Рішення № 9337702, 10.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2009 р.                                                   Справа №01/2292

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., за участю представників сторін:

від позивача: Кам‘янецький С.В., Дмитрієнко В.П. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився

в приміщенні господарського суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні розглянувши справу за позовом фізичної особи-підприємця Кам‘янецького Сергія Васильовича, м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю “Голов‘ятинське”, с. Головятине, Смілянського району, Черкаської області

про стягнення 59840 грн. 00 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем Кам‘янецьким Сергієм Васильовичем заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Голов‘ятинське” 59840 грн. 00 коп. за поставлений товар (селітра аміачна) згідно з умовами укладеного 20 серпня 2009 року між сторонами договору поставки №7.

До початку розгляду справи позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою останній просить стягнути, окрім основної заборгованості за поставлений товар, 478 грн. 72 коп. інфляційного збільшення та 2244 грн. 00 коп. 30% річних від простроченої суми.

Викликаний в судове засідання представник відповідача вдруге не з’явився, відзиву на позов не надав. У надісланому клопотанні керівник відповідача розгляд справи просив відкласти через хворобу юриста.

Згідно з ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач не надав суду доказів поважності причин неявки в судове засідання свого представника, а тому суд приходить до висновку, що представник відповідача без поважних причин два рази не з‘явився на виклик у засідання господарського суду, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши доводи представника позивача, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.

20 серпня 2009 року між фізичною особою-підприємцем Кам‘янецьким Сергієм Васильовичем (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Голов‘ятинське” (покупець) було укладено договір поставки №7 (далі –договір), згідно з умовами якого продавець зобов’язався в порядку та на умовах договору передати у власність покупця товар (мінеральні добрива, засоби захисту рослин та регулятори росту рослин, насіння), а покупець –в порядку на умовах договору прийняти товар та оплатити його вартість. Найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі покупцю) визначені у Специфікаціях до договору, які є його невід’ємною частиною. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна, яку має сплатити покупець, визначається Специфікаціями (додатками) до договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті договору у розділі 2-му, яким визначається ціна товару, сума договору та умови розрахунків.

Відповідно до Специфікації, додатку №1 від 20 серпня 2009 року до договору, товаром, що поставляється являється селітра аміачна марки “Б” у кількості 32 тонни вартістю 1870 грн. за тонну. Пунктом 3 додатку оплата товару здійснюється 01 вересня 2009 року.

Відповідно до видаткової накладної №20/08/09 від 20 серпня 2009 року та довіреності №6 від 20 серпня 2009 року позивачем поставлено відповідачу 32 тони аміачної селітри загальною вартістю 59840 грн., про що також сторонами складено та підписано акт приймання-передачі товару.

Порушуючи умови договору, відповідач не розрахувався за отриманий товар.

01 вересня 2009 року позивачем на ім’я відповідача направлено претензію про сплату заборгованості, яка останнім згідно з поштового повідомлення про вручення була отримана 03 вересня 2009 року.

Відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не погасив.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача борг за поставлений товар в розмірі 59840 грн. 00 коп. у примусовому порядку.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 478 грн. 72 коп. збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за вересень 2009 року та 2244 грн. 00 коп. 30% відсотків річних від простроченої суми за вересень-жовтень 2009 року.

Відповідно до п. 5.3. договору сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення покупцем платежу, сплата якого передбачена відповідно до умов договору, покупець на вимогу продавця сплачує останньому 30 відсотків річних від простроченої суми.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в розмірі 59840 грн. 00 коп. обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Суд вважає, що позивачем розрахунки донарахувань з урахуванням встановленого індексу інфляції, тридцяти відсотків річних вчинені вірно та підлягають стягненню з відповідача.

З відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 625 грн. 62 коп. витрат на оплату державного мита і 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 67, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Голов‘ятинське”, с. Головятине, Смілянського району, Черкаської області, вул. Леніна, 2, код ЄДР 34769953, р/р 26001051509787 У ЧФ ЗАК КБ “Приватбанк”, МФО 354347 на користь фізичної особи-підприємця Кам‘янецького Сергія Васильовича, фактична адреса: м. Черкаси, вул. Будіндустрії, 5, код 2936113454, р/р 2600913246 в ЧОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль” м. Черкаси, МФО 354411 59840 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 478 грн. 72 коп. збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2244 грн. 00 коп. 30% відсотків річних від простроченої суми, 625 грн. 62 коп. витрат на оплату державного мита і 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Скасувати арешт на майно та грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю “Голов‘ятинське”, вул. Леніна, 2, с. Головятине, Смілянського району, Черкаської області, код 34769953, р/р 260001300532 в ЗАТ “БМ Банк”; р/р 26001051509787, р/р 260041051500100, р/р 26047051500999, р/р 26059051504905 в ЧГРУ ЗАТ КБ “Приватбанк”; р/р 26009048360801 в ЧФ АТ “БрокБізнесБанк” на суму 62562 грн. 72 коп., накладений ухвалою суду від 20 жовтня 2009 року.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В.Чевгуз