн. інфляційних та 115,52 грн. 3% річних є невірним, оскільки здійснений без урахування дати пред’явлення вимоги та останньої дати строку платежу. Враховуючи заявлений позивачем період для стягнення інфляційних, суд стягує їх з 06.03.2009 по 31.08.2009 у розмірі 151,85 грн. інфляційних та 56,81 грн. 3% річних. У решті вимог необхідно відмовити.

За невиконання грошового зобов‘язання, відповідно до ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 (Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань”, п.5.2 договору, позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу. Враховуючи заявлений позивачем період для стягнення пені, суд стягує її у розмірі 140,82 грн. (3893,78 х 55 х 2 х 12 :365 :100) за період з 06.03.2009 по 29.04.2009 (дата вказана позивачем у розрахунку). Розрахунок позивача на суму 466,39 грн. є невірним, оскільки здійснений без урахування дати пред’явлення вимоги та розміру суми боргу, тому в решті вимог про стягнення пені необхідно відмовити.

Заяву про збільшення позовних вимог на суму 353,20 грн. необхідно залишити без розгляду відповідно до пункту 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до заяви не додано доказів направлення її копій відповідачу. Крім того, це є заява про зміну предмету позову, у якій вказано привід для їх стягнення (поштові витрати та витрати, пов’язані з відрядженням представника), однак підстави стягнення заявленої суми не обгрунтовані –фактично ж заявлені вимоги не є судовими витратами і не випливають з договору, тому підстави для їх стягнення інші від вказаних у позовній заяві (збитки –п.26 листа Вищого господарського суду України від 18.03.2009 №01-8/164). Зміна ж предмету і підстав позову одночасно не допускається (ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 284,26 грн. (85,78 грн. витрат на оплату державного мита, 198,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.193 ч.1, ст. 231 Господарського кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Черкаський будинок торгівлі»(м. Черкаси, вул. Шевченко, 207, ідентифікаційний код 01564161) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техторг»(м. Харків, вул. Клочківська, 368, к.308, ідентифікаційний код 31063998) 3893,78 грн. основного боргу за матеріальні цінності, 151,85 грн. інфляційних, 140,82 грн. пені, 56,81 грн. 3% річних, 284,26 грн. судових витрат –разом 4527,52 грн.

Заяву про збільшення позовних вимог на суму 353,20 грн. (вх. суду №22133 від 23.11.2009) повернути без розгляду.

У решті вимог за позовною заявою відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

                    Суддя                     Хабазня Ю.А.