Рішення № 9337817, 20.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2009 р.                                                  Справа № 16/2777

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М.,

при секретарі судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Євтушенко М.П. - за довіреністю;

від третьої особи (позичальник Грєвцов П.І.): не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі Черкаського регіонального управління до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрофарм", третя особа - Грєвцов П.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, як із заставодавця за позичальника Грєвцова П.В., 298 176,08 грн. кредитної заборгованості (кредит, проценти та пеня з штрафом), що еквівалентно 37 272,01 доларів США по курсу станом на 30.10.2009 року, шляхом звернення стягнення на майно згідно із договором іпотеки від 07.07.2006 року. В останнє засідання представник позивача направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити, Змін до позову суду не надано.

Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю, про що суду надано відзив на позов за підписом директора підприємства.

Представник третьої особи, він же директор підприємства-відповідача, в судове засідання не з'явився, Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників позивача та третьої особи, неявка яких не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними документами. Заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України сторони по справі повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

07 липня 2006 року між позивачем та Грєвцовим Петром Васильовичем ( далі - третя особа, позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 198/МК/2006-840, у відповідності до умов якого позивач зобов’язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в сумі 45 000,00 доларів США терміном на 60 місяців з 07 липня 2006 року по 05 липня 2011 року зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитом (далі - кредитний договір).

Сторонами в п. 1.3., 1.4. договору погоджено, що видача кредиту за даним договором буде здійснюватися окремими траншами після підписання окремих додаткових угод. Сума кожного траншу, терміни користування траншем та інші умови обумовлюються сторонами в додаткових угодах, які стають невід'ємними частинами договору кредитної лінії.

З матеріалів справи вбачається, що до кредитного договору його сторонами були укладені додаткова угода № 1 від 07.07.2006 року про надання позичальнику траншу в розмірі 40 000,00 доларів США з графіком погашення кредиту, додаткова угода № 2 від 17.10.2006 року про збільшення позичальнику розміру кредитної лінії до 55 000,00 грн., додаткова угода № 3 від 17.10.2006 року, якою позичальнику надається транш у розмірі 15 000,00 доларів США із графіком повернення цього траншу, додаткова угода № 3 від 05.06.2007 року на видачу траншу в розмірі 8 000,00 доларів США з графіком повернення, додаткова угода № 4 від 06.07.2007 року про видачу траншу в розмірі 21 000,00 доларів США з графіком повернення, додаткова угода № 5 від 20.02.2008 року про видачу траншу в розмірі 10000,00 доларів США з графіком повернення, додаткова угода № 6 від 17.04.2008 року про надання траншу в розмірі 49 500,00 грн. з графіком повернення.

З пояснень позивача вбачається, що умови додаткових угод № 1,3-5 про повернення траншів та сплати за них відсотків виконані позичальником повністю і останній транш, який перебуває в користуванні позичальника, становить 49 500,00 грн.

У відповідності до п. 1.6. кредитного договору, цілі кредитування визначалися в окремій додатковій угоді (це споживчі цілі).

Заперечень з приводу неотримання кредиту позичальник суду не надав. Отримання траншів по кредиту позичальником підтверджується наявними у справі копіями заявок на видачу готівки під кожну додаткову угоду.

Доказів недійсності кредитного договору сторонами у справі не надано. Кредитний договір укладено сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема до ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитним договором банк видає позичальнику кредит на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити за нього проценти. Кредитний договір сторонами виконувався. У відповідності до ст. 193 ГК України, 526 ЦК України, зобов'язання підлягають до виконання належним чином та у встановлений договором строк. Як вказано вище, згідно додаткової угоди № 6 до кредитного договору, відповідачу було видано (заявка а.с. 30) останній транш по кредиту в розмірі 49 500,00 грн. з графіком погашення кредиту та сплати процентів ( а.с. 27-28), у відповідності до умов якого відповідач повинен щомісячно сплачувати позивачу по 1710,00 грн. ( останній платіж - 1772,10 грн.) починаючи з 20.05.2008 року по 20.04.2011 року. В суму щомісячного платежу входить кредит та відсотки.

За доводами та розрахунками позивача, з травня 2008 року позичальник почав допускати прострочення сплати частин кредиту та процентів за графіком згідно додаткової угоди № 6 до кредитного договору, а з травня 2009 року повністю припинив сплату кредиту та відсотків ( а.с. 9).

У відповідності до п. 6.1.4. кредитного договору, у випадку порушення позичальником умов додаткової угоди про повернення частин кредиту та сплати відсотків, банк має право вимагати від позичальника негайного дострокового погашення наданого кредиту, відсотків та інших платежів.

Таку ж умову передбачено і ч. 2 ст. 1050 ЦК України -- якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З метою реалізації права на дострокове стягнення боргу по кредиту, відсотків та інших платежів за кредитним договором, позивачем було направлено відповідачу і позичальнику вимогу про усунення порушень ( а.с. 10) від 29.09.2009 року № 2937, якою банк заявив про своє право дострокового стягнення боргу та вимагав від позичальника та від відповідача по справі виконати умови кредитного договору. Отримання вимоги засвідчено підписами представників відповідача та третьої особи на її примірнику.

Вимога банку була залишена без задоволення, з чого і виник спір.

За розрахунками позивача, станом на 30.10.2009 року за позичальником рахується загальна заборгованість по кредиту в сумі 33 623,00 доларів США. Розрахунок зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору.

Вимога про дострокове повернення боргу по кредиту є правомірною, доказів проведення повного розрахунку за кредитом позичальник суду не надав, а тому до стягнення належить 33 623,00 доларів США боргу по кредиту.

У відповідності до умов розділу 3 кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються в розмірі 14,5% річних, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Відсотки за користування кредитом сплачується згідно із графіком, який укладався до кожної додаткової угоди про видачу траншу по кредитній лінії. Останній діючий графік між сторонами - до додаткової угоди № 6. Якщо позичальник допускає прострочення повернення частин кредиту згідно графіку, то проценти сплачуються із розрахунку 29% річних за тим же принципом розрахунку кількості днів у місяці та в році.

Позивач просить стягнути 2896,91 доларів США відсотків за користування траншем по кредиту за період з 17.04.2008 року по 29.10.2009 року. Розрахунок процентів зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору. Доказів про проведення розрахунку за процентами у повній сумі позичальник суду не надав, а тому до стягнення належить 2896,91 доларів США відсотків за користування кредитом.

У відповідності до розділу 8 кредитного договору, за порушення умов кредитного договору про повернення кредиту та/чи сплату процентів, позичальник повинен на користь позивача сплачувати пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення та штраф у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості по поверненню кредиту та сплаті процентів.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасне стягнення штрафу та пені за порушення зобов'язання чинним законодавством не забороняється.

Позивач просить стягнути з відповідача 324,65 доларів США пені за прострочення сплати процентів та повернення частин кредиту за період з 23.06.2009 року по 29.10.2009 року, та 427,45 доларів США штрафу за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

Розрахунок пені та штрафу зроблено вірно та у відповідності до умов кредитного договору. Доказів про проведення повного розрахунку за штрафом та пенею сторонами у справу не надано, а тому до стягнення належить 324,65 доларів США пені за прострочення сплати процентів та повернення частин кредиту за період з 23.06.2009 року по 29.10.2009 року та 427,45 доларів США штрафу за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

Заперечень проти розрахунків позивача, проти існування боргу позичальника в цій сумі чи доказів про повну сплату боргу учасниками процесу у справу не надано.

Додатковою угодою № 7 до кредитного договору ( а.с. 31) сторонами було погоджено, що в якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань, позичальник передає в іпотеку вбудоване нежитлове приміщення з добудовою за адресою м. Черкаси вул. Сумгаїтська, 39 та нежитлове приміщення в м. Черкаси по вул. Конєва, 1.

У відповідності до договору іпотеки від 07.07.2006 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено договір іпотеки б/н (предмет іпотеки - вбудоване приміщення з добудовою за адресою м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 39, загальною площею 88,8 метра квадратних).

Даний договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства і посвідчений нотаріально. Доказів недійсності договору іпотеки сторонами у справу не надано.

За змістом договору іпотеки, ним забезпечується виконання договору кредитної лінії з позичальником № 198/МК/2006-840 від 07.07.2006 року з урахуванням всіх платежів за договором.

У відповідності до розділу 7 договору іпотеки позивач отримує право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником забезпеченого іпотекою зобов'язання повністю чи в частині, під яким за змістом договору іпотеки розуміються -- кредит, проценти за користування ним, штрафні санкції та інші платежі.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні           іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення боржником основного зобов'язання, відповідно до зобов'язань іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.           Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. Позивачем у справу надано витяг про реєстрацію в Державному реєстрі ( а.с. 41).

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом договору іпотеки та положень Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець відповідає перед позивачем лише шляхом надання майна під звернення на нього стягнення. Стягнення коштів порізно із позичальника чи з іпотекодавця, або спільно із цих осіб, проводиться лише за вибором позивача.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості позичальника шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки є правомірними та підлягають до повного задоволення. В загальній сумі до стягнення належить 37 272,01 доларів США ( 33 623,00 доларів США борг по кредиту, 2896,91 доларів США процентів, 324,65 доларів США пені по кредиту та процентах, 427,45 доларів США штрафу за прострочення повернення кредиту та сплату процентів).

Позивач просить заборгованість за кредитним договором в доларах США стягнути в еквіваленті цієї суми в гривнах - 298 176,08 грн. по курсу НБУ станом на 30.10.2009 року ( 8,00 грн. за 1 долар США). Суд вважає, що дані вимоги позивача не порушують прав відповідача та є правомірними і підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, вимоги позивача підлягають до повного задоволення, і з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 298 176,08 грн. заборгованості за кредитними зобов'язаннями позичальника Грєвцова Петра Васильовича по договору кредитної лінії № 198/МК/2006-840 від 07 липня 2006 року шляхом звернення стягнення на вбудоване нежитлове приміщення з добудовою, що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 39 загальною площею 88,8 метра квадратних.

Суд вважає за можливе погодитися із вимогою позивача і присудити, що предмет іпотеки повинен бути реалізований шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною в сумі 285 880,00 грн., яку сторони в договорі іпотеки визначили як вартість предмета іпотеки ( п. 1.4 договору іпотеки), що також відповідає і вимогам Закону України "Про іпотеку" стосовно даних, які повинні включатися до рішення суду.

Заперечень проти позовних вимог відповідач та третя особа суду не надали, відповідачем позов визнано у повному об'ємі, про що суду надано письмовий відзив.

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 981,76 грн. державного мита та 236,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, - ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - вбудоване нежитлове приміщення з добудовою за адресою м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 39 загальною площею 88,8 метра квадратних, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрофарм" , ідентифікаційний код 33828195 м. Черкаси, вул. Конєва, 1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі Черкаського регіонального управління, ідентифікаційний код 26423703, м. Черкаси, вул. Г. Сталінграда, 39 - 298 176,08 грн. заборгованості по кредитних зобов'язаннях за позичальника Грєвцова Петра Васильовича на підставі договору кредитної лінії № 198/МК/2006-840 від 07 липня 2006 року, договору іпотеки від 07 липня 2006 року та 2 981,76 грн. державного мита і 236,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.            Наказ видати. Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ Н.М. Спаських

          Повний текст рішення підписано 23 листопада 2009 року