Рішення № 9337785, 17.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2009 р. Справа № 07/2401

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Арт Солар”

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 5456грн. 89коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 адвокат, ОСОБА_3 за довіреністю;

від відповідача: особисто відповідач ОСОБА_1, ОСОБА_4 - адвокат.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 5456грн. 89коп., у тому числі: 5708грн. 50коп. боргу за поставлений товар та 48грн. 39коп. процентів річних за прострочення виконання грошового зобовязання.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання щодо оплати поставленого йому позивачем за видатковими накладними від 30.10.2008р. №1030/2, від 31.10.2008р. №1131/2 та від 28.11.2008р. №1128/4 товару.

У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Відповідач визнав позов у частині стягнення боргу за товари, поставлені йому за видатковими накладним від 30.10.2008р. №1030/2 та від 31.10.2008р. №1131/2 на суму 3027грн. Проти решти позову заперечив, зазначивши при цьому, що товари за видатковою накладною від 28.11.2008р. №1128/4 на суму 2381грн. 50коп. він не отримував.

У засіданні суду відповідача та його представник підтримали заперечення проти позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

За видатковими накладними від 30.10.2008р. №1030/2, 31.10.2008р. №1131/2 товариство з обмеженою відповідальністю “Арт Солар” передало фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 продовольчі товари на загальну суму 3327грн., що визнав відповідач у судовому засіданні.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Арт Солар” також надало видаткову накладну від 28.11.2008р. №1128/4 на підтвердження факту передачі товару фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 на загальну суму 2381грн. 50коп., проте на цій видатковій накладній відсутній підпис одержувача товарів і вона не визнається фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, тому ця видаткова накладна не підтверджує факту отримання відповідачем вказаних у ній товарів.

Інших доказів, які б підтверджували факт передачі позивачем відповідачу товару за видатковою накладною від 28.11.2008р. №1128/4, позивач не назвав і суду не надав.

9 квітня 2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Арт Солар” надіслало фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 рекомендованим листом претензію від 08.04.2009р. №0804/1 з вимогою сплати боргу за поставлений товар у сумі 5708грн. 50коп. за товари, поставлені за видатковими накладними від 30.10.2008р. №1030/2, від 31.10.2008р. №1131/2 та від 28.11.2008р. №1128/4. Ця претензія була отримана фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 згідно з поштовим повідомленням про вручення 11.04.2009р.

13 квітня 2009р. фізична особа підприємець ОСОБА_1 сплатив товариству з обмеженою відповідальністю “Арт - Солар” 300грн. боргу за поставлений товар, що підтверджується квитанцією від 13.04.2009р. №2995249.

Отже сума доказаного позивачем основного боргу позивача становить 3027грн. (3327грн. 300грн.).

26 травня 2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Арт Солар” повторно надіслало фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 рекомендованим листом претензію від 26.05.2009р. №0526/1 з вимогою сплати боргу за поставлений товар у сумі 5408грн. 50коп. та 270грн. 43коп. пені.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 залишив обидві вказані вище претензії товариства з обмеженою відповідальністю “Арт Солар” без відповіді.

За 109 днів прострочення сплати 5708грн. 50коп. боргу з 01.06.2009р. по 17.09.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Арт Солар” нарахувало фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 три проценти річних у сумі 48грн. 39грн.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 206 Цивільного кодексу України передбачає, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

За визнаними відповідачем фактами отримання ним від позивача товарів за видатковими накладними від 30.10.2008р. №1030/2 і 31.10.2008р. №1131/2 на загальну суму 3327грн. у відповідача виникло перед позивачем зобовязання зі сплати позивачу боргу в сумі 3327грн. протягом семи днів з дня одержання ним претензії від 08.04.2009р. №0804/1, тобто у період з 12.04.2009р. по 18.04.2009р. Відповідач це зобовязання виконав частково, сплативши позивачу 13.04.2009р. лише 300грн. боргу, відповідно залишок непогашеної суми боргу становить 3027грн.

За прострочення оплати боргу в сумі 3027грн. позивач в силу ст. 626 Цивільного кодексу України має право на стягнення з відповідача трьох процентів річних.

Враховуючи що сума боргу відповідача станом на 01.06.2009р. становила не 5408грн. 50коп., а 3027грн., сума трьох процентів річних, на стягнення якої позивач має право, становить 27грн.12коп. (3027грн. х 3 : 365 :100 х 109днів прострочення).

За таких обставин позов підлягає задоволенню в частині стягнення 3027грн. боргу та 27грн. 12коп. процентів річних.

Витрати позивача на оплату послуг адвоката ОСОБА_5 склали 1260грн., що підтверджується укладеним між відповідачем і цим адвокатом договором про надання юридичних послуг від 15.09.2009р. №16-09/9 і квитанцією від 15.09.2009р. серії 05-ААТ №445854.

Витрати відповідача на оплату послуг адвоката ОСОБА_4 склали 1200грн., що підтверджується ордером Черкаського відділення Союзу адвокатів України від 20.10.2009р. і квитанцією від 20.10.2009р. №508035.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, у даному випадку пропорційно до розміру задоволених вимог позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату державного мита у сумі 57грн. 09коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 132грн. 09коп. та 705грн. 22коп. на оплату послуг адвоката і відповідачу за рахунок позивача 528грн. 36коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Різниця між сумами витрат на оплату послуг адвокатів, які підлягають відшкодуванню однією стороною іншій стороні становить 176грн. 86коп. (705грн. 22коп. 528грн. 36коп.) на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Арт Солар” (вул. Піонерська, буд. 55, кв.47, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 24416703) - 3027грн. боргу, 27грн. 12коп. процентів річних, 57грн. 09коп. витрат на сплату державного мита, 132грн. 09коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 176грн. 86коп. витрат на оплату послуг адвоката.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Дорошенко М.В.