Рішення № 9337719, 12.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2009 р. Справа №01/2378

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., за участю представників сторін:

від позивача: Ільїн В.І. генеральний директор,

від відповідача: представник не зявився,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн Сервіс”, м. Сімферополь

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Яснозіря, Черкаського району, Черкаської області

про стягнення 55445 грн. 21 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Сатурн Сервіс” заявлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за поставлену продукцію згідно з умовами укладеного 05 лютого 2008 року між сторонами договору №2679420310 в розмірі 47723 грн. 20 коп., 4772 грн. 32 коп. штрафу та 2949 грн. 69 коп. пені за прострочення виконання зобовязань.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки суду не повідомив, у письмовому відзиві позов просив відхилити та зобовязати позивача вжити досудових заходів врегулювання спору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнив в звязку з частковою сплатою відповідачем заборгованості 28.09.2009 р. в розмірі 22000 грн. 00 коп. та просив стягнути з останнього 25723 грн. 20 коп. заборгованості, 2949 грн. 69 коп. пені та 4772 грн. 32 коп. штрафу.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши доводи представника позивача, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

05 лютого 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Сатурн Сервіс” (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (дистрибютор) було укладено договір №2679420310 (далі договір).

У відповідності з умовами договору, продавець зобовязався продавати та поставляти відповідачу продукцію на умовах, визначених договором, а відповідач купувати і організувати поставки продукції, відповідно до умов договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію, коньяк, згідно з наступними накладними:

РНК!-00106 (16.03.2009 р.) на суму 30363 грн. 28 коп.

РНК!-00109 (16.03.2009 р.) на суму 2401 грн. 19 коп.

РНК!-00211 (13.05.2009 р.) на суму 14752 грн. 80 коп.

РНК!-00272 (18.06.2009 р.) на суму 23569 грн. 20 коп.

Зазначене також підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними від 16.03.2006 р., 18.06.2009 р., 13.05.2009 р. та відомостями про товар.

Пунктом 7.6. договору визначено, що оплата за продукцію здійснюється дистрибютором на умовах відстрочки через 30 днів, з моменту поставки продукції дистрибютору.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар та станом на 16.09.2009 р. заборгував позивачу 47723 грн. 20 коп., які останній просив у позові стягнути в примусовому порядку.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4772 грн. 32 коп. штрафу та 2949 грн. 69 коп. пені за прострочення виконання зобовязань за період з 13.06.2009 р. по 14.09.2009 р.

Відповідно до п. 9.3. договору сторони дійшли згоди, що у випадку невчасної або неповної оплати за продукцію згідно з п. 7.6. договору дистрибютор сплачує продавцю пеню в розмірі 24% річних, а відповідно до п. 9.5. в разі прострочення платежу більш, ніж на 15 календарних днів, дистрибютор, крім пені, зазначеної у п. 9.3. договору, додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми невиконаних зобовязань.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що відмова позивача від вимог в розмірі 22000 грн., сплачених відповідачем у добровільному порядку, не суперечить чинному законодавству та не порушує права та інтереси інших осіб, а тому підлягає до прийняття, а провадження у справі в цій частині до припинення, відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Статтею 22 ГПК України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за поставлену продукцію в розмірі 25723 грн. 20 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а, відповідно, таким, що підлягають до задоволення.

Позивачем розрахунок пені та штрафу вчинено відповідно до вимог чинного законодавства та вони також підлягають стягненню з відповідача.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову в звязку з неврегулюванням позивачем спору в досудовому порядку, як то встановлено ст. 5 ГПК України, з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано).

Таким чином, документи про вжиття заходів досудового врегулювання спору про виконання договору додаються до позовної заяви у випадку, коли відповідний порядок установлено господарським договором.

Пунктом 10.1. договору визначено, що будь-які спори, які випливають з договору або повязані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Отже, договором не встановлено обовязкового вжиття заходів досудового врегулювання спору в порядку ст. 5 ГПК України, а лише передбачено можливість проведення переговорів між сторонами, що не виключає позивача права звернутись до суду з позовом про стягненням боргу.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 554 грн. 35 коп. витрат на оплату державного мита і 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене, керуючись ст. 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн Сервіс”, пер. Елеваторний, 7, м. Сімферополь, р/р 26004013722400 у АКІБ “Укрсиббанк” м. Харків, МФО 384801, код ЄДР 22247385 25723 грн. 20 коп. заборгованості, 4772 грн. 32 коп. штрафу, 2949 грн. 69 коп. пені, 554 грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 22000 грн. 00 коп. основного боргу припинити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В.Чевгуз